Запалення спинного мозку: причини, симптоми і лікування

Запалення спинного мозку

Будь-спинальний запальний процес, простіше кажучи, запалення спинного мозку, називається миелитом. У пацієнтів може вражатися як сіре, так і біла мозкова речовина. Подібне захворювання не можна віднести до поширеним: воно діагностується лише у 5 осіб на 1 млн. населення. Незважаючи на це мієліт спинного мозку важко піддається лікуванню, досить високий ризик розвитку серйозних ускладнень.

Хто схильний миелиту?

Складно визначити ознаки тих груп людей, які можуть захворіти миелитом. Однозначно неможливо визначити статеву або вікову категорію потенційних пацієнтів. Однак ряд дослідників, вивчивши дані статистики, стверджують: найчастіше патологія спостерігається у досить молодому (від 10 до 20 років) і літньому віці.

Причини і класифікація

В залежності від черговості виникнення запалення, причини появи мієліту відносяться до однієї з 2-х категорій:

  • Первинні – як результат прямого негативного впливу на спинний мозок (попадання інфекції, травми хребта);
  • Вторинні – коли мієліт стає наслідком ускладнення якої-небудь патології або з’являється на її тлі (повторне попадання інфекції).

Інфекція потрапляє в організм через кровоносну систему, або через відкриту рану. У цьому випадку, віруси нейротропної групи (вітряної віспи, герпесу, поліомієліту, герпесу, свинки, грипу, кору, сказу, правцю тощо)є ймовірними збудниками.

Вторинне інфікування виникає через:

  • Різних груп грибків;
  • Паразитів (наприклад, трематоди або гельмінти);
  • Деяких бактерій (збудників сифілісу або туберкульозу).

Класифікація цього неврологічного захворювання, виходячи зі способу появи, така:

  • Інтоксикаційного походження;
  • Інфекційні;
  • Посттравматичні;
  • Нез’ясованої етіології (идиопатические).

Зустрічаються і такі випадки, коли мієліт викликаний порушенням обмінних процесів: анемією перцинозного типу, цукровим діабетом, хронічними хворобами печінки.

Радимо прочитати: невринома хребта.

Розвиток хвороби

Будь-який з факторів (травма, інфекція), що є причиною виникнення мієліту, викликає не тільки запалення, але і набряк спинного мозку. Це і служить механізмом, який запускає розвиток патологічного процесу. Із-за набряку в прилеглих тканинах порушується кровопостачання з утворенням тромбів у судинах. Такий стан ще більше збільшує набряклість. Звідси можна зробити висновок, що запалення спинного мозку, як і багато інші неврологічні хвороби, розвивається циклічно.

За темою:  Метастази в хребті прогноз терміну життя і виживання

Погіршення кровообігу, а також його відсутність в окремих ділянках призводить до розм’якшення і відмирання нервових клітин і тканин спинного мозку. Морфологічна будова ураженої ділянки виглядає в’ялою і набряклим, характерна для спинного мозку форма «метелики» розпливається. При розгляді вогнища некрозу під мікроскопом видно такі характерні ознаки, як розпад мієліну, виражена набряклість, процес інфільтрації, ділянки крововиливів.

Після одужання замість відмерлих ділянок нервових волокон утворюється рубець, сформований із сполучної тканини. Зрозуміло, із-за особливостей клітинної структури рубець не може функціонувати як скупчення нервових клітин, тому порушення, що з’явилися в період хвороби, залишаються навіть після лікування пацієнта.

Симптоми

Клінічні прояви мієліту різні, їх вираженість залежить від рівня та ступеня ураження спинного мозку. Основні з них такі:

  • Неприємні больові відчуття;
  • Порушення чутливості;
  • Параліч;
  • Порушення тазових функцій та ін.

  • Обов’язково почитайте: поперечний мієліт

Перші ознаки схожі з симптоматикою будь-якого інфекційного процесу: озноб, загальна слабкість і підвищення температури до 39-и градусів. Про наявність неврологічного захворювання сигналізують болі в спині, які можуть поширюватися з ураженої ділянки на сусідні тканини.

Сильно розвинений мієліт призводить до втрати і рухової, чутливої та функції спинного мозку.

Діагностика

Заходи по виявленню мієліту увазі консультацію у лікаря-невролога. Після опитування хворого та візуального огляду фахівець призначає дослідження спинномозкової рідини, яку беруть шляхом люмбальної пункції. Це травматичний, але високоточний метод визначення патології. Як правило, цього вистачає для об’єктивної діагностики.

Для перестраховки може проводитися додаткове дослідження спинномозкової рідини. Так, диференціацію мієліту від схожих по клініці патології (порушення кровообігу спинного мозку, гематомиелия, пухлини різної етіології, синдром Гійєна-Барре і епидурит) проводять після аналізу лікворної пункції. Нерідко для того, щоб діагностувати гострий мієліт, призначають мієлографію і томографію (МРТ або КТ) хребетного стовпа.

За темою:  Як зміцнити поперек: вправи для зміцнення м'язів в домашніх умовах

Лікування мієліту

Вибір терапевтичного комплексу залежить від етіології мієліту, симптомів хвороби в тому чи іншому конкретному випадку, особливостей розвитку патології і загального стану хворого. Серед заходів по лікуванню мієліту ефективними вважаються:

  • Призначення медикаментів (досить великі дози антибіотиків широкого спектру дії, уросептики, анальгетики, жарознижуючі препарати, міорелаксанти, протизапальні засоби – в основному, глюкокортекоїди);
  • Комплекс вправ ЛФК;
  • Перкусійний масаж;
  • Фізіотерапевтичні методи лікування (в основному, УФО).

При порушеннях функцій сечовипускання проводять катетеризацію та промивання сечового міхура, виписують препарати антихолінестеразну групи. Для відновлення функціонування нервових клітин після проведеного лікування застосовують вітамінотерапію і приймають вітаміни групи B, рекомендується у вигляді розчину для ін’єкцій.

Запобігти появі пролежнів можна так: під кісткові виступи можна підкласти спеціальний коло або ватні тампони, періодично допомагають хворому змінити положення тіла, шкірні покриви розтирають розчином мила зі спиртом або камфорним спиртом. Крім того, застосовують УФО на голеностоп, крижі і сідниці.

Запущені стадії призводять до смерті (запалення у шийному відділі), або до інвалідності (мієліт грудного і поперекового відділів) пацієнта. Тому важливо пройти обстеження і негайно почати терапію.

Якщо патологія протікає сприятливо, а лікування проводять правильно, одужання хворого відбувається максимум через три місяці, а через рік або два пацієнт повністю відновлюється. Вчасно призначене та адекватне санітарно-курортне лікування здатне значно прискорити ці процеси.

  • Читайте також: Чим небезпечний забій спинного мозку?

Профілактика

Із-за особливостей виникнення і розвитку хвороби профілактики мієліту як такої не існує. Люди, що становлять групу ризику, можуть якоюсь мірою знизити ризик захворювання за допомогою вакцинації і шляхом своєчасного і повного лікування інфекційних хвороб (карієс, гайморит тощо).

MAXCACHE: 0.38MB/0.00572 sec