Компресійний перелом хребта у дітей, дорослих: симптоми, лікування, реабілітація та наслідки

Компресійний перелом хребта може отримати виникнути в результаті травм, забитих місць і різного роду механічних пошкоджень. Існує ряд факторів, що сприяють компресії хребців. У дітей і підлітків це нестача кальцію в організмі, підвищена навантаження на хребет, недостатня розвиненість м’язів спини. У дорослих переломи найчастіше діагностуються на тлі захворювань опорно-рухового апарату, зумовленими тими ж причинами. Постійні болі в будь-якій області хребта є приводом для звернення в лікарню. Ігнорувати симптоматику ні в якому разі не можна, так як наслідки можуть бути серйозними. Деформуючі процеси в хребті, травми спинного мозку, пошкодження нервових корінців здатні призвести до паралічу та повної інвалідизації хворого.

1 Опис захворювання

Компресійний перелом являє собою травму хребта, що виникає в результаті одночасного згинання і стиснення хребців. Особливістю патології є деформаційні процеси, зумовлені зменшенням висоти хребців під тиском, з-за чого вони тріскаються. Порушення цілісності кісткових елементів хребтового стовпа може стати причиною важких ускладнень. Серйозна небезпека виникає у разі попадання хребця в хребетний канал. Це тягне за собою пошкодження спинного мозку і нервових закінчень.

Тому дуже важливо своєчасно звертатися за лікарською допомогою. Анатомічна будова кісткової системи у дітей дозволяє впоратися з наслідками компресійного перелому за допомогою масажів і реабілітаційних заходів.

Перелом плеснової кістки стопи: ознаки і лікування

2 Причини

Компресійний перелом хребта, як у дорослих, так і дітей, зумовлений різними причинами. Найпоширенішими факторами є:

  • стрибок з висоти;
  • падіння з приземленням на сідниці;
  • травми, отримані на виробництві або під час спортивних занять;
  • пошкодження спини;
  • поранення;
  • удари.

Виникнення травм хребта на тлі остеопорозу, туберкульозу кісток, хронічних захворювань опорно-рухового апарату відбувається під час звичайних рухів: при нахилах, згинанні спини, пірнанні.

Слабкість кісток буває обумовлена нестачею вітамінів та інших корисних речовин в організмі. Згідно зі статистикою, компресійні переломи найчастіше діагностуються у жінок в період менопаузи.

Надання першої допомоги при переломах різних видів

3 Класифікація компресійних переломів

Компресійні переломи класифікуються за ступенем тяжкості:

  1. Перша стадія характеризується зменшенням хребців на 30% без зміщення елементів хребта в пошкодженій області. Травма розцінюється як легка.
  2. На другій стадії руйнування хребців досягає 50%. Перелом тягне за собою розвиток ускладнень.
  3. При третього ступеня хребець зменшується на 60% і більше. Це найважчий вид компресії, при якому відзначається сегментарна нестабільність хребтового стовпа. При цьому єдиним вирішенням проблеми є хірургічне втручання.

Переломи поділяються на ускладнені і неускладнені. У першому випадку прояви супроводжуються болем в пошкодженій області. Найчастіше вони характеризуються прихованим перебігом, при якому хвора людина звичайно не звертається за допомогою. Наслідками такого перелому можуть бути остеохондроз хребта і радикуліт.

При ускладненому перебігу основна симптоматика доповнюється розладами неврологічного характеру. Найбільшу небезпеку представляє пошкодження хребців з утворенням уламків, наслідком чого нерідко є зниження чутливості і оніміння кінцівок.

Компресійний перелом може мати різну локалізацію. При травмах грудного відділу найчастіше в процес втягуються 11-й і 12-й хребці, так як на них виявляється основний тиск. Це зумовлено анатомічним будовою хребта.

За темою:  Бурсит гомілковостопного суглоба: фото, етіологія, клініка та лікування

При пошкодженні поперекового відділу найвразливіший — 1-й поперековий хребець. Він піддається руйнуванню, що призводить до здавлення нервових корінців.

Перелом шийного відділу хребта зустрічається вкрай рідко. Причиною є ДТП, травми голови, падіння з великої висоти.

Виділяють ушкодження в крижовому або копчиковую відділі. Зустрічаються змішані типи травм, захоплюючі кілька вищеописаних областей, однією з таких патологій є потрійний компресійний перелом хребта.

Перелом кісточки і пошкодження гомілковостопного суглоба: методи лікування та реабілітація

4 Симптоми

Про те, що у людини зламаний хребет, свідчить різка, швидко наростаючий біль. Відчуття найчастіше носять нападоподібний характер. Іноді з’являється глуха біль, що має тенденцію до посилення. В залежності від місця ушкодження вона може віддавати в область між лопатками, в живіт, груди або пах. Зменшення больового синдрому зазначається в положенні лежачи. Будь-які рухи тіла — кашель, глибокі вдихи, ходьба — супроводжуються відчутним посиленням болю.

У потерпілих спостерігається напруження м’язів, яке зумовлене спробами організму компенсувати нестабільність хребта за рахунок мускулатури і відзначається виражена обмеженість рухів.

Характерним симптомом при компресійних переломах хребетного стовпа, незалежно від локалізації, є слабкість, відчуття постійної втоми. Якщо має місце зміщення хребців, виникають неврологічні порушення, обумовлені роздратуванням корінців спинномозкових нервів. Це приводить до оніміння верхніх і нижніх кінцівок і паралічу. Травми поперекового відділу можуть супроводжуватися мимовільним сечовипусканням.

У важких випадках у хворих відзначаються біль у голові, нудота блювання, виникає больовий шок, який закінчується впадінням в несвідомий стан і смертю.

Патологічні переломи з невеликими дефектами мають іншу симптоматику. Біль носить помірний характер і зростає більш повільно. Пацієнти можуть скаржитися на оніміння кінцівок. Характерною ознакою патології є сутулість, викривлення хребта або горб.

4.1 Особливості компресійних переломів у дітей

Компресійний перелом хребта вкрай рідко діагностують у дітей, які не досягли восьмирічного віку. У цей період скелет дитини продовжує розвиватися, тому кісткова структура володіє підвищеним ступенем гнучкості і досить швидко регенерується.

Ближче до 11-13 років опорно-руховий апарат у дітей стає міцнішим, але ймовірність виникнення компресії хребта збільшується. Мова йде не тільки про серйозні травми, але і про помірних ударних навантаженнях і падіннях.

Факторами, що провокують виникнення гострого стану в дітей, можуть бути:

  • викривлення хребта;
  • вимушене тривале перебування в незручній позі;
  • вроджені захворювання опорно-рухового апарату, наприклад, туберкульоз кістки;
  • підвищені навантаження на хребет.

Терапія дітей при компресійному переломі майже не відрізняється від лікування дорослих пацієнтів. Дитині не призначають наркотичні препарати для знеболювання. Підлітки набагато легше переносять захворювання і видужують швидше, а повторні рецидиви у них практично не відбуваються.

Щоб уникнути небезпечних ускладнень, лікувати компресійний перелом необхідно в будь-якому віці.

5 Діагностика

Якісна діагностика компресійного перелому хребта є важливим етапом, що дозволяє призначити правильне лікування. Необхідні:

  • детальний огляд пацієнта з урахуванням його скарг;
  • збір анамнезу;
  • виявлення набряклість і визначення ймовірних зон перелому методом пальпації;
  • перевірка м’язових рефлексів чутливості кінцівок.
За темою:  Подагра: причини виникнення та особливості захворювання

Аналогічна симптоматика може проявлятися при декомпрессионном переломі хребта.

Підтвердження попереднього діагнозу здійснюється за допомогою інструментальних методів дослідження:

  • рентгенографія в 2-х проекціях, що дозволяє виявити місце перелому, оцінити ступінь компресійних змін;
  • КТ, метою якої є ретельне обстеження всіх елементів зони ураження;
  • МРТ — метод дає можливість виявити пошкодження нервових закінчень і спинного мозку;
  • спонділограмма, яка здійснюється з метою візуалізації змін відстані між хребетними дисками;
  • денситометрія та мієлографія проводяться для виявлення ймовірних ускладнень або супутніх патологій хребта.

6 Перша допомога

При підозрі на компресійний перелом хребта після падіння, отримання травм або інших подій потерпілому необхідно викликати швидку, описавши його стан.

До приїзду медиків людині слід надати першу допомогу: укласти його на тверду поверхню горизонтально, помістивши м’які валики під область поразки. В крайньому випадку виготовити їх можна з елементів одягу, що опинилася під рукою. Рекомендується перевірити пульс хворого і спробувати визначити ступінь больового синдрому. Необхідно дати йому знеболююче. До пошкоджених ділянок можна прикласти холод: грілку з холодною водою, лід, загорнутий у тканину.

Якщо інцидент стався на вулиці, то бажано вкрити потерпілого, щоб уникнути переохолодження організму і пов’язаних з цим додаткових проблем.

При ускладненому переломі хребта людина може втратити свідомість, при цьому у нього виникають неврологічні порушення. У таких хворих слід періодично перевіряти дихальні шляхи, очищаючи їх від блювотних мас і намагаючись запобігти западінню язика, затримуючи його. Якщо цього не робити, то потерпілий може задихнутися.

У разі зникнення пульсу і дихання слід провести хворому штучне дихання і масаж серця. Для цього треба зчепити долоні рук і провести поштовхи в нижній третині грудини, намагаючись дотримуватися ритм (тридцять натискань за 20 секунд). Тільки після цього можна перейти до штучного дихання і чекати приїзду швидкої допомоги.

7 Лікування компресійного перелому хребта

Лікування компресійного перелому вимагає комплексного підходу. Терапія повинна здійснюватися в умовах стаціонару під наглядом кваліфікованих фахівців. На початковому етапі хворому необхідно забезпечити постільний режим і максимально розвантажити хребет.

Практикується мануальна терапія з вправлянням хребців, витягування хребта за допомогою похилої площини, введення ін’єкцій з знеболюючим, крапельниць з глюкозою і фізрозчином, прийом препаратів для відновлення кровотоку. Призначення кортикостероїдів, адреналіну та інших медикаментів здійснюється в залежності від стану хворого, ступеня занедбаності процесу і наявності супутніх захворювань.

При важких ушкодженнях поперекового та грудного відділів хребетного стовпа, коли деформоване більше 3 хребців, рекомендується використання ортопедичних корсетів. За допомогою цих пристосувань хребет підтримується в прямому положенні.

7.1 Операції

В особливо складних випадках хворому призначається хірургічне втручання. Воно полягає у видаленні елементів хребців, давили на спинний мозок і нервові закінчення, і вживлення титанових пластин для закріплення кісток.

За темою:  Поперековий радикуліт: симптоми і лікування народними засобами, причини

Операція на хребті має певні ризики. Існує ймовірність зачепити спинний мозок, що загрожує розвитком серйозних ускладнень.

7.2 Прогресивні методи

При зміщенні пошкоджених хребців доцільно використання нових методик:

  • вертебропластики;
  • кифопластики.

Їх суть полягає у введенні в хребет кісткового цементу з метою заміни кісткової тканини. Таке лікування показує його високу ефективність в 90% випадків. Воно дозволяє збільшити висоту хребця, зняти больовий синдром і прискорити процес одужання.

7.3 Відновний період

Реабілітація після лікування є необхідною для повного відновлення функцій хребта. Термін цього періоду для дорослих становить 8 тижнів, а для дітей і підлітків — від 1 до 2 місяців. Комплекс включає в себе:

  • фізіотерапевтичні процедури (новокаиновый електрофорез, УФО, УВЧ, кріотерапію, парафінові аплікації, магнітну терапію);
  • масаж;
  • ЛФК.

7.3.1 ЛФК

Комплекс спеціальних вправ розробляється лікарем-реабілітологом індивідуально для кожного пацієнта. У перші 10 днів ЛФК проводиться без порушення рухливості в положенні лежачи. Збільшення інтенсивності занять і включення додаткових вправ здійснюється з 2-го тижня.

Перший комплекс виконується лежачи на спині:

  • підйом рук на вдиху і опускання на видиху; рухи повинні бути м’якими, синхронними;
  • одночасне згинання рук у ліктях до прямого кута;
  • почергове згинання стоп;
  • виконання вправи «ножиці» при злегка піднятих вгору ногах;
  • згинання ніг у колінах з подальшим приподыманием ступень над твердою поверхнею.

Такі вправи виконуються лежачи на животі:

  • вчинення спроб зблизити лопатки по напряму один до одного;
  • приподымание і опускання голови з опорою на долоні та передпліччя;
  • згинання ніг у колінах з піднятими вгору ступнями;
  • прогини в попереку з положенням рук уздовж тіла і витягнутими шкарпетками.

При виконанні занять ЛФК слід проявляти обережність. Для початку достатньо вибрати 2-3 найбільш легких вправи, поступово збільшуючи навантаження.

Метою проведення реабілітації є підтримання м’язового каркаса спини, нормалізація обмінних процесів, відновлення рухливості хребта і його гнучкості.

Після компресійного перелому можна займатися спортом. Лікарі не рекомендують біг, стрибки, плавання, їзду на велосипеді, однак радять інтенсивні заняття лікувальною гімнастикою. Робити вправи через деякий час можна вдома, попередньо отримавши консультацію фахівця, який підбере комплекс в залежності від стану здоров’я людини.

8 Служба в армії

Ступінь придатності до армії визначається на медкомісії. Порушення функцій хребта підтверджуються документально після проходження обстеження.

Чоловіків з компресійним переломом не беруть в армію.

MAXCACHE: 0.54MB/0.02405 sec