Що таке сколіоз спини і як його лікувати

Хребетний стовп людини може мати відхилення від нормального положення. У такому разі діагностують сколіоз. Це захворювання класифікують за кількома принципами. Виділяють 3 види викривлення, які визначають за кількістю аномальних дуг. В залежності від величини відхилення від центральної осі відзначають 4 ступеня сколіозу. Лікувати патологію потрібно своєчасно і комплексно. При виборі способу терапії оцінюють безліч факторів.

1 Що таке сколіоз?

Сколіоз являє собою аномальне викривлення хребта. В нормі він має природні згини, нижня частина спини вигнута всередину. Як правило, при сколіозі деформований не тільки хребет, але і грудна клітина. Викривлення відбувається з однієї сторони в іншу. Існує кілька ступенів важкості сколіозу, причому деякі з хребців можуть трохи обертатися, з-за чого плечі і стегна стають нерівними.

Виділяють наступні види сколіозу:

1. C-подібний. Для найпростішої форми характерна одна дуга викривлення. Вона є найбільш поширеною, діагностується досить легко: при нахилі у пацієнта на спині спостерігається дуга викривлення у вигляді букви С.
2. S-подібний. У цьому випадку дуг викривлення дві, бо хребет приймає форму, що нагадує букву S. Основну дугу називають сколіотичної, а другу — компенсаторної. Подібне розділення здійснюється, оскільки друга дуга виникає для вирівнювання положення тіла в вышележащем відділі хребта. Приміром, якщо сколіотична дуга спрямована направо, розташовується в поперековому відділі, то з плином часу компенсаторна дуга виникне в грудному відділі хребта з выгибом вліво. Дану форму сколіозу діагностують під час огляду у лікаря і за допомогою рентгена.
3. Z-подібний. Якщо хребет має три аномальних вигину, то такий сколіоз, відповідно, називають Z-образним. Причому дві дуги більш виражені, ніж третя. Ця форма зустрічається досить рідко, є найбільш важкою, виявляється тільки за допомогою рентгенографії.

Крім форми вигину хребетного стовпа, виділяють правосторонній і лівосторонній сколіоз. У випадку з S-подібною формою дуги спрямовані в протилежні сторони. При Z-образному сколіозі верхня і нижня дуги мають одну спрямованість, а середня — протилежну.

У деяких випадках при деформації хребців шийного відділу у хворого виникають сильні головні болі, спостерігається зниження працездатності і швидка стомлюваність. Нерідко його мучать напади запаморочення. Ці симптоми проявляються на тлі порушеного кровообігу в головному мозку, спричиненим частковим стискання кровоносних судин.

Якщо не лікувати сколіоз 1 і 2 ступеня, то прогресування патології призведе до порушення хребетного стовпа. Перераховані вище ознаки хвороби в цьому випадку ускладнюються, виникають нові клінічні прояви:

• утруднення дихання;
• порушення функцій серцевої системи.

Щоб носіння корсета було ефективним, необхідно дотримуватися кількох правил і рекомендацій:

1. Корсети використовуються тільки після консервативної терапії і проведення ЛФК.
2. Не можна застосовувати корсет без призначення лікаря.
3. В перші дні його носять лише 2-3 години на добу, щоб поступово привчати спину до нового стану і запобігти подальшу атрофію м’язів. З другого тижня час збільшують на 1 годину в тиждень. Так потрібно поступово довести до 6 годин в день.
4. Після двомісячної корекції проходять обстеження у лікаря. При наявності позитивних результатів тривалість терапії скорочується.

Зазвичай корсети показані для застосування протягом 6 місяців, не менше. Під час цього курсу необхідно виконувати призначення лікаря. Варто відзначити, що корсети можуть сковувати руху і пошкодити шкіру в місцях тертя корсета.

4.3 Масаж

При лікуванні хребетного стовпа консервативна терапія повинна включати лікувальний масаж. Він призначений для розслаблення напружених м’язів і для зміцнення ослаблених. Е та процедура ефективна на ранніх стадіях захворювання, сеанси повинні проходити тільки у кваліфікованих фахівців.

Масаж доцільний при діагностуванні 1 ступеня сколіозу у дорослих. Але у випадку з дітьми ця міра нерідко є зайвим, оскільки при легкій формі хвороби буде достатньо лікувальної фізкультури.

4.4 Фізіотерапія

Лікувати сколіоз слід комплексно, тому масаж і гімнастику поєднують з фізіотерапевтичними процедурами. Найбільш ефективні:

1. Електростимуляція. Завдяки впливу електричним струмом ослаблені м’язи стають більш тонизированными, починають ефективніше виконувати свою безпосередню функцію.
2. Теплотерапия. Призначена для застосування при відсутності інтенсивного прогресування патології. У цю групу входять гарячі обгортання, озокеритові аплікації і т. д.
3. Ультразвукове лікування. Використовується при наявності больового синдрому і при розвитку остеохондрозу.
4. Електрофорез. На певні м’язові групи впливають слабким електричним струмом, підживлюють тканини кальцієм і фосфором.

Хворим показані грязьові і морські ванни. Досить до 10 процедур на рік. Для підвищення дитячого імунітету при сколіотичній хворобі рекомендують хлоридно-натрієві ванни.

4.5 Лікувальне плавання

При відсутності прогресування захворювання як дітям, так і дорослим показано плавання в басейні. Попередньо необхідно проконсультуватися з лікарем з приводу протипоказань.

Водні процедури надають позитивний ефект на м’язову і кісткову тканини:

• навантаження на спинні м’язи знижується;
• суглоби стають більш рухливими;
• спостерігається загальнозміцнюючу дію на весь організм.

Для отримання значного результату рекомендуються вправи в басейні, які задіють одночасну і попеременную роботу верхніх кінцівок. Максимальна дистанція запливу не повинна перевищувати 250-300 метрів. Водні процедури слід здійснювати протягом 30 хвилин, після цього під контролем інструктора проводять дихальні вправи.

4.6 Хірургічне лікування

Оперативне втручання призначається лише в крайніх випадках. Зазвичай показанням стає неефективність консервативної терапії. Методика вибирається в кожному випадку безпосередньо після оцінки лікарем декількох факторів:

1. Вік. Хребет у дітей набагато легше піддається оперативної корекції.
2. Напрямок сколіотичної дуги. Правобічний сколіоз швидше прогресує.
3. Наявність психологічних проблем через викривлення хребта.
4. Тривалість протікання захворювання.

Виділяють кілька методик оперативного втручання, але у всіх операцій одна суть — установка в хребті металевої конструкції, яка дозволяє зафіксувати його в правильному положенні.

У більшості методах оперативного лікування застосовують зрощування або злиття хребців — спондилодез. Для цього використовують кісткові трансплантати, які виготовляють з кісток стегна, хребта, ребра. Вони вростають в кістки, зливаються з хребцями, тим самим фіксуючи їх. Оскільки трансплантати беруться у самого хворого, операція проходить довго, а реабілітація — болісно.

Зазвичай хребці зрощуються за 3 місяці, але в деяких випадках може знадобитися від 1 до 2 років. Для запобігання викривлення здорову частину хребта залишають гнучкою.

У важких випадках можуть застосувати процедуру Харрінгтона, суть якої полягає у створенні додаткової підтримки хребта шляхом встановлення сталевого стрижня, що проходить від підстави до вершини кривої. В залежності від типу викривлення і наявності зовнішнього дефекту може бути використано більше одного стрижня.

Після такої операції пацієнтові призначається носіння спеціального корсета -корпуси з гіпсу і постільний режим протягом 3-6 місяців, поки не буде завершено процес злиття хребців. Через рік або два стрижень перестає бути необхідністю, але його можуть залишити, якщо у пацієнта не виникає ускладнень.