Ревматоїдний артрит: причини, симптоми, діагностика, лікування, дієта
Однією з серйозних патологій суглобів є ревматоїдний артрит. Прогресуючий перебіг захворювання зумовлює високі ризики втрати працездатності та ранньої інвалідизації. Пацієнти звертаються до лікаря з приводу виражених болів, деформації суглобів і загального погіршення самопочуття. Чим раніше буде призначено правильне лікування, тим краще прогноз захворювання і життя в конкретному випадку.
1 Природа патологічних порушень
Ревматоїдний артрит (РА) належить до групи аутоімунних захворювань. Причина виникнення патології неясна. Існують дані про взаємозв’язок етіології запальних змін з бактеріальної та вірусної інфекцією. Однак ряд станів розвивається на тлі відносного благополуччя без перенесення ГРВІ та ГРЗ. Дослідники виявили кореляцію ревматоїдного артриту з сприятливими факторами:
- патології схильні особи з певними генами гістосумісності;
- порушення частіше розвиваються у жінок (співвідношення між статями 3:1);
- несприятливі умови життя сприяють ослабленню організму, появі аутоімунних захворювань;
- групу ризику становлять люди, що працюють в сфері важкої праці.
За нез’ясованих обставин в суглобової рідини відбувається накопичення імунних клітин. Продукуються антитіла (ревматоїдні фактори) до власних імуноглобулінів. З’єднання утворюють комплекси, які поглинаються нейтрофілами. Фагоцитоз завершується викидом лізосомальних ферментів і активізацією протизапальних медіаторів. У порожнину суглоба залучається велика кількість лімфоцитів. Стан супроводжується дисбалансом між речовинами, що підсилюють і обмежуючими запалення. Зміни в клітинно-гуморальній ланці імунітету приводять до хронічного руйнування сполучної тканини. Патологічні порушення в структурі хряща поступово обертаються розростанням фіброзних елементів і формуванням кісткового анкілозу (зрощенням суглобових поверхонь).
Тугорухомість у суглобах кисті обмежує можливості самообслуговування. Хворим на ревматоїдний артрит важко втримати чашку, відімкнути двері, застебнути одяг.
Ураження великих суглобів супроводжується характерними ознаками.
| Суглоб | Симптоми | Ускладнення |
| Ліктьовий | Обмеження рухливості з переважною фіксацією в положенні полусгибания і повороту передпліччя всередину | Затискання ліктьового нерва з порушенням чутливості, парестезіями в III–V пальцях і відповідних зонах кисті |
| Плечовий | Класичні ознаки запалення супроводжує розвиток атрофії плечових м’язів. Процес приймає поширений характер з переходом на область шиї та грудей | Іноді розвивається підвивих плечової кістки в суглобі |
| Колінний | Відзначається надмірна рухливість надколінка (чашечки). Пацієнти полегшують болі шляхом незначного згинання в коліні, ходять не повністю розгинаючи ногу | Випинання суглобової сумки колінного суглоба ззаду (кіста Бейкера) |
| Тазостегновий | При РА уражається рідко. Болі віддають в пахову область і нижню частину сідниць | Асептичний некроз головки стегнової кістки. Вимагає ендопротезування суглоба. |
У дітей досить часто уражається скронево-нижньощелепний суглоб. Пацієнти не можуть спокійно відкрити рот, з часом особа набуває «птицеобразный» вид.
Згідно з клінічними рекомендаціями, лікарі при постановці діагнозу враховують декілька критеріїв:
- Кількість уражених областей. Олігоартрит виставляють при залученні 1-4 суглобів в перші півроку захворювання. Якщо задіяно безліч зчленувань, говорять про поліартриті.
- Серопозитивність і серонегативность.
- Наявність позасуглобових проявів (васкуліт, альвеоліт, поліневропатія та ін).
- Ступінь активності процесу. Враховують суб’єктивне сприйняття пацієнтом болю, показники СРБ, ШОЕ та тривалість часу, необхідного для полегшення больового синдрому, «ходіння».
- Функціональний клас, що відображає здатність до самообслуговування і трудової діяльності.
- У ряді випадків буває вказівка на вік пацієнта: артрит дорослих, а також дітей і підлітків (ювенільний).
Надання першої допомоги при переломах різних видів
2 Обстеження
Діагностика ревматоїдного артриту включає розгляд скарг пацієнта, історії хвороби з урахуванням зміни основних ознак патології. Окрему увагу приділяють наявності і тривалості ранкової скутості в суглобах. Клінічно значущим є збереження болів понад 1 години після підйому з ліжка. При огляді оцінюють конфігурацію суглобів, зміна обсягу рухів. Виявляють ознаки запалення. У зв’язку з високою вірогідністю розвитку позасуглобових порушень, проводять комплексне вивчення всіх систем і органів.
3 Тактика лікування
Результати терапії РА пов’язані з максимально раннім виявленням патології. Терапія повинна починатися не пізніше 3 місяців від постановки діагнозу. При ревматоїдному артриті намагаються досягти тривалої ремісії з рідкими загостреннями. Лікування засноване на використанні препаратів, що пригнічують запальний процес. Ліки підбирається відповідно з клінічною картиною, активністю артриту і загальним станом пацієнта. У терапії використовуються схеми, які містять один або кілька препаратів з наступних груп:
- нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ);
- глюкокортикостероїдів (ГККС або ГКС) (метилпреднізолон);
- препаратів золота (тауредон);
- сульфаніламідів (сульфасалазин);
- групи хінолінового ряду (плаквинил);
- D-пеніциламін;
- цитостатиків (метотрексат);
- антицитокинового ряду (инфлексимаб).
При високому ступені активності, швидкому прогресуванні патології і появу системних проявів вдаються до засобів очищення крові. Значно покращує якість життя таких пацієнтів проведення плазмаферезу та гемосорбції.
Швидкому купіруванню суглобових болів сприяє внутрішньосуглобове введення ГКС. Додатково застосовують різні мазі, фізіопроцедури і проводять курси ЛФК. Хворим рекомендується дотримання гіпоалергенної дієти з виключенням цитрусових, обмеженням молока, жирних сортів м’яса, глютеновміщуючі зернових. В харчування включають морепродукти, рибу, велику кількість овочів і фруктів.
Розвиток виражених контрактур, неможливість рухів є приводом до розгляду необхідності оперативного втручання, висічення уражених тканин та імплантації протеза.