Грижа шийного відділу хребта: симптоми, ступінь небезпеки, лікування без операції, гімнастика

Міжхребцева грижа шийного відділу зустрічається найбільш часто, що обумовлено постійним навантаженням на цю область. Найчастіше розвивається в результаті дегенеративно-дистрофічних змін хрящової тканини, але не виключено виникнення патології внаслідок травм та інших ушкоджень. Фізіологічні зміни відбуваються через порушення метаболізму в міжхребцевих дисках, коли хрящ втрачає свою еластичність і стає крихким. В подальшому він руйнується, і утворюються грижового випинання.

Дане захворювання є ускладненням шийного остеохондрозу. Своєчасна діагностика, дотримання заходів профілактики та комплексне лікування здатні перевести патологію в тривалу ремісію без періодів загострення. Компетентна консервативна терапія мінімізує ризики можливого хірургічного втручання.

1 Симптоми

Грижа шийного відділу хребта має різні прояви в залежності від локалізації та ступеня поширення. Одним із основних симптомів є больовий синдром, який виникає в результаті інтенсивних рухів в шийному відділі або в початку фізичної активності після тривалого перебування в одному положенні.

Біль у шиї носить ниючий характер, вона непостійна, посилюється до вечора і при знаходженні в незручній позі. Нерідко супроводжується головними болями, запамороченням та слабкістю.

Умовно всі симптоми прояви грижі даного відділу хребта можна розділити на корінцеві і судинні.

Корінцева симптоматика наростає в результаті здавлення нервового пучка, який виходить з спинномозкового каналу в області шийних хребців. У місці затиснення і по ходу іннервації конкретного нервового закінчення спостерігається виражений больовий синдром, який зазвичай локалізована в області плеча та передпліччя. З’являється м’язова слабкість верхньої кінцівки з боку ураження аж до зап’ястя.

Клінічна картина з наростанням судинних проявів виникає в результаті здавлення хребетної артерії. У пацієнта спостерігаються:

  • перепади тиску;
  • часті головні болі;
  • запаморочення;
  • шум у вухах;
  • слабкість, аж до втрати свідомості.

Порушується сприйняття органів почуттів, знижується слух, зір стає затуманеним, нерідко перед очима миготять «мушки» і чорні крапки. При тривалої компресії судини виникає нудота і блювота, з’являється хиткість при ходьбі і дезорієнтація в просторі.

Симптоматика в залежності від локалізації грижі описана в таблиці:

Локалізація грижі Ознаки
Між I-II хребцями З’являються часті головні болі, поступово наростає запаморочення, розвиваються порушення сну, шум у вухах. При досягненні грижі великих розмірів виникають стійке порушення координації рухів, нестійкість при ходьбі і психогенні розлади, такі як психози, неврози, дратівливість, схильність до депресій
II-III Пацієнт відзначає поява чорних крапок перед очима, порушується сприйняття смакових відчуттів. Характерні часті головні болі, відчуття повзання мурашок по шкірі голови і збільшення її пітливості. Нерідко з’являються депресивні розлади, підвищена нервозність і дратівливість, аж до розвитку панічних атак і різних фобій. Візуально у людини спостерігається кривошия і асиметрія м’язів шиї в області зчленування з головою
III-IV Грижа на цьому рівні проявляється змінами у роботі черепно-мозкових нервів. У людини виникають погіршення слуху, зору, нюху. Можливі часті невралгії трійчастого нерва. В залежності від розмірів грижі можуть страждати рухові або чутливі волокна нервового корінця, нерідко відбувається змішана форма защемлення
IV-V Нервовий корінець, що виходить з цього проміжку, іннервує м’язи рота, губ і носа. В результаті компресії виникають паралічі мімічних м’язів, головні болі, часті захворювання вуха з розвитком хронічного отиту. Можливо порушення рухової активності та самих м’язів шиї, можуть нахили голови в бік і назад
V-VI Дана пара спинномозкових нервів іннервують область шиї, голосові зв’язки, зів, глотку і прилеглі до них анатомічні структури. В результаті защемлення поступово або гостро розвивається осиплість, виникають хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів. Людина вразлива перед ангіни, фарингіт, ларингіт, трахеїт. Нерідко пацієнти відзначають відчуття стороннього тіла в горлі. Додатково можлива поява м’язової слабкості в області рук, оніміння шкіри і легкий тремор
VI-VII Поступово збільшується задишка — навіть за умови відсутності фізичного навантаження. Можлива поява хрипоти, хронічного кашлю та м’язової слабкості в області шиї, плеча і передпліччя. Специфічним симптомом є наявність оніміння, поколювання і печіння шкіри верхньої кінцівки у напрямку від плеча до середнього пальця кисті
Між VII шийних і I грудним Дана пара спинномозкових нервів живить щитовидну залозу, ліктьовий і плечовий суглоби з усіма анатомічними утвореннями і м’язи верхніх кінцівок. Симптоми з’являються в області здавлення нервового стовбура. У пацієнтів відзначаються часті простудні захворювання, патології щитовидної залози, запальні ураження суглобів верхніх кінцівок. М’язи верхнього плечового пояса мляві, ослаблені, погано піддаються контролю, наголошується швидка стомлюваність при фізичних навантаженнях

Ознаки ураження міжхребцевих дисків грижами з подальшим ушкодженням артерій і спинномозкових закінчень є неспецифичными, вони також характерні для онкологічних новоутворень, шийного остеохондрозу і багатьох інших захворювань. Для диференціальної діагностики необхідно звернення за кваліфікованою медичною допомогою.

Надання першої допомоги при переломах різних видів

2 Особливості діагностики

Без додаткових інструментальних методів дослідження підтвердити грижу міжхребцевого диска не представляється можливим. Для постановки остаточного діагнозу використовують рентгенографію, комп’ютерну та магнітно-резонансну томографії, мієлографію. Інші методи є малоінформативними.

Рентген шийного відділу хребта є найбільш доступним способом дослідження і проводиться амбулаторно. Пацієнту робиться знімок шийного відділу в необхідній проекції — передній або бічній. Рентгенівські промені без праці проходять через м’які структури, тому лікар-діагност спирається на звуження міжхребцевого простору, який буде свідчити про зруйнованому хрящі в цьому місці. Також визначаються остеофіти, які є непрямою ознакою розвитку остеохондрозу.

Комп’ютерна томографія проводиться також при використанні рентгенівського випромінювання, причому в даному випадку його навантаження збільшується в рази. Вона категорично протипоказана вагітним, годуючим жінкам і людям зі схильністю до променевої хвороби. Проводити КТ частіше ніж раз на 2 роки не рекомендується. Робляться знімки в трьох проекціях, що дозволяє побачити більш детально звуження просвіту міжхребцевого простору.

Магнітно-резонансна томографія заснована на відбивної здатності молекул водню. Під дією магнітного поля отримують тривимірне зображення будови шийної області, крім кісткових структур добре помітні хрящові та інші м’якотканинні анатомічні утворення. Даний метод є найбільш інформативним для діагностики гриж міжхребцевого простору.

Мієлографія виконується за допомогою введення додаткового контрастної речовини в просвіт спинномозкового каналу, де за допомогою рентгенологічного випромінювання визначаються всі місця патологічних звужень та порушень фізіологічної цілісності нервового корінця. Для призначення даного методу необхідні строгі показання. Застосовується він у виняткових випадках.

Вправи для хребта в домашніх умовах

3 Лікування

Лікуванням гриж міжхребцевих дисків шийного відділу займається лікар-невролог. У складних випадках, коли необхідно оперативне втручання, призначається консультація ортопеда або вертебролога. Терапія повинна бути комплексною, що включає в себе основні принципи лікування. Їх дотримання дасть змогу продовжити здоров’я хребта і знизити ризики ускладнень.

Лікування спрямоване на:

  • поліпшення живлення міжхребцевого диска;
  • підвищення мікроциркуляції крові;
  • розслаблення прилеглих м’язів.

Їх спазмування здатне призвести до ущемлення. Як наслідок — з’являється виражена клінічна картина защемлення і порушення іннервації анатомічних структур. Деякий позитивний ефект вдається досягти за допомогою народних засобів, але нетрадиційна терапія має лише допоміжний характер і використовується в період реабілітації.

Пацієнтам рекомендується виключити перевтома, переохолодження і психоемоційне напруження. Важливо дотримуватися режиму праці та відпочинку, повноцінно висипатися і більше часу проводити на свіжому повітрі, уникаючи прямих сонячних променів.

У разі защемлення корінців спинного мозку необхідно застосування коміра Шанца або інших ортопедичних пристосувань, що сприяють розслабленню м’язів шиї. Їх носіння необхідно протягом усього періоду загострення, поки больові відчуття не зникнуть повністю. Допускається зняття тільки для прийому гігієнічного душу.

Причини, симптоми, методи лікування та профілактики остеохондрозу

3.1 Медикаменти

Медикаментозне лікування грижі шийного відділу передбачає застосування декількох груп препаратів. Серед основних виділяють:

  1. НПЗП — нестероїдні протизапальні засоби: Диклофенак, Мелоксикам, Аспірин, Анальгін.
  2. Міорелаксанти — Толперизон, Мідокалм, Сирдалуд.
  3. Хондропротектори — Дону, Терафлекс, Артра.
  4. Анальгетики — новокаїн, Катадолон.

Застосування НПЗЗ має ключове значення, так як дана група ліків чинить протинабрякову, протизапальну і частково знеболюючу дію. У гострій фазі призначають препарати в уколах, після чого курс лікування продовжують таблетованими формами і застосуванням мазей, кремів і гелів місцево. Вони втираються в шкіру в проекції шийного відділу хребта кілька разів в день.

Міорелаксанти та аналгезуючу препарати застосовуються тільки в моменти загострення, коли спостерігається виражений корінцевий синдром. Вони дозволяють зняти м’язовий спазм. При тривалій відсутності позитивного ефекту від застосування міорелаксантів призначають місцеву блокаду з допомогою новокаїну. Діюча речовина вводиться ін’єкційного в місце защемлення.

Хондропротектори призначаються тривалими курсами кілька разів на рік. Їх застосування необхідно в якості відновлювальної та допоміжної терапії в місці розриву фіброзного кільця диска, де відбулося випинання хрящової тканини. Ефект від застосування даних препаратів мало помітний відразу, але виражений після декількох років використання, тому їх призначення доцільно і необхідно.

3.2 Фізіотерапія

Фізіотерапевтичні процедури необхідні з метою профілактики або в момент реабілітації після сильного защемлення. Деякі методи впливу протипоказані в гострій фазі, так як посилюють перебіг хвороби.

Вираженого терапевтичного ефекту вдається досягти при використанні:

  • магнітотерапії;
  • парафінових і грязьових аплікацій;
  • електрофорезу з новокаїном;
  • озокериту;
  • електростимуляції.

Результат виникає не відразу, але вже після 3-5 сеансів пацієнти відзначають значне поліпшення рухової здібності і зниження больового синдрому.

Однієї з різновидів фізіотерапевтичного впливу є локальний масаж шийно-комірцевої зони. Його застосування можливе лише після 10 днів від початку консервативної медикаментозної терапії, так як в процесі гострого защемлення посилюється приплив крові, і, можливо, ще більше здавлення спинномозкового корінця. За допомогою масажу вдається зняти тонус м’язів, зміцнити їх, поліпшити мікроциркуляцію крові і відновити харчування м’яких тканин.

3.3 Мануальна терапія

Мануальна терапія відноситься до консервативним методам лікування, коли вплив на область грижі проводиться за допомогою механічного впливу. Існує маса авторських методик, кожна з яких характеризується індивідуальним підходом до лікування гриж. Багато хто з них дійсно володіють високою ефективністю і допомагають лікувати грижі без операції.

Перед відвідуванням мануального терапевта необхідна повна діагностика з метою визначення ступеня розвитку грижового випинання, так як деякі з них вимагають виключно оперативного втручання, а будь-компресійна вплив на область ураження загрожує серйозними ускладненнями, аж до зупинки дихання.

Одну з популярних методик розробив доктор Бубновський. Його спосіб впливу на область грижі полягає в комплексному лікуванні, де основу складають фізичні вправи. За допомогою зміцнення м’язового апарату частково компенсується навантаження на міжхребцеві диски. Правильне харчування і рекомендації по дотриманню здорового способу життя дозволяють збільшити еластичність хряща.

3.4 Лікувальна гімнастика

Всім пацієнтам з остеохондрозом шийного відділу хребта або його ускладнень у вигляді гриж необхідно щоденне проведення комплексів лікувальної гімнастики.

Найбільша хворобливість відзначається вранці, після тривалого перебування в одному положенні, особливо якщо не використовуються ортопедичні подушки. Для профілактики защемлення необхідно проводити ранковий комплекс розминки з поступовим розгинанням, згинанням і поворотами шиї.

Існує безліч методик проведення лікувальної фізкультури при грижах шийного відділу хребта, однієї з ефективних є техніка Шишонину. Рекомендується відвідування плавального басейну або загальних груп ЛФК при амбулаторно-поліклінічних закладах.

4 Можливі ускладнення

Ступінь небезпеки розвитку гриж визначається їх локалізацією та розмірами. Відсутність своєчасного лікування і подальше поширення грижі у нього каналі загрожує незворотними наслідками, виникненням часткового або повного паралічу верхніх кінцівок, органів почуттів, у тому числі дихання, що загрожує летальним результатом.

При стійкої непрохідності хребетних артерій або їх тривалому здавленні розвиваються порушення пам’яті, зниження концентрації уваги, дезорієнтація в просторі, психогенні розлади. Деякі зміни є незворотними, тому пацієнт потребує лікування в спеціалізованих психіатричних стаціонарах цілодобового перебування.

При відсутності належного іннервації в результаті частої або постійної компресії корінців спинного мозку розвивається атрофія м’язів. Вони стають слабкими, зменшується обсяг рухів у верхньому плечовому поясі. Грижі великого діаметру, здавлюють нервові корінці і артерії хребта, підлягають видаленню. Після реабілітації людина повертається до повноцінного життя.

За темою:  Лікування бурситу колінного суглоба народними засобами

MAXCACHE: 0.42MB/0.01191 sec