Хвороби кульшових суглобів: причини патології, симптоми, лікування

Тазостегновий суглоб є найбільшим в організмі людини і несе на собі велике навантаження в зв’язку з прямоходінням.

Захворювання таких суглобів, що мають різну природу, нерідко виявляються схожими симптомами. Щоб призначити правильне лікування, необхідно проведення диференціальної діагностики для правильного визначення патології та причини її виникнення. При появі болів у суглобах слід одразу звернутися до лікаря.

1 Причини болю в кульшовому суглобі?

Основні причини виникнення больового синдрому в області тазостегнових суглобів:

Причини

Захворювання

Травми

Перелом шийки стегна.

Придбані вивихи і підвивихи суглоба

Запальні процеси

Артрити, у тому числі ревматоїдний

Інфекційно-запальні процеси

Інфекційне запалення суглобової капсули

Дегенеративно-дистрофічні процеси

Остеоартроз кульшового зчленування

Аутоімунний механізм

Ревматоїдний артрит та інші аутоімунні захворювання

Захворювання зі спадковою схильністю і вроджені дефекти

Вроджений вивих стегна.

Хвороба Пертеса

Метаболічні порушення

Мікрокристалічні артропатії.

Подагричний артрит

Захворювання навколосуглобових м’яких тканин

Тендиніти, міозити, розриви зв’язок і сухожиль

У патології кульшового суглоба велику роль грає і гендерний фактор:

Часті захворювання у чоловіків

Часті захворювання у жінок

  • Коксартроз. Відома зв’язок розвитку захворювання з важкими фізичними навантаженнями.
  • Подагра. Характерний вік появи — після 40 років.
  • Хвороба Пертеса. Генетично детерміноване захворювання, дебютирующее в дитячому або юнацькому віці
  • Ревматоїдний артрит та інші аутоімунні захворювання. Найбільш характерно розвиток даної групи патології у жінок молодого віку.
  • Перелом шийки стегна. У ряді випадків патологія пов’язана з дефіцитом естрогенних гормонів, що призводить до остеопорозу у жінок менопаузального віку.
  • Коксартроз. Розвиток захворювання характерно для жінок з надлишковою масою тіла і малорухливим способом життя

Надання першої допомоги при переломах різних видів

2 Скарги пацієнтів

Прояви зазначених хвороб кульшових суглобів дуже схожі між собою, що здатне ускладнити діагностику та вибір лікувальної тактики.

Основні симптоми, що вказують на зв’язок больового синдрому з патологією кульшового суглоба:

  • виникнення больового синдрому в проекції кульшового суглоба;
  • обмеження обсягу активних рухів у кульшовому суглобі, викликане больовим синдромом;
  • набряклість оточуючих тазостегновий суглоб м’яких тканин;
  • хворобливість в області суглоба в положенні стоячи на ураженій нозі;
  • іррадіація болю в ногу (в стегно, гомілку, стопу);
  • ранкова скутість рухів.

Для кожного з захворювань характерний певний набір симптомів, які полегшують диференціальний діагноз. Деякі ознаки вказують на патогенез патологічного стану:

Симптом

На що вказує

Гіпертермія тіла

Наявність в організмі інфекційного запального процесу

Біль, що виникає при навантаженні на суглоб і у вечірній час

Процес дегенеративного характеру

Біль у суглобі в ранковий час

Патологія суглоба запальної етіології

Гостре початок одномоментне

Травматичний механізм ураження

Початок захворювання в ранньому віці

Спадковий або вроджений характер патології

Має значення і ступінь вираженості ознак патології. При гострих процесах симптоматика більш яскрава. Для хронічних стадій характерно тривале існування слабо виражених симптомів і нерівномірне протягом — чергування поліпшень і погіршень стану.

Причини, симптоми, методи лікування та профілактики остеохондрозу

3 Коксартроз

Дане захворювання характеризується дегенеративним процесом в суглобовому хрящі, утворенням у ньому дефектів у вигляді тріщин. Такі процеси призводять до рецидивуючого запалення суглобової порожнини — синовиту.

У результаті довгостроково поточного захворювання суглоб піддається деформації, в результаті чого обмежується обсяг активних рухів, і вони стають болючими.

Причини, симптоми і методи лікування люмбаго

3.1 Клінічні ознаки

При коксартрозі пацієнт пред’являє наступні скарги:

  • Больовий синдром механічного походження, зростаючий при рухах в суглобі, а також у вечірній час.
  • Обмеження обсягу рухливості в тазостегновому зчленуванні на ураженій стороні.
  • Чергування загострень захворювання з періодами поліпшення.
  • Нетривалі періоди скутості в ранковий час (в окремих випадках).

Розвиток патології найбільш характерно для людей літнього віку, чия праця або спосіб життя пов’язаний з фізичними навантаженнями.

Зустрічається коксартроз і у спортсменів. Сприяти розвитку захворювання можуть попередні травми, шкідливі звички у вигляді тютюнопаління та зловживання алкоголем, надлишкова маса тіла, наявність в анамнезі запальних захворювань.

3.2 Лікування

Захворювання носить прогресуючої характер, викорінити його консервативними методами не представляється можливим.

Уповільнити прогресування дегенеративного процесу дозволяють методики, пов’язані із застосуванням хондропротективных препаратів. Під час загострення показана симптоматична терапія.

Після купірування загострення необхідне виконання комплексу спеціальних лікувальних вправ, рекомендованих фахівцем. На думку доктора Бубновського, лікувальна гімнастика незамінна для поліпшення стану хворого, а також профілактики чергового загострення.

З народних засобів допомагають склади на основі наступних лікарських рослин:

  • часнику;
  • кореня селери;
  • лимона;
  • квітки бузку;
  • липового цвіту.

Застосування народних рецептів рекомендується погоджувати з лікарем і комбінувати з медикаментозною терапією.

Радикальне лікування полягає протезування кульшового зчленування.

4 Коксит

Коксит являє собою запалення тазостегнового суглоба інфекційно-запальної етіології. Інфікування може відбутися в результаті попереднього хірургічного втручання або ін’єкції в порожнину суглоба.

Іноді можливий розвиток захворювання і на тлі наявності в організмі хронічного несанированного вогнища інфекції. У цьому випадку пусковим моментом може стати будь-яка, навіть короткочасне зниження ступеня імунного захисту організму, що сприяє активізації інфекційних агентів і поширенню інфекції.

4.1 Клінічні прояви

Характерними проявами коксита є наступні симптоми:

  • Больовий синдром високої інтенсивності, має разбирающий характер. Біль може бути настільки сильною, що повністю знерухомлює суглоб.
  • Яскраво виражені ознаки запалення в області суглоба: набряклість м’яких тканин, підвищення локальної температури, гіперемія шкірних покривів над ураженою ділянкою.
  • При пункції суглоба реєструється наявність гнійного випоту, що містить велику кількість інфекційних агентів.

3.2 Лікування

Боротьба з інфекційним артрит кульшового суглоба починається з етіотропної терапії — антибактеріальних препаратів. По мірі необхідності підключають протизапальні засоби.

Будь-які процедури, пов’язані з термічним впливом на суглоб, протипоказані.

5 Ревматоїдний артрит

Це поширене захворювання опорно-рухового апарату має аутоімунне походження, тобто пов’язано з продукцією і викидом в кров антитіл, дія яких спрямована проти власних тканин організму.

В результаті збою імунна система починає сприймати сполучну тканину суглоба як чужорідне і синтезує специфічні білки, атакуючі її. Результатом такої взаємодії є запальна реакція.

Виникнення захворювання більш характерно для молодого і середнього віку. Етіологія на сьогоднішній день точно не визначена, проте в ряді випадків дебюту патології передує перенесена вірусна інфекція. Важлива також роль спадкового чинника у розвитку ревматоїдного артриту.

5.1 Клінічна картина

Так ревматоїдного артриту характерні такі клінічні прояви:

Симптом

Характеристика

Больовий синдром

Болючість найбільш виражена вранці і в стані спокою, а після фізичного навантаження її інтенсивність зменшується

Скутість у суглобах

Має місце в ранковий час і триває не менше 30 хвилин

Ознаки запалення (всі, крім болю)

  • набряклість м’яких тканин;
  • місцева гіпертермія;
  • порушення функції зчленування (обмеження рухливості в суглобі);
  • гіперемія тканин

Характерною рисою симптоматики ревматоїдного артриту є симетричність поразки.

3.2 Лікування

Терапія ревматоїдного здійснюється за допомогою таких груп препаратів:

Група лікарських засобів

Спрямованість дії

Протизапальні препарати

Купируют запалення при загостренні, що сприяє зниженню больового синдрому

Імунодепресанти

Стримують патологічну імунну реакцію, спрямовану проти власної сполучної тканини організму

Хондропротектори

Уповільнюють процес руйнування хрящової тканини

6 Подагра

Етіологічним фактором патології є порушення метаболізму сечової кислоти. У результаті формуються множинні відкладення солей сечової кислоти, що мають саму різноманітну локалізацію:

  • у м’яких тканинах;
  • у нирках;
  • в суглобах;
  • під шкірою.

Групою ризику є чоловіки у віці старше 40 років, часто вживають м’ясо і м’ясні страви, а також алкоголь, особливо пиво.

5.1 Клінічна картина

Характерними проявами захворювання є наступні ознаки:

  • одно — або двостороннє ураження суглобів з розвитком типової клінічної картини артриту;
  • больовий синдром, який істотно обмежує рухливість зчленування;
  • відкладення сечової кислоти в підшкірній клітковині у вигляді безболісних вузликів;
  • у разі розвитку патологічних процесів у нирках наявність в аналізах сечі відповідних відхилень;
  • підвищення рівня сечової кислоти в крові.

3.2 Лікування

Для зниження концентрації сечової кислоти в крові застосовується препарат Алопуринол. У гострому періоді підключають симптоматичне лікування із застосуванням препаратів групи нестероїдних протизапальних засобів.

Профілактика загострення захворювання полягає в дотриманні дієти.

7 Вивих стегна

Вивих кульшового суглоба виникають внаслідок дуже сильних впливів на суглоб, отриманих при спортивних травмах, падіннях, ударах, при дорожньо-транспортних пригодах.

Окремою формою патології є вроджений вивих кульшового суглоба у дітей раннього віку, що розвивається в результаті дії наступних причин:

  • спадкова схильність;
  • результат впливу тератогенних факторів під час внутрішньоутробного розвитку (вагітності), у тому числі і в результаті шкідливих звичок вагітної жінки;
  • акушерські ускладнення під час пологів;
  • великі розміри плоду.

Результатом впливу патогенних факторів є невідповідність кульшової западини і голівки стегнової кістки. Даний стан називається дисплазією тазостегнового суглоба. Розвиток патології пов’язане з затримкою осифікації (пізніша поява ядер окостеніння, порівняно з нормою, у головках кульшових кісток).

Відсутність своєчасної корекції зазначеної аномалії призводить до вывиху стегнової кістки — стійкого стану, який призводить до виражених порушень функції кульшового суглоба.

7.1 Лікування

Лікування вивиху кульшового суглоба здійснюється консервативно — за допомогою вправляння зчленування. У разі недостатньої ефективності вдаються до допомоги хірургічного втручання.

У малюків застосовується консервативна корекція шляхом тугого широкого бинтування та інших спеціальних коригувальних засобів.

При неефективності консервативного лікування показано проведення операції.

8 Перелом шийки стегна

Перелом шийки стегнової кістки є важкою травмою, що виникає при падіннях або удари в область кульшового зчленування. Групою ризику є люди, які страждають остеопорозом (незалежно від етіології метаболічного порушення).

Особливу небезпеку патологія представляє для літніх пацієнтів, так як у зв’язку з уповільненням метаболічних процесів в організмі подовжується час консолідації перелому. Це призводить до необхідності нерухомого способу життя протягом тривалого періоду часу (кілька місяців), що тягне за собою негативні наслідки.

8.1 Симптоматика

Перелом шийки стегна проявляється наступними симптомами:

  • Біль, локалізований в ділянці кульшового суглоба.
  • Збільшення довжини кінцівки.
  • Хрускіт і потріскування при спробі рухів у кульшовому зчленуванні.
  • Різке посилення больового синдрому при пасивних рухах в суглобі.

3.2 Лікування

У деяких випадках дієвим є консервативне лікування перелому шийки стегнової кістки. У разі неефективності єдиним варіантом буде оперативне втручання з метою ендопротезування кульшового суглоба.

8.3 Профілактика

З метою запобігання перелому шийки стегнової кістки необхідні такі заходи профілактики:

  • Збалансований раціон, багатий кальцієм і вітаміном D.
  • За погодженням з спостерігаючим фахівцем — курсовий прийом препаратів, що містять комбінацію кальцію і активної форми вітаміну D.
  • Профілактика травм і падінь. Зокрема, боротьба зі станами, що характеризуються запамороченнями і розладами рівноваги.

9 Хвороба Пертеса

Це захворювання спадкової природи вражає в основному хлопчиків. Патогенетичним механізмом є асептичний (непов’язаний з впливом інфекційного запалення) некроз головки стегнової кістки.

4.1 Клінічні прояви

Хвороба Пертеса проявляється наступною симптоматикою:

  • Хворобливість в області кульшового суглоба, що підсилюється при навантаженні.
  • Поступове зміна ходи — поява і прогресування кульгавості.
  • Поява контрактур в суглобі.
  • Запалення м’яких тканин, що оточують суглоб.
  • На пізніх стадіях захворювання некроз призводить до повної відсутності рухів у кульшовому суглобі.

3.2 Лікування

На початкових етапах захворювання рекомендується комплекс лікувальних заходів, що стримують прогресування патології:

Методика Коментарі
Ортопедичний режим Обмеження навантаження на суглоб за допомогою використання спеціальних конструкцій ортезных
Застосування вазоактивних препаратів Розширюючи просвіт кровоносних судин, лікарські засоби покращують мікроциркуляцію і живлення тканин в області суглоба
Виконання спеціальних вправ Гімнастика допомагає нормалізувати гемодинаміку в тканинах, що оточують зчленування

При розвитку вираженого некрозу голівки стегнової кістки в результаті прогресування захворювання єдиний спосіб допомогти пацієнтові — оперативне втручання з метою ендопротезування кульшового зчленування.

10 Захворювання м’яких тканин кульшового зчленування

Патологія м’яких тканин, що оточують тазобедренное зчленування, зустрічаються значно частіше, ніж захворювання самого суглоба.

До цієї групи патологій відносяться:

  • травми (розриви зв’язок і сухожиль);
  • запальні ураження м’язової тканини;
  • запалення сухожиль (тендиніти).

Особливістю такої хвороби є більш легке протікання порівняно з захворюваннями самого зчленування. М’які тканини активно кровоснабжаются і володіють хорошою здатністю до відновлення. Тому подібні патології частіше закінчуються повним одужанням.

4.1 Клінічні прояви

Патологічні стани навколосуглобових м’яких тканин виявляють себе такими симптомами:

Симптом Опис
Хворобливість Біль має помірну інтенсивність, її динаміка пов’язана з рухами в тазостегновому зчленуванні. При міозиті характерне посилення хворобливості при пальпації області запалення
Обмеження рухливості Ступінь обмеження обсягу рухів виражена менше, ніж при суглобовій патології і закономірно зменшується по мірі регресування запальної реакції
Відсутність деформації кульшового суглоба Зміна конфігурації області кульшового суглоба у гострій фазі запального процесу пов’язано з набряком м’яких тканин

Симптоми у даному випадку частіше мають однобічну локалізацію.

3.2 Лікування

Для досягнення якнайшвидшого поліпшення рекомендується наступний комплекс терапевтичних заходів:

Методика Коментарі
Спокій ураженій кінцівці Необхідний у гострому періоді
Застосування НПЗЗ Необхідний для купірування больового синдрому та зниження інтенсивності запальної реакції
Фізіотерапія Дозволяє надавати локальне вплив на патологічний осередок
За темою:  Профілактика подагри: особливості та рекомендації

MAXCACHE: 0.4MB/0.00028 sec