Вивих колінного суглоба: ознаки, лікування в домашніх умовах

Вивих колінного суглоба може мати різну важкість. Найбільш небезпечним є стан, коли травмується гомілку. У цьому випадку потерпілому потрібна термінова медична допомога. Займатися самостійним вправлянням не рекомендується, оскільки є ризик пошкодження кровоносних судин і нервових закінчень. Реабілітація після лікування залежить від типу травми. Вона проходить інтенсивніше, якщо використовувати методи народної медицини і фізіотерапевтичні процедури.

1 Симптоми

При вивиху колінного суглоба (незалежно від типу травми) виявляються наступні симптоми:

1. Больовий синдром. Він різкий і інтенсивний в момент травмування коліна. Надалі його прояви визначаються просторістю поразки, типом вивиху, тяжкістю пошкодження і часом надання першої допомоги. Болючість при рухах в колінному суглобі тільки посилюється.
2. Вимушена поза. Зважаючи травматизації потерпілому доводиться прийняти таке положення, при якому біль в коліні не буде виникати.
3. Дисфункція суглоба. При вивиху кінцівка повністю або частково обмежена в русі.
4. Деформація суглобової області. Зовнішній вигляд кінцівки суттєво змінюється, що визначається типом і тяжкістю вивиху.
5. Набряк в області коліна. При вивиху в порожнину суглоба може потрапити кров з-за пошкодження судин.

Виділяють:

• травму гомілки;
• травму колінної чашечки.

Обидва ці стани відрізняються тяжкістю, мають свої характерні особливості і клінічні ознаки. Вивих колінної чашечки може бути гострим або застарілим.

Стан небезпечно тим, що може розвинутися параліч в області гомілки, тому потерпілому потрібно негайне вправлення суглоба, поки не відбулися незворотні зміни. Такий вивих можна розпізнати за інтенсивного больового синдрому і неможливість рухів ногою. Коліно виглядає деформованим, а кінцівку випрямлена.

Серед травм колінної чашечки виділяють:

• звичний вивих;
• підвивих;
• вроджений вивих.

До пошкодженої області потрібно прикладати кожні 2 години на 20 хвилин пакет з льодом. Згодом після вправлення ноги це роблять в перші 2-3 дня.

Для зняття больового синдрому пацієнту потрібно дати 1-2 таблетки з групи анальгетиків — Ібупрофен, Диклофенак. Якщо біль сильна, препарат вводять внутрішньом’язово.

До приїзду»швидкої допомоги» і в момент транспортування потерпілого ногу потрібно підняти вище тулуба. Це дозволить зменшити приплив крові до ушкодженої коліну, тим самим знизити її надходження в порожнину суглоба.

3 Лікування

Після надходження постраждалого у стаціонар обов’язково проводиться рентгенографія травми. Знімок потрібен для виявлення ділянки зсуву і виявлення характеру ушкодження тканин, оскільки можуть бути розриви або тріщини. При необхідності додатково призначають МРТ або обстеження із застосуванням артроскопа.

Лікування після вивиху коліна здійснюється наступним чином:

1. Вправлення суглоба. Маніпуляція проводиться тільки після рентген-обстеження. Попередньо пацієнту вводять анестезуючу речовину.
2. Накладення імобілізуючої пов’язки. Тривалість носіння бандажа встановлюється лікуючим лікарем на основі ступеня тяжкості травми. Ортез не можна знімати без дозволу спеціаліста, оскільки є ризик контрактури колінного зчленування — обмеження рухливості.
3. Реабілітація. Цей період включає в себе лікувальну фізкультуру (ЛФК), яка встановлюється лікарем. Д ля прискорення процесу відновлення рекомендують фізіотерапевтичні процедури. Їх вводять через 3-5 днів після вправлення. Консервативні методи лікування можна доповнити народними засобами.

Якщо був виявлений вроджений вивих колінного суглоба, викликаний дисплазією, метод лікування вибирають залежно від віку пацієнта. До 3 років ногу фіксують шинами або гіпсом. Після досягнення віку це проводиться хірургічне втручання.

3.1 Народні засоби

Після вправлення колінного суглоба під час реабілітації в домашніх умовах можна використовувати народні засоби. Рекомендують наступні рецепти:

1. Компрес з відварів і настоїв лікарських трав. Можна використовувати квіти пижма. 3 ст. л. сировини необхідно залити склянкою окропу і настояти протягом 1 години. Засіб слід процідити, змочити в ньому марлю і прикладати її до колінної чашки.
2. Компрес з парила звичайного. 3 ст. л. трави потрібно заправити 400 мл окропу, проварити на слабкому вогні протягом 20 хвилин, після чого довести об’єм рідини до початкового. Засіб використовують так само, як і в попередньому випадку.
3. Растирки настоєм прополісу. Його можна придбати в аптеці або приготувати самостійно. Потрібно щодня втирати в колінний суглоб невелику кількість засобу, при цьому рухи руками не повинні викликати больових відчуттів.
4. Растирки часником. 3 головки овоча потрібно пропустити через дрібну тертку, розбавити яблучним оцтом, після чого настояти 5-6 днів. Готовий засіб необхідно використовувати для втирання в травмований суглоб 2 рази в день.
5. Молочний компрес. Необхідно попередньо підігріти молоко, після чого вимочити в ньому марлеву пов’язку і прикласти на 5 хвилин до ушкодженої коліну. Воно не повинно бути дуже гарячим, щоб не спровокувати опік або посилення больового синдрому.
6. Компрес з лука і цукру. Інгредієнти в співвідношенні 1:10 потрібно змішати і подрібнити у блендері. Цибулевий компрес накладають на пов’язку, яку слід прив’язати до хворого коліна на 5-6 годин.

Перед використанням народних засобів бажано проконсультуватися з лікарем. Їх потрібно поєднувати з знеболюючими, протизапальними препаратами, які в обов’язковому порядку призначить фахівець.

3.2 Фізіолікування

Відновлення ураженого суглоба може бути помітно прискорено при проходженні фізіотерапевтичних процедур. Вони корисні тим, що сприятливо впливають на різні біохімічні процеси, підвищують імунітет організму.

Після вивиху колінного суглоба рекомендують наступні фізіотерапевтичні процедури:

1. Індуктотерапія. Суть методу полягає у впливі на уражену зону струмами високої частоти, які надають протизапальний ефект, покращують живлення тканин. Ця процедура протипоказана при захворюваннях серця, наявності пухлин, туберкульозу і вагітності.
2. Діадинамотерапія. Струмова процедура з частотою 100 Гц. Надає сприятливу дію на нервові закінчення, усуває больові відчуття. Процедура не проводиться при епілепсії, наявності гнійників, встановлених кардіостимуляторах.
3. Кріотерапія. Метод заснований на впливі холодом (температура нижче -30 градусів за Цельсієм) на уражений суглоб. Кріотерапія сприяє поліпшенню кровообігу, посилення імунітету. Протипоказанням є наявність проблем з периферичними судинами. Процедура не проводиться для дітей до 5 років.
4. Магнітотерапія. Допомагає поліпшити обмінні процеси в організмі, зняти больовий синдром і набряклість. Процедура протипоказана при зниженому тиску, схильності до тромбоутворення і кровотечах.
5. Парафінові аплікації. Сприяють прогрівання тканин, завдяки чому усуваються набряки, відновлюється кровообіг. Ставити компреси з гарячим парафіном заборонено при інфекційних захворюваннях, злоякісних пухлинах і проблеми з нирками.

Фізіотерапевтичне лікування можна проводити і в домашніх умовах. Для цього досить використовувати метод контрастного душу. Потрібно направити сильний потік води температурою +35 градусів за Цельсієм на коліно (його при цьому слід зігнути). Необхідно виконувати легкі кругові рухи протягом 2-3 хвилин, періодично змінюючи температуру води. Контраст в 5-7 градусів буде достатній.

3.3 ЛФК

Лікувальна фізкультура залежить від ступеня тяжкості ушкоджень. Якщо вони були несерйозними, функціональний спокій кінцівки повинен зберігатися до 7-10 днів. Цього часу достатньо для розсмоктування микрокровоизлияний, які супроводжують практично будь-які травми, відновлення пружності та еластичності пошкоджених сполук.

Якщо мав місце розрив зв’язкового апарату, то реабілітація значно затягується та ускладнюється. Період іммобілізації збільшується. Його визначає лікар залежно від характеру травми. При розриві зв’язок є ризик розвитку таких наслідків, як м’язово-сухожильні контрактури, атрофія зв’язкового апарату, втрата звичних навичок до робочих навантажень. Тому лікувальну гімнастику намагаються розпочати як можна раніше, але підрозділяють на кілька етапів.

3.3.1 При розтягуванні зв’язок

Після періоду іммобілізації в 7-10 днів можна приступати до зміцнення суглоба і його зв’язкового апарату. Починати рекомендують з наступного комплексу вправ:

1. Прийняття лікувального положення. Потрібно помістити пошкоджену кінцівку на функціональну шину з кутом згину в 30-45 градусів. Це статична вправа можна виконувати і поза комплексу.
2. Згинання та розгинання ніг у гомілковостопному суглобі з максимальним кутом.
3. Ізометричне скорочення квадрицепса стегна. Правильне виконання вправи має переміщати колінну чашечку вгору-вниз.
4. Маятникові рухи ногами в сидячому положенні.
5. М’які кругові обертання в колінах. Вправа виконується в стоячому положенні.
6. Напівприсідання з прямою торсом і витягнутими вперед руками.

Ранній відновлювальний період триває від 1 до 2 тижнів. Потім навантаження на колінні зчленування збільшують, досягаючи вихідних значень. До кінця 1-2-го місяця реабілітації зв’язки суглоба повинні повністю функціонувати. По закінченні цього періоду можна займатися звичайними видами спорту.

3.3.2 При розриві

В перші 8 тижнів (період ранньої післяопераційної реабілітації) вправи повинні бути спрямовані на статичну напругу:

1. Потрібно максимально натягнути шкарпетки на себе. При виконанні вправи повинно відчуватися напруга в чотириголового м’яза стегна. У статичному стані слід затриматися на 5 секунд, після чого розслабити ногу і виконати витягування носка. Під п’ятку необхідно підкладати валик або невелику подушку.
2. По черзі напружувати і розслабляти сідничні та чотириголові м’язи.
3. Виконувати ковзне рух стопою по поверхні в сидячому положенні. Потрібно домогтися максимально згинання коліна, але без заподіяння болю.

Всі вправи виконують по 15 повторень. Комплекс використовують 3-4 рази в день. Надалі в програму лікувальної гімнастики включають інші вправи:

1. Потрібно прийняти сидяче положення, спертися руками. Слід максимально притягувати пальці ноги на себе і піднімати нижні кінцівки на висоту 15-30 див. При виконанні вправи в коліні вони повинні залишатися прямими. У верхній точці слід затримуватися на 5-10 секунд.
2. Потрібно прийняти будь-яке зручне положення, при якому нога в коліні буде розігнути і повністю розслаблена. Необхідно виконувати зміщення колінною чашечкою вгору-вниз і в сторони. Амплітуда руху надколінка повинна бути спочатку невеликий.
3. Потрібно сісти і спертися п’ятою пошкодженої ноги. На хворе коліно слід накласти пакет з льодом. Необхідно тиснути на травмований суглоб зверху руками, щоб домогтися максимально можливого розгинання зчленування.
4. Потрібно лягти на живіт, під чашку покласти невеликий валик. Необхідно згинати ноги в колінному суглобі і розгинати їх назад. Амплітуда рухів повинна бути максимальною.

У наступні місяці реабілітації можна включити вправи з утяжелениями. З 4-го місяця дозволяється займатися на велотренажері або плавати. Весь комплекс лікувальної гімнастики покликаний поступово нарощувати функціональні можливості пошкодженої кінцівки. В результаті колінний суглоб повинен бути стійким.

3.4 Харчування

У програмі реабілітації після вивиху колінного суглоба важливу роль відіграє правильне харчування. Структура м’язової тканини, зв’язок і сухожиль відновлюється настільки успішно, наскільки вони підживлюються мікроелементами.

Хворому рекомендується внести коригування в раціон відповідно потребам організму. У ній повинні бути продукти, що містять желатин і колаген. До таких належать холодцы, желе, холодці. У меню необхідно включити їжу, яка володіє протизапальними і антиоксидантними властивостями. Для цього вживають свіжі овочі і фрукти, зелень, горіхи і зелений чай.

В організмі має бути достатня кількість кальцію і вітаміну D, без якого перший мікроелемент не буде засвоюватися. Багаті кальцієм продукти — риба, молочні вироби, яйця. Вітамін D виробляється при знаходженні на сонячному світлі.

З раціону слід виключити шкідливі харчові добавки та трансгенні продукції. Харчування повинне бути спрямоване на зниження маси тіла, якщо та підвищена, оскільки зайві кілограми навантажують суглоб.