Спондилоартроз попереково-крижового відділу хребта: що це таке, лікування, гімнастика

Спондилоартроз попереково-крижового відділу хребта являє собою захворювання, що характеризується руйнуванням дрібних міжхребцевих суглобів крижів і попереку. У медицині цей недуг отримав найменування фасеточной артропатії. Спондилоартроз даного типу найчастіше діагностується у людей похилого віку. Його розвиток зумовлений віковими змінами, що відбуваються в організмі. В останні роки почастішали захворювання молодих людей, ведучих малорухливий спосіб життя.

Початок патології характеризується виникненням больових відчуттів і зменшенням рухливості попереково-крижового відділу. Недуга має тенденцію до прогресування, що виражається посиленням болю і загрожує повною обездвиженностью поперекового відділу хребта. При проведенні своєчасної діагностики і лікування можна запобігти інвалідизацію хворого. Шанси на одужання при цьому значно підвищуються.

1 Механізм розвитку

Хребет складається з окремих хребців, між якими розташовуються фасеточні суглоби, вкриті хрящової тканиною, яка утворює міжхребцеві диски.

Хрящова прошарок забезпечує амортизуючу функцію при руховій активності. Диски взаємопов’язані з функціонуванням зчленувань, які перебувають між позвонковыми відростками.

При впливі несприятливих факторів відбувається руйнування тонкого шару суглобової хрящової тканини, в результаті чого посилюється тиск верхнього хребця на той, який розташований нижче. Це тягне за собою розвиток запалення суглоба і навколишнього його тканини.

У процес втягуються м’язи, зв’язки, нервові сплетення і судини. При відсутності належного лікування по краях хребців починають формуватися кісткові розростання, які в медицині отримали найменування остеофітів.

Нарости на хребетних відростках травмують м’яку тканину, в результаті чого відбувається спазмування м’язів і защемлення нервових корінців. Такі зміни викликають біль в області попереково-крижового відділу, що супроводжується порушенням рухової активності хребта. Спондилоартроз в запущеній стадії призводить до зрощення остеофітів і блокування рухливості задіяного сегмента.

Виникнення дискомфорту відзначається в області поперекового відділу, переважно після фізичної активності або тривалого перебування в незручній позі. Неприємні відчуття проходять при перебуванні в стані спокою. Якщо в цей період не вжити заходів, то симптоматика стане більш вираженою.

В ході розвитку хвороби симптоми посилюються: біль набуває постійного характеру і почне захоплювати область промежини, сідниці і стегна, іноді поширюючись на нижні кінцівки. Дані прояви супроводжуються скутістю поперекового відділу хребетного стовпа, виникнення якої обумовлюється формуванням остеофітів. Найчастіше це відбувається вранці. Крім больового синдрому, з плином часу порушується рухливість суглобів в області попереку, а деформуючий процес прогресує.

Характерними ознаками хвороби є суглобові підвивихи, поява яких призводить до підвищення м’язового тонусу, що тягне за собою обмеження рухливості хребців і посилення болю.

При спондилоартрозі поперекового і крижового відділів хребта больові відчуття виникають у результаті компресії ураженого нерва, що супроводжується ослабленням м’язового тонусу, онімінні м’язів і зниженням їх чутливості.

При важкій формі спондилоартрозу спостерігаються функціональні порушення органів малого тазу. У чоловіків при цьому знижується статева активність, можуть виникнути запори. Іноді прояви супроводжуються мимовільної дефекацією і сечовипусканням. При відсутності лікування, людину чекає знерухомлених тіла та інвалідність.

Міжхребцева грижа
Симптоми і лікування грижі міжхребцевого диска попереково-крижового відділу хребта

4 Діагностика

Діагностика спондилоартрозу здійснюється за допомогою таких прогресивних методів, як:

• КТ;
• рентгенологічне дослідження;
• МРТ.

У разі розвитку патологічного процесу за допомогою досліджень вдається виявити зміни в фасеточних суглобів, що супроводжуються формуванням остеофітів. Ці ознаки і є підставою для підтвердження діагнозу.

На початковому етапі хвороби можуть бути виявлені аномалії хребетного стовпа, такі як зрощення крижів з п’ятим хребцем, асиметрія суглобів, люмбалізація, зіскакування верхнього хребця і т. д.

5 Лікування

Лікування попереково-крижового відділу хребта передбачає комплексний підхід. Такими пацієнтами займається кілька фахівців:

• терапевт;
• невропатолог;
• травматолог;
• хірург.

5.1 Консервативна терапія

Обов’язковою є медикаментозна терапія. Хворим призначаються уколи і препарати в таблетованій формі. З метою купірування запального процесу і усунення больового синдрому застосовують нестероїдні лікарські засоби з протизапальним ефектом. Найпопулярнішими з них є: Німесулід, Моваліс, Целекоксиб. Це новітні селективні розробки, які не впливають на шлункову слизову. Аналогічним спектром дії має Диклофенак, Ібупрофен. Їх прийом передбачає використання додаткових засобів, що забезпечують захист ШКТ від агресивного впливу активних компонентів.

Паралельно можуть бути призначені міорелаксанти: Сирдолуд, Баклосан, за допомогою яких знімається спазмування м’язової тканини на уражених ділянках, поліпшується процес кровообігу і зменшується біль.

Новокаїнові блокади з додаванням глюкокортикоїдів доцільно проводити, коли в процес залучаються нервові корінці, і прояви супроводжуються інтенсивними болями.

Обмінні процеси в хрящах відновлюються за допомогою хондропротекторів: Алфлутоп, Терафлекс. До складу медикаментів входять хрящові компоненти. В даному випадку передбачається тривала терапія з мінімальним курсом в 3 місяці.

Для нормалізації кровотоку при спондилоартрозі призначається вітамінотерапія. З метою регенерації нервової тканини і відновлення чутливості використовують Нейромультивит, Мильгамму та інші медикаменти-групи.

Якщо медикаментозна терапія не призвела до очікуваного результату, то можуть бути застосовані оперативні методи лікування: видалення наростів і пластику хребта.

5.2 Фізіотерапевтичні методи

Більш вираженого лікувального ефекту можна домогтися за допомогою фізіотерапевтичних процедур. Їх доцільно проводити при хронізації процесу, минаючи період загострення.

При спондилоартрозі проводять електрофорез, застосовують методи магнітної терапії, призначають лікувальні масажі і разрабытывают спеціальні комплекси лікувальної фізкультури — ЛФК. Гімнастика дозволяє зміцнити хребет, а електрофорез — домогтися нормалізації метаболічних процесів на ураженій ділянці.

Лікувальні вправи при спондилоартрозі хребта спрямовані на відновлення м’язового корсета і повернення хребетного стовпа до правильного анатомічного положення. За допомогою ЛФК можливо запобігти розвитку рецидивуючих процесів. Всі вправи повинні виконуватися правильно, їх не можна робити, попередньо не порадившись з лікарем.

Цей комплекс спрямований на розтягнення хребта і відновлення м’язів спини:

1. Лягти на спину, руки вздовж тулуба, ноги зігнути в колінах. Підняти зігнуті ноги, намагаючись дістати колінами підборіддя. На виконання даної вправи відводиться 10 секунд.
2. Вихідне положення лежачи на підлозі, руки притиснути до боків. Підняти голову і протриматися в такому положенні 10-15 секунд. Повернутися у вихідне положення. Вправу виконати 15 разів поспіль.
3. Лягти на підлогу. Руки скласти на замок ззаду голови. Потім по черзі і не поспішаючи піднімати то одну, то іншу ногу, затримуючись щоразу на 10 секунд. Для досягнення ефекту достатньо робити по 8 заходів з кожної ноги.
4. Сісти на стілець зі спинкою, притиснувши до неї хребет, руки покласти на коліна. Слід здійснювати рухи ніби встаючи, задіюючи при цьому нижні кінцівки, але фіксується на сидінні за допомогою напруги тазових м’язів. Дане вправу слід виконати не менше 15 разів.

Крім лікувального впливу, за допомогою ЛФК можливо відкоригувати поставу. Виконувати гімнастику можна тільки після зняття загострення.