Вивих кульшового суглоба: види, симптоми, лікування

Кульшовий суглоб має структуру, яка дозволяє йому вільно рухатися. Коли відбувається зміщення головки суглоба з кульшової западини, спостерігається вивих. Вивих кульшового суглоба — травма, яка становить 5% від всього числа вивихів. Причина появи такого рідкісного явища полягає в тому, що пошкодження подібного роду трапляються виключно під впливом великої сили удару. Для усунення пошкоджень нерідко використовується гіпс.

Класифікація та причини появи вивихів

На сьогоднішній день фахівці виділяють наступні види вивихів:

• задненіжнем;
• задневерхней;
• центральний;
• вроджений, розвиток якого трапляється через неправильне положення дитини в утробі матері; при несвоєчасно розпочатої терапії даного типу травми кульшового суглоба може розвинутися кульгавість «качина хода».

Вивих кульшового суглоба може статися у випадках падіння з великої висоти або при дії сильного удару (наприклад, у випадках ДТП). Головні симптоми вивиху — це сильні болючі відчуття і знерухомлення постраждалої людини. Часто таким вивихів схильні літні люди. У ситуації отримання людиною вивиху для усунення симптомів, як правило, досить швидко і правильно накласти гіпс.

Вивих стегна може бути ускладненням після операції зі встановлення ендопротеза кульшового суглоба. Гіпс в якійсь мірі може бути використаний і в таких випадках.

Вроджений вивих має наступні причини своєї появи:

Вроджені деформації: характеристики та особливості

На сьогоднішній день вроджені вивихи прийнято класифікувати на такі види:

За ступенем вираженості вроджений вивих у дітей поділяють на такі види:

Сьогодні відсоток вроджених деформацій у новонароджених дуже високий (18 випадків на 10 тисяч дітей). Один з методів подолати анатомічні деформації в кульшовому суглобі — це «виховувати» виворотність.

Симптоми вивиху кульшового суглоба залежать від місця і ступеня травми прилеглих тканин. Часто хворі скаржаться на відчуття різкого болю в районі тазу. Іноді рух стає абсолютно неможливим. Для всіх вивихів тазостегнового суглоба характерні деформація і в різній мірі виражене скорочення пошкодженої кінцівки. Рухова функція обмежена і супроводжується серйозними болями. Застарілі вивихи мають менш виражені симптоми. Больові відчуття стають менш яскравими. Нахил тазу і поперековий вигин компенсує деформації і укороченість кінцівки.
Травматолог може без особливої праці діагностувати вивих, визначивши його ознаки.

У дітей з ДЦП частим супутником є патологія розвитку тазостегнової області. Фахівці вважають її головним ускладненням ортопедичного характеру при виникненні ДЦП.

Анатомічна будова суглоба

Багато хто вважають, що основна причина виникнення високого ступеня нестабільності кульшового суглоба при ДЦП — яскраво виражений дисбаланс м’язів тазу, виворотність при цьому мінімальна. Головну роль тут відіграє неможливість рухатися без сторонньої допомоги або досить повільне засвоєння таких умінь дітьми із-за неправильних поз і деструкцій кінцівок.

Дослідження показали, що більшість вивихів і підвивихів виникає у тих дітей з ДЦП, які не можуть самостійно стояти або пересуватися. Таке явище спостерігається і в тих випадках, коли виворотність у дитини мінімальна.

Як лікують дані травми у дорослих

Лікувальну терапію у дорослих проводять після точної діагностики з допомогою застосування МРТ або рентгенографії. Процедури проводяться в стаціонарі в умовах контролю з боку медичного персоналу установи з використанням анестезії.

Етапи лікування хворого при вивиху:

• вправляння;
• фіксація, для здійснення якої використовують гіпс;
• реабілітаційні та відновлювальні заходи після отримання вивиху.

Сьогодні для вправлення вивиху застосовуються такі ефективні методи:

• Кохера-Кефера;
• Джанелідзе-Коліна.

При недостатньому знеболюванні м’язи повністю не розслабляються. Вправлення при цьому може бути досить травматичним і болісним. У проведенні цієї процедури слід використовувати гіпс.

Самостійно вправити вивих неможливо, оскільки такі дії можуть стати причиною посилювання травми і ушкодження м’яких тканин. Процедуру вправленню повинен робити виключно компетентний в цій галузі фахівець.

Після вправлення проходить іммобілізаційний період, на час якого хворому накладається гіпс на всі переважні суглоби ноги з використанням методів скелетного витягнення.

В період реабілітації хворого застосовують такі процедури фізіотерапії:

• УВЧ;
• магнітотерапія;
• лікувальний масаж;
• ЛФК;
• вплив тепла.

Після того як накладений гіпс, пацієнту рекомендується деякий час використовувати милиці для пересування. При центральних вивихах у хворого часто вдаються до хірургічного втручання. Гіпс в такому випадку не принесе ніякого результату.

Лікування патологій у дітей

Лікувальні маніпуляції при виявленої дисплазії суглоба таза у новонароджених слід розпочати якомога раніше, щоб уникнути підвивихів та вивихів стегна. Головна їх завдання — підсилити кровообіг в області тазу і утримати ноги зігнутими і відведеними в сторони, щоб забезпечити правильний розвиток всіх частин суглоба. З цією метою ортопеди використовують спеціальні пристрої, які фіксують суглоби в правильній позі (відвідні шини, подушка Фрейка, стремена Павлика). Такі пристосування ефективно закріплюють суглоби в позі жаби, сприяють правильному розвитку суглобів, різко не обмежуючи руху. Після народження дитини рекомендується використання широкого сповивання.

Крім розведення ніг у дітей лікування включає процедури лікувального масажу м’язів і ЛФК, трав’яні ванни. Терапію проводять близько 6-8 місяців, а до 1 року дитині дозволяється давати навантаження на кінцівки і вчити ходити. Перед цим обов’язково проводять рентгенографію суглобів. Слід розуміти, що при пізньому виявленні патології період лікування і відновлення стає довшим, виворотність розвивати стає все складніше.

Важче піддаються лікуванню вивих кульшових суглобів у дітей з ДЦП у зв’язку з порушенням співвідношень в суглобі, яке тягне за собою серйозні ускладнення. Тому для корекції суглобів хворих на ДЦП використовують оперативне втручання.

Щоденні заняття ЛФК і масаж дають позитивний результат для нормального розвитку дитини, оскільки в значній мірі зменшуються контрактури м’язів і поліпшується емоційний фон. Фізкультура в таких ситуаціях — необхідна умова швидкого одужання.

Розвиток гнучкості у боротьбі з вивихами

Особливо важливо розвивати гнучкість суглобів. Виворотність — це здатність розгорнути стегна, ноги, стопи в положенні назовні (анатомічна здатність сісти «жабу»).

В залежності від особливостей будови кульшових суглобів виворотність може бути вродженою і набутою завдяки тривалим занять.

Щоб поліпшити виворотність, використовують вправи такого характеру:

Якщо діагностовано вивих фахівцями пізно, потрібно тривале консервативне лікування хворої дитини, оскільки розвивати виворотність в такому випадку досить складно. А після 2 років може знадобитися використання методів оперативного втручання. Гіпс в такому випадку не використовується, а рекомендується додатково розвивати виворотність у дитини. Консервативна терапія включає в себе процедуру вправлення стегна і фіксування кінцівок в розведеному положенні.

Оперативне лікування дітей строго індивідуально. Коли голівка стегна сильно зміщується, капсула суглоба розтягується, вправляння стає неможливим, а консервативне лікування при цьому не принесе ніякого результату. Рекомендується необхідну операцію робити в 2-3-річному віці дитини, коли створюються оптимальні умови для нормального розвитку суглобів стегна, а ризик появи ускладнень та інвалідності мінімальний. При цьому створюються сприятливі умови і для занять, щоб розвивати хорошу виворотність у дитини.

Всі операції по реконструкції кульшового суглоба у дорослих можуть лише полегшити стан людини, але не позбутися від проблеми. Для цього застосовуються такі процедури:

• остеотомія;
• кістково-пластичні операції;
• ендопротезування.

Операцію не рекомендується проводити, коли має місце високий вивих стегна і сформований неоартроз. Вітається гіпс для лікування.

При виникненні незначного підозра на вивих кульшового суглоба необхідно відразу звернутися за допомогою до фахівця. При цій патології ефективність терапії прямо пропорційно залежить від того, наскільки своєчасно вона розпочата. Від своєчасності залежить і можливість «виховувати» виворотність у дитини.

До лікування і реабілітації вивиху кульшового суглоба рекомендується ставитися досить серйозно, оскільки часто таке пошкодження може супроводжуватися виникненням небезпечних ускладнень.