Травма спинного мозку: симптоми, лікування, реабілітація, наслідки

Ознаки і наслідки травм спинного мозку

Травма спинного мозку являє собою стан, що загрожує життю постраждалого і потребує надання невідкладної медичної допомоги. Така патологія називається травматична хвороба спинного мозку (ТБСМ).

Спинний мозок, будучи частиною нервової системи, виступає головним координатором роботи всіх органів і м’язів. Саме через нього головний мозок отримує сигнали з усього організму.

Кожен сегмент спинного мозку відповідає за той чи інший орган, від яких він отримує рефлекси і передає їх. Цим і визначається серйозність даної патології. Такі травми мають високу летальність та інвалідність.

Причини і симптоми

Причини, за якими виникають спинномозкові патології можна об’єднати в 3 групи. У першу входять вади розвитку, які можуть бути як набутими, так і уродженими. Вони пов’язані з порушенням будови цього органа. До другої групи відносяться різні захворювання спинного мозку, що з’явилися в результаті інфікування, спадкової схильності або виникнення пухлини.

Третя група включає в себе різного роду травми, які можуть бути автономним і поєднуються з переломом хребта. Ця група причин включає в себе:

  • Падіння з висоти;
  • Авто катастрофи;
  • Побутові травми.

Клінічні прояви патології визначаються тяжкістю отриманої травми. Так, виділяється повне і часткове пошкодження спинного мозку. При повному ураженні всі нервові імпульси блокуються, і в потерпілого немає можливості відновити свою рухову активність і чутливість. Часткове ураження передбачає можливість проведення лише частини нервових імпульсів і завдяки цьому зберігається деяка рухова активність і є шанс відновити її повністю.

  • Читайте також: Як виконується транспедикулярну фіксацію хребта?

Ознаки ушкодження спинного мозку наступні:

  • Порушення рухової активності;
  • Біль, що супроводжується відчуттям печіння;
  • Втрата чутливості при дотиках;
  • Відсутність відчуття тепла чи холоду;
  • Труднощі вільного дихання;
  • Активний кашель без почуття полегшення;
  • Болі в області грудей і серця;
  • Мимовільне сечовипускання або дефекація.

Крім того, фахівці виділяють такі симптоми пошкодження спинного мозку, як втрата свідомості, неприродне положення спини або шиї, біль, яка може бути тупим або гострим і відчуватися по всьому хребту.

Типологія травм

Травми спинного мозку класифікуються за типом і ступеня руйнування.

  • Читайте також: Чим небезпечний забій спинного мозку?

Гематомиелия

Гематомиелия – в цьому випадку відбувається крововилив в порожнину спинного мозку і утворення гематоми. З’являються такі симптоми, як втрата больової і температурної чутливості, які зберігаються протягом 10 днів, а потім починають регресувати. Грамотно організоване лікування дозволить відновити втрачені і порушені функції. Але при цьому неврологічні розлади у пацієнта можуть залишитися.

Пошкодження корінців

Пошкодження корінців спинного мозку – вони проявляються у формі паралічу або парезу кінцівок, вегетативних порушень, зниження чутливості, порушення роботи органів тазу. Загальна симптоматика знаходиться в залежності від того, який відділ хребта постраждав. Так, при ураженні комірцевої зони відбувається параліч верхніх і нижніх кінцівок, утруднення дихання і втрата чутливості.

  • Читайте також: Що таке компресійний перелом хребта?

Розтрощення

Розтрощення – ця травма характеризується порушенням цілісності спинного мозку, відбувається його надрив. Протягом певного часу, до декількох місяців, можуть зберігатися симптоми спінального шоку. Його результатом стає паралізування кінцівок та зниження тонусу мускулатури, зникнення рефлексів як соматичних, так і вегетативних. Чутливість повністю відсутня, тазові органи функціонують безконтрольно (мимовільна дефекація і сечовипускання).

Здавлювання

Здавлювання – така травма найчастіше виникає в результаті дії осколків хребців, суглобових відростків, сторонніх тіл, міжхребцевих дисків, зв’язок і сухожиль, що ушкоджують спинний мозок. Це призводить до часткової або повної втрати рухової активності кінцівок.

Забій

Забій – при такому типі травми відбувається параліч або парез кінцівок, втрачається чутливість, м’язи ослаблені, порушується робота органів тазу. Після проведення лікувальних заходів вказані прояви усуваються повністю або частково.

Струс

Струс – це оборотне порушення функціонування спинного мозку, для якого характерні такі симптоми, як зменшення м’язового тонусу, часткова або повна втрата чутливості в тих частинах тіла, які відповідають рівню ушкодження. Такі форми прояву тримаються нетривалий час, після якого функції хребта повністю відновлюється.

  • Читайте також: Перша допомога при ушкодженні хребта.

Методи діагностики

Травми спинного мозку можуть бути різного характеру. Тому перш чим почати лікувальні заходи необхідно не тільки встановити сам факт травми, але і визначити ступінь її тяжкості. Це знаходиться в компетенції нейрохірурга та невропатолога. Сьогодні медицина володіє достатніми засобами для повноцінної і достовірної діагностики порушень, які відбулися у зв’язку з отриманням травм спинного мозку:

  • Комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія;
  • Спондилография;
  • Люмбальна пункція;
  • Контрастна мієлографія.

Комп’ютерна томографія підстави на дії рентгенівського випромінювання і дає можливість виявити грубі структурні зміни і можливі осередки крововиливу. Магнітно-резонансна діагностика визначити утворення набряків і гематом, а також пошкодження міжхребцевих дисків.

З допомогою спонділографії можна виявити такі особливості травми, переломи та вивихи хребців і дуг, а також поперечних, остистих відростків. Крім того, така діагностика дає повну інформацію про те, в якому стані знаходяться хребцеві суглоби, є звуження спинномозкового каналу, і якщо воно є, то в якій мірі. Спондилография проводиться у всіх випадках травмування спинного мозку і повинна бути зроблена в 2 проекціях.

  • Читайте також: запалення спинного мозку

Люмбальна пункція проводиться, якщо є підозри на компресію, що відбулися в результаті травми. Вона полягає у вимірюванні тиску спинномозкової рідини і оцінки прохідності субарахноїдального простору або спинномозкового каналу. У разі підтвердження порушення прохідності проводиться мієлографія. Вона здійснюється за допомогою введення контрастної речовини і так визначається ступінь стискання.

При травмуванні спинного мозку в комплекс діагностичних процедур включається оцінка функціональних і неврологічних порушень. Функціональна оцінка проводиться по здатності потерпілого до рухової активності і наявності чутливості в різних частинах тіла. Неврологічні порушення оцінюються за м’язовій силі. Крім того, показником рухових порушень є здатність до самостійного руху стегнами, коліном, стопами, зап’ястям, мізинцем, великим пальцем, ліктем. Ці групи м’язів відповідають сегментам спинного мозку.

Лікування та реабілітація

Травма спинного мозку вимагає негайного початку лікування, оскільки тільки тоді можливо зберегти рухову активність потерпілого людини. Віддалені наслідки такої травми будуть залежати від того наскільки якісно і швидко була надана кваліфікована медична допомога.

Тактика лікування характер наданої медичної допомоги буде прямо залежати від ступеня тяжкості отриманої травми. Для запобігання катастрофічних для людини наслідків травми спинного мозку лікувальні заходи повинні бути здійснені в такому порядку:

  1. Практично відразу після отримання травми введення ін’єкцій препаратами, які будуть перешкоджати некрозу нервових клітин спинного мозку.
  2. Оперативне видалення хребетних осколків здавлюють і розривають спинний мозок.
  3. Постачання клітин спинного мозку достатньою кількістю кисню для запобігання їх подальшої загибелі. Це здійснюється за допомогою відновлення кровообігу.
  4. Надійна фіксація тієї частини хребта, яка була травмована.

Хірургічне лікування найбільш ефективно, якщо вона була проведена в перші години після отримання травми. Допоміжне медикаментозне лікування здійснюється при появі ознак спінального шоку. У цьому випадку застосовуватися Дофамін, Атропін, сольові розчини. Для поліпшення кровообігу в ушкодженому відділі спинного мозку внутрішньовенно вводиться метилпреднізолон. Він сприяє підвищенню збудливості нейронів та проведення нервових імпульсів. Необхідний прийом препаратів, що усувають наслідки гіпоксії мозку.

Оскільки здатність до регенерації у спинного мозку відсутня, використання для цих цілей стовбурових клітин прискорить відновлення хворого.

В післяопераційному періоді в рамках медикаментозного лікування застосовуються антибактеріальні препарати для запобігання бактеріальних інфекцій, лікарські засоби стимулюють роботу судин, так як після операції високий ризик розвитку тромбофлебіту. Крім того, застосовуються вітаміни та антигістамінні засоби.

Травми такого роду майже завжди тягнуть за собою серйозні наслідки для нервово-рухової системи. Тому невід’ємною частиною лікування є відновлювальні процедури, такі як масаж, лікувальна фізкультура, м’язова електростимуляція.

За темою:  Профілактика порушень постави у дітей дошкільного і шкільного віку

MAXCACHE: 0.89MB/0.01437 sec