Ібупрофен: інструкція із застосування таблеток, склад, дозування, показання та протипоказання

Ібупрофен — це речовина з групи нестероїдних протизапальних засобів, входить до складу багатьох препаратів для лікування болю, запалення та гарячкового синдрому. Широка лінійка форм випуску дозволяє підібрати оптимальний режим дозування індивідуально для кожного пацієнта.

Застосовувати Ібупрофен слід за призначенням лікаря. Щоб уникнути серйозних побічних ефектів перевищувати рекомендовану дозу не слід. По тривалості курс лікування повинен бути мінімальним, так як лікарський засіб здатне негативно впливати на стан шлунково-кишкового тракту.

1 Загальна інформація

Діючою речовиною є ібупрофен.

Препарат Ібупрофен випускається в наступних формах:

Лікарська форма, опис

Вміст діючої речовини

Форма випуску

Зображення

Таблетки, вкриті оболонкою світло-рожевого кольору, двоопуклої форми

200 або 400 мг

10, 20 або 50 таблеток по 200 мг в упаковці; 12, 24, 36 таблеток по 400 мг в упаковці

Мазь для зовнішнього застосування

5%

Туби, що вміщають 20 або 25 г

Гель для зовнішнього застосування

5%

Туби, що вміщають 20, 30, 50 або 100 г

Супозиторії ректальні

60 мг

10 супозиторіїв в упаковці

Суспензія для прийому всередину

2%

У продаж надходить у комплекті з дозировочной ложкою або дозувальним шприцом

До всіх лікарських форм додається інструкція по застосуванню.

Відпустку препарату з аптек здійснюється без рецепта спеціаліста. Ібупрофен підлягає зберіганню при температурі не більше 25 градусів протягом строку, що не перевищує 3 роки.

Аналогами препарату Ібупрофен, що мають у складі ту саму діючу речовину, є наступні лікарські засоби:

  • АртроКам.
  • Бруфен.
  • Деблок.
  • Долгит (випускається у формах для місцевого застосування — гель і мазь).
  • Нурофен (в таблетках, капсулах, суспензії і у формі гелю).
  • Неболин (в капсулах).
  • Педеа (ін’єкційний розчин в ампулах).
  • Фаспик (таблетки та гранули для приготування перорального розчину).

Надання першої допомоги при переломах різних видів

2 Фармакологічні властивості

Ібупрофен є представником фармакотерапевтичної групи нестероїдних протизапальних засобів.

В організмі даний препарат надає наступні ефекти:

  • знеболюючий;
  • жарознижувальний;
  • протизапальний.

Механізм дії обумовлений інгібуванням продукції простагландинів, які є медіаторами запального процесу, гіпертермії та больового синдрому.

Причини, симптоми, методи лікування та профілактики остеохондрозу

3 Фармакокінетика

Абсорбується діюча речовина швидко. Повільно проникає в порожнину суглобів і надовго затримується там, створюючи високі концентрації (вище, ніж у плазмі).

Після метаболізації елімінація здійснюється через нирки та кишечник.

Вправи для випрямлення хребта в залі і домашніх умовах

4 Показання до застосування

Показаннями до використання Ібупрофену є такі випадки:

  • запальні процеси, що вражають суглоби і хребет: ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, остеоартроз, подагричний артрит (у складі комплексного лікування дегенеративних захворювань хребта і суглобів);
  • больовий синдром помірного ступеня вираженості, зумовлене різними причинами (краниалгия, зубний біль, невралгії, міалгії, посттравматичні і післяопераційні болі, альгодисменорея);
  • синдром гіпертермії при інфекційно-запальних захворюваннях.

5 Спосіб дозування

Дози препарату залежать від лікарської форми та способу застосування:

Лікарська форма

Добова доза

Кратність застосування (раз на день)

Тривалість курсу

Таблетки (для пацієнтів старше 12 років)

До 6 таблеток.

Мінімальний інтервал між прийомами препарату — 4 години

2-4

До зникнення симптомів, але не більше 5 діб (без консультації спеціаліста)

Суспензія для прийому всередину

Дітям: 20-40 мг на кг маси тіла на добу.

Дорослим: до 1200 мг

3-4

До 5 діб

Супозиторії ректальні

Дітям від 3 до 9 місяців — 3 супозиторія.

Від 9 місяців до 2 років — до 4 супозиторіїв

3-4

До 5 днів

Мазь та гель

Невелику кількість засобу нанести тонким шаром на ділянку проекції бойового синдрому

3-4

2-3 тижні

З метою прискорення всмоктування препарату ранкову дозу рекомендується приймати до їди, запиваючи достатньою кількістю води. Інші прийоми повинні здійснюватись після їжі.

6 Протипоказання

Застосування Ібупрофену протипоказано при наступних станах:

  • ерозивно-виразкові ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту в стадії загострення (у тому числі хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки);
  • запалення слизової оболонки кишечнику;
  • гемофілія й інші порушення в роботі системи згортання крові;
  • геморагічний діатез;
  • перенесене аортокоронарне шунтування;
  • патології зорового нерва;
  • діагностована аспіринова тріада;
  • крововилив у мозок;
  • шлунково-кишкові геморагії;
  • розлади гемопоезу;
  • серйозні патології з боку нирок та (або) печінки: тяжка печінкова недостатність, активна фаза захворювання печінки, прогресуючі захворювання нирок, виражена недостатність функції нирок з кліренсом креатиніну менше 30 мл за хвилину;
  • вік менше 6 років;
  • третій триместр вагітності;
  • наявна у пацієнта гіперчутливість по відношенню до ибупрофену, інших компонентів, що входять до складу препарату, ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ.

Ситуації, що вимагають особливої обережності при призначенні Ібупрофен (відносні протипоказання):

  • Літній вік.
  • Серцева недостатність.
  • Підвищений артеріальний тиск.
  • Стенокардія.
  • Цереброваскулярна патологія.
  • Порушення обміну ліпідів.
  • Цукровий діабет.
  • Захворювання периферичних судин.
  • Тютюнопаління.
  • Зловживання алкоголем.
  • Цироз печінки, що супроводжується портальною гіпертензією.
  • Недостатність функції нирок і печінки з кліренсом креатиніну менше 60 мл в хвилину.
  • Нефротичний синдром.
  • Підвищення вмісту білірубіну в крові.
  • Наявність в анамнезі вказівок на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки.
  • Наявність хелікобактер пілорі.
  • Гастрит, ентероколіт.
  • Захворювання крові, що супроводжуються зниженням вмісту формених елементів.
  • Період грудного вигодовування.
  • Тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів.
  • Важкі соматичні захворювання.
  • Прийом глюкокортикоїдів, антикоагулянтів, антиагрегантів; антидепресантів, які інгібують зворотне захоплення серотоніну.

7 Побічні дії

На тлі застосування препарату Ібупрофен можуть розвиватися наступні побічні ефекти, описані у таблиці:

Система органів

Ефекти

Шлунково-кишковий тракт

Гастропатия, що виявляється абдоминальными болем, диспепсичними явищами, запорами і метеоризмом; в окремих випадках — виразка слизової; подразнення або відчуття сухості на слизовій оболонці ротової порожнини, виразки ясен, стоматит, панкреатит

Жовчовивідна

Гепатит

Систем органів дихання

Бронхоспазм, задишка

Органи почуттів

Зниження слуху, шум або дзвін у вухах, розлади зору в результаті токсичного ураження зорового нерва, двоїння в очах, набряк кон’юнктиви та повік

Нервова

Головні болі, запаморочення, порушення сну у вигляді безсоння, тривожний стан, нервозність, дратівливість, психомоторне порушення, сонливість, депресія, розлади свідомості у вигляді сплутаності, галюцинаторний синдром, в рідкісних випадках розвивається асептичний менінгіт (даний побічний ефект більш характерний при аутоімунних захворюваннях)

Серцево-судинна

Серцева недостатність, почастішання серцевого ритму, артеріальна гіпертензія

Сечовидільна

Гостра недостатність нирок, нефрит алергічного походження, нефротичний синдром, що проявляється набряками, поліурія, цистит

Алергічні реакції

Шкірні висипання (еритематозні або у вигляді кропив’янки), шкірний свербіж, набряк Квінке, анафілактичний шок, спазм бронхів з порушенням дихання, пропасний синдром, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, еозинофілія, алергічний риніт

Ймовірність виникнення виразки слизової оболонки шлунково-кишкового тракту вищий при тривалому застосуванні Ібупрофену, а також прийомі препарату у великих дозах.

На тлі застосування ібупрофену лабораторні показники змінюються наступним чином:

Параметр

Зміни

Тривалість кровотечі

Збільшується

Концентрація глюкози в крові

Може знижуватися

Кліренс креатиніну

Зменшується

Гемоглобін і гематокрит

Спостерігається зниження

Концентрація креатиніну в сироватці крові

Збільшується

Активність печінкових амінотрансфераз

Підвищується

У разі появи побічних ефектів необхідно припинити застосування Ібупрофену і звернутися до лікаря.

8 Особливі вказівки

Для лікування використовують мінімальну ефективну дозу ібупрофену. Крім того, рекомендується обмежуватися мінімальною тривалістю курсу прийому ліків. При необхідності тривалого застосування ібупрофену необхідний систематичний контроль складу периферичної крові і стану функції нирок і печінки.

У випадку розвитку побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту показано езофагогастродуоденоскопія, загальний аналіз крові та дослідження калу на приховану кров.

У період лікування Ібупрофеном слід утриматися від прийому алкоголю і проявляти обережність при будь-яких видах діяльності, що потребують підвищеної уваги.

9 Передозування

Передозування ібупрофеном проявляє себе такими симптомами, як:

  • гастралгія;
  • нудота;
  • блювання;
  • ознаки загальмованості;
  • сонливість;
  • депресія;
  • головний біль;
  • шум у вухах;
  • метаболічний ацидоз;
  • коматозний стан;
  • гостра ниркова недостатність;
  • артеріальна гіпотонія;
  • уповільнення або прискорення серцевого ритму;
  • фібриляція передсердь;
  • зупинка дихання.

Впоратися з симптомами передозування допомагають наступні дії:

  • промивання шлунка (актуально протягом години після прийому ібупрофену);
  • активоване вугілля;
  • лужне пиття;
  • форсований діурез;
  • симптоматичне лікування.

10 Лікарські взаємодії

Взаємодія з іншими медикаментозними засобами описано в таблиці:

Препарати, що застосовуються спільно з Ібупрофеном

Ефект

Ацетилсаліцилова кислота

Є ймовірність гострої коронарної недостатності при прийомі ацетилсаліцилової кислоти в якості антиагреганта. Такий ефект розвивається в результаті зниження антиагрегантной активності ацетилсаліцилової кислоти у присутності ібупрофену

Антикоагулянти та тромболітики: алтеплаза, стрептокіназа, урокіназа

Зростання ризику кровотеч

Інгібітори зворотного захоплення серотоніну

Підвищення ризику шлунково-кишкових кровотеч

Вальпроєва кислота, Пликамицин, Цефамандол, Цефоперазон

Збільшення частоти виникнення гіпопротромбінемії

Циклоспорин і препарати золота

Посилення впливу ібупрофену на синтез простагландинів, що проявляється нефротоксичностью

Препарати, що блокують канальцеву секрецію

Підвищення плазмової концентрації ібупрофену та уповільнення його елімінації

Індуктори мікросомального окислення

Підвищення ймовірності інтоксикації

Вазодилататори

Зниження гіпотензивного ефекту

Фуросемід, гідрохлоротіазид

Зниження діуретичного ефекту

Непрямі антикоагулянти, антиагреганти, фибринолитики

Посилення ефекту з підвищеним ризиком геморагій

Глюкокортикоїди та мінералокортикоїди

Посилення ефекту ульцерогенної

Дигоксин, препарати літію, Метотрексат

Збільшення концентрації цих препаратів у крові

За темою:  Артрит колінного суглоба: симптоми, причини та лікування в домашніх умовах

MAXCACHE: 0.39MB/0.00757 sec