Подагра (подагричний артрит) на ногах: що це таке, симптоми і лікування медикаментозно і народними засобами

Подагра – це хронічне рецидивуюче захворювання суглобів, пов’язане з порушенням обміну сечової кислоти. Ураження суглобів – самий яскравий клінічний ознака хвороби, він істотно знижує якість життя людини, доставляючи нестерпний гострий біль. Вона змушує звернутися до лікаря і почати лікування. Але захворювання не завжди починається з болю. При подагрі раніше можуть уражатися й інші органи, що робить це захворювання небезпечним.

1 Визначення і чинники ризику подагри

Подагра – системне захворювання, яке характеризується запаленням на тлі відкладення кристалів сечової кислоти в різних органах і тканинах. Цей стан спостерігається при підвищенні концентрації речовини в організмі (більше 360 мкмоль/л) – гіперурикемії, що обумовлено факторами зовнішнього середовища і генетикою. Сечова кислота відкладається в органах-мішенях у вигляді тофусів.

Гіперурикемія зустрічається відносно часто, однак на її тлі захворювання розвивається не завжди, важлива роль відводиться генетичному фактору. Чоловіки хворіють частіше за жінок приблизно в 7 разів, вік дебюту патології – 40 років.

Фактори ризику подагри:

  • спадкова схильність;
  • вживання алкоголю;
  • мієло — та лімфопроліферативні захворювання;
  • полікістоз нирок;
  • злоякісні пухлини;
  • гіпертригліцеридемія;
  • надмірне споживання їжі, багатої пуринами;
  • прийом деяких ліків — протипухлинних препаратів, Варфарину, тіазидних і петльових діуретиків, Леводопи;
  • голодування.

Подагра рідко зустрічається як одиничне захворювання, зазвичай у пацієнта присутні фонові стани – цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, ожиріння, стеатогепатоз. Спосіб життя сильно впливає на його появу. Вживання алкоголю, переїдання або голодування, надлишок м’ясних продуктів – все це відбивається на рівні сечової кислоти та підвищує ризик виникнення захворювання.

Надання першої допомоги при переломах різних видів

2 Стадії розвитку захворювання

Подагра проходить 3 стадії розвитку:

  1. Гіперурикемія з накопиченням солей сечової кислоти – уратів.
  2. Відкладення в органах і тканинах.
  3. Відповідна реакція запалення.

Відкладення уратів в організмі сприяє недостатнє кровопостачання деяких органів – хрящів, зв’язок і сухожиль. У цих місцях найчастіше утворюються тофуси, а переважна локалізація подагри – це суглоби великих пальців стоп.

Причини, симптоми, методи лікування та профілактики остеохондрозу

За темою:  Ревматоїдний артрит і вагітність

3 Класифікація подагри

По причині виникнення виділяють первинну та вторинну подагру. Вторинна завжди спровокована зовнішніми факторами, наприклад, прийомом деяких лікарських препаратів.

За перебігом захворювання буває легких, середньо-тяжких та тяжких. Ступінь визначається за кількістю нападів на рік, вираженості клінічних проявів та зниження якості життя.

За течією лікарі виділяють 3 варіанти:

  • гострий подагричний артрит;
  • межприступная подагра і рецидивуючий подагричний артрит;
  • хронічна тофусная подагра.

Вправи для випрямлення хребта в залі і домашніх умовах

4 Клінічна картина

Перший симптом, який турбує пацієнта, — це біль в області ураженого суглоба. Вона носить гострий характер, болісна і не дає спати. Суглоб припухає і червоніє, пацієнти часто говорять, що «сильно запалилася кісточка на пальці».

Діагностика подагри полягає у виявленні солей-кристалів сечової кислоти в суглобової рідини за допомогою поляризаційного мікроскопа. У зв’язку з дорожнечею і низькою доступністю цього методу фахівцями виведені інші критерії цього захворювання. У діагностику включені наступні ознаки:

  • вираженість запалення максимальна в перший день хвороби;
  • атаки артриту гострі;
  • почервоніння шкіри над хворим суглобом;
  • односторонній суглобовий синдром, найчастіше великого пальця стопи;
  • на рентгені – кісти без ерозій;
  • в біохімічному аналізі крові – гіперурикемія.

Подагра характеризується і внесуставными поразками. Кристали уратів відкладаються в нирках, легенях, печінці, очах і нервовій системі. Найчастіше внесуставное поразка – хронічний інтерстиціальний нефрит. Це нирковий стан може розвиватися задовго до появи гострої подагричної атаки. Тривалий і прогресуюче протягом нефриту призводить до розвитку хронічної хвороби нирок.

При підозрі на подагру обов’язково проводяться дослідження вмісту сечової кислоти і рентген уражених суглобів. Речовина визначають триразово: в період загострення і двічі під час ремісії, так як його рівень в дебюті захворювання коливається. Рентген дозволяє визначити наявність внутрішньосуглобових тофусів для встановлення тяжкості ураження.

4.1 Особливості подагри у жінок

Якщо у чоловіків захворювання перебігає за класичним типом, дебютуючи після 40 років і вражаючи суглоби великого пальця стопи, то у жінок клініка дещо відрізняється. Вони хворіють рідше і переважно в період постменопаузи.

За темою:  Перелом тазостегнового суглоба: симптоми, лікування

Найбільш часта локалізація артриту у жінок – суглоби кистей, причому одночасно уражаються кілька. Зустрічається запалення в гомілковостопних і колінних суглобах. Якщо подагра на великому пальці ноги з’являється у жінок, то вона зазвичай має злоякісний характер і супроводжується утворенням болючою шишки.

5 Лікування подагричного артриту

Мета лікування – швидке купірування гострого запалення і больового синдрому, попередження рецидивів і розвитку хронічної подагри.

Першочергові заходи в терапії – модифікація факторів ризику. Пацієнту необхідно відмовитися від вживання спиртних напоїв і куріння, знизити масу тіла до нормальної, скорегувати харчування. Ці заходи пацієнт повинен приймати самостійно, в домашніх умовах.

Необхідна низькокалорійна дієта. Продукти, насичені пуринами, виключаються з раціону. До них відносяться:

  • жирні сорти риби;
  • серце, нирки та печінку;
  • консерви і копченості;
  • занадто гостра і солона їжа;
  • надмірна кількість червоного м’яса;
  • сочевиця, горох та інші бобові.

Голодування також небезпечно, так як є провокатором нападу. Необхідно дотримуватися питний режим – 2 л простої чистої води на добу. У період загострення рекомендується повний спокій і положення лежачи з піднесенням хворої ноги, а також суворе дотримання дієти. Лікувати подагру народними засобами — неправильний підхід, так як такі рецепти не можуть вплинути на основні механізми патогенезу хвороби. Однак вони допомагають зменшити вираженість симптомів. З цією метою використовують ножні ванночки з ромашкою (100 г квіток змішують з 20 г солі і 10 л води). Також радять вживати відварений рис, пройшов кілька процедур обробки.

Дотримуючись цих рекомендацій, пацієнт істотно знижує виникнення рецидиву подагричного артриту.

5.1 Медикаменти

Лікувати подагру медикаментозно — найбільш ефективна методика. Терапія таблетованими препаратами повинна проводитися під контролем лікаря і у відповідності зі стадією хвороби.

При загостренні подагри препаратами вибору вважаються Колхіцин і нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Колхіцин призначається у низьких дозах (до 2 мг на добу), яка розподіляється на 3 прийоми. Препарат починає діяти вже через 6-12 годин. Середній курс лікування залежить від ступеня тяжкості атаки: терапія зазвичай триває 7-10 днів — до повного зникнення суглобового синдрому. Після лікування необхідний контроль загального аналізу крові, так як у Колхіцину є низка побічних ефектів, що впливають на кровотворну систему. Другий варіант лікування – НПЗЗ – не має яких-небудь переваг в ефективності, але має меншу токсичність. Краще всього використовувати Німесулід у таблетках по 100 мг двічі на день. Курс лікування визначається лікарем.

У разі неефективності терапії необхідна госпіталізація в ревматологічний стаціонар для поглибленого обстеження та корекції доз. До інших показань належать приєднання інфекції і поява ознак гострої ниркової недостатності. У цих випадках потрібна операція.

У міжнападний період для лікування використовується Алопуринол – препарат з антиурикемическим ефектом. Під час загострення його призначення неприпустимо, оскільки він посилює больовий синдром і подовжує атаку артриту. Цей препарат необхідний для підтримання ремісії, досягнутої за допомогою Колхіцину або НПЗЗ. Дозування ліків визначається ревматологом і вимагає поступового збільшення (максимально — до 800 мг на добу).

За темою:  Остеопороз у жінок: профілактика та лікування захворювання

Пацієнти з подагрою регулярно проходять обстеження у дільничних терапевтів – мінімум раз на півроку. Воно супроводжується визначенням сечової кислоти в крові, контролем загального та біохімічного аналізів крові і сечі. Щорічно необхідно проводити рентгенографію хворих суглобів та УЗД нирок.

При своєчасній постановці діагнозу, коректної терапії і прихильності пацієнта до лікування прогноз при подагрі сприятливий.

MAXCACHE: 0.39MB/0.00689 sec