Поперечний мієліт спинного мозку: причини, симптоми, лікування

Поперечний мієліт: у чому небезпека?

Мієліт спинного мозку – запальне захворювання, що вражає спинний мозок. Зазвичай хвороба зачіпає один або два сегменти мозку. Збудник, потрапивши в спинний мозок, а в процесі життєдіяльності виділяє токсичні речовини, що провокують запальні процеси.

Це захворювання, хоча зустрічається рідко, але надає серйозну небезпеку. Воно важко лікується і часто спричиняє незворотні наслідки. Миелитом можуть захворіти люди, що належать до різних вікових груп. Але найчастіше недуга діагностується в середньому віці.

Класифікація

Відомо кілька різновидів мієліту, що відрізняються симптоматикою, ступенем вираженості і прогнозом. По вираженості симптоматики виділяють:

  • Гострий поперечний мієліт;
  • Підгострий;
  • Хронічний.

В залежності від локалізації ураження розрізняють мієліт:

  • Обмежений, або вогнищевий – розвивається на окремих ділянках;
  • Дисемінований, або розсіяний, або многоочаговий – вражає кілька ділянок;
  • Поперечний – поширюється на кілька прилеглих сегментів;
  • Дифузний, або розповсюджений – зачіпає весь мозок.

Залежно від причини мієліт буває:

  • Інфекційних (вірусних або бактеріальних) – розвивається при попаданні в організм інфекції;
  • Травматичною – заподіюється травмою;
  • Токсичною – провокується отруйними речовинами;
  • Поствакцинальним – унікальна форма, яка проявляється після щеплення;
  • Променевим – викликається радіотерапією;
  • Ідіопатичним – причину встановити не вдається.

Інфекційний мієліт в свою чергу поділяють на:

  • Первинний – розвивається під впливом вірусів, вибірково вражають нервові клітини;
  • Вторинний – заподіюється іншими інфекціями (кір, скарлатину, сифілісом, ангіною, пикою, пневмонію, сепсис).

Окремою формою хвороби є оптикомиелит. У цьому випадку, крім характерних ознак, спостерігається погіршення зору і навіть його втрата.

Причини запалення

Основний фактор, що викликає мієліт, – інфекція. Її можуть викликати віруси грипу, герпесу, сказу та ВІЛ, а також бактерії (менінгококи, стрептококи, спірохети), гриби, енцефалитние кліщі. Вірусна інфекція зустрічається у 40% випадків.

Також спровокувати запальні процеси здатні:

  • Ускладнені травми хребта;
  • Отруєння ртуттю, свинцем, іншими хімічними сполуками, а також деякими ліками, особливо психотропними;
  • Алергія на вакцини – так розвивається поствакцинальний мієліт;
  • Променева терапія, що застосовується для лікування онкозахворювань.

В деяких випадках встановити причину хвороби не вдається. Припускають, що в таких випадках запалення розвивається з-за порушень у функціонуванні імунної системи.

Підвищують ризик розвитку мієліту переохолодження і ослаблений імунітет.

У деяких випадках поперечний мієліт є першою ознакою розсіяного склерозу.

Симптоми хвороби

Розвиток мієліту включає кілька етапів:

  • Гостре прояв – яскраво виражена симптоматика;
  • Ранній відновний – починається після стабілізації стану і триває близько 6 місяців;
  • Пізній відновний – триває до двох років;
  • Залишкові прояви – через 2 роки.

Первинний мієліт супроводжується наступною симптоматикою, що розвивається по черзі:

  • Грипоподібні ознаками (головними болями, високою температурою, лихоманкою, больовими відчуттями в м’язах, загальною слабкістю), які зберігаються протягом двох-трьох днів (цей період називають продромальний);
  • Оперізувальним болем різної інтенсивності, свербінням, поколюванням, «повзання мурашок» по спині;
  • Спинномозковими ураженнями (проявляються після зменшення болю): ослабленням чутливості, слабкістю в ногах, напруженням м’язів преса, метеоризмом, проблеми з сечовипусканням і дефекацією);
  • Утворенням трофічних виразок і пролежнів (вони з’являються навіть при високоякісному догляді за хворим).

  • Радимо почитати: запалення спинного мозку

Симптоматика може розвиватися стрімко (протягом декількох годин) або поступово (весь процес триватиме місяць або більше). Прояв хвороби залежить від локалізації запалення. Найбільш важко протікають шийний, попереково-крижовий і нижнегрудний мієліт. При вторинному мієліті характерні ознаки можуть розвиватися під час піка основного захворювання або при одужанні.

Діагностика

Після неврологічного обстеження хворого направляють на інструментальну та лабораторну діагностику:

  • Мієлографію;
  • Комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію;
  • Пункцію для дослідження наявності у спинномозковій рідині збудників і запальних елементів.

Методи лікування

Лікують мієліт в умовах стаціонару. В основному використовуються консервативні методи. Але у деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання.

Лікування мієліту спрямовано на:

  • Забезпечення дегідратації;
  • Попередження інтоксикації організму;
  • Спорожнення сечового міхура;
  • Запобігання утворення пролежнів:
  • Штучну вентиляцію легень (при паралічі м’язів, забезпечує дихальну функцію).

Консервативні методи

При медикаментозної терапії призначають:

  • Антибіотики;
  • Гормональні препарати;
  • Анальгетики;
  • Протизапальні засоби (зазвичай глюкокортикостероїди);
  • Оротат калію, що чинить анаболічну дію;
  • Діуретики;
  • Міорелаксанти – при збільшенні м’язового тонусу;
  • Жарознижуючі медикаменти – при лихоманці;
  • Антихолінестеразні ліки – при затримці сечі;
  • Глюкозу;
  • Вітамінні комплекси.

Відмінним доповненням до медикаментозної терапії стануть лікувальна фізкультура, масаж, курортно-санаторне лікування.

Корисну дію, особливо при паралічах, надасть фізіотерапія:

  • Електростимуляція;
  • Електрофорез;
  • Ультрависокочастотна терапія;
  • Ультрафіолетове вплив;
  • Теплові процедури (парафінотерапія, ванни).

Нетрадиційне лікування

Серед нетрадиційних методик найбільш ефективна дія надає гірудотерапія – лікування п’явками. Доповнити медикаментозну терапію поперечного мієліту можна народними рецептами, попередньо проконсультувавшись з лікарем. Краще всього використовувати компреси: картопляно-медові та приготовані з суміші розведеного спирту, прополісу, алое і гірчиці.

Хірургічне лікування

Необхідність у проведенні операції може виникнути при:

  • Яскраво виражених рухових обмеження;
  • Утворення гнійних вогнищ;
  • Сильно вираженій симптоматиці, пов’язаної з компресією спинного мозку.

Прогноз

Патологія може розвиватися кількома шляхами:

  • Прояви хвороби постійно послаблюються і стан стабілізується;
  • Симптоматика залишається на одному рівні все життя (характерно для ОПМ);
  • Захворювання прогресує і охоплює весь спинний мозок.

  • Читайте також: Чим небезпечний забій спинного мозку?

Наслідки

При відсутності своєчасної медичної допомоги можлива інвалідизація. Сильне пошкодження спинномозкових структур може призвести до оніміння та параліч верхніх або нижніх кінцівок. Але навіть в легких випадках хвороба здатна стати причиною судом, парестезії і обмеження рухів. Запобігти розвитку хвороби допоможе вакцинація проти поліомієліту, паротиту, вітряної віспи, кору.

За темою:  Гіперекстензія для спини: як правильно робити в домашніх умовах

MAXCACHE: 0.89MB/0.01962 sec