Вроджений вивих кульшового суглоба, його причини і лікування

Якщо у новонароджених діагностовано вивих тазостегнового суглоба, це свідчить про те, що та інші елементи суглоба у нього недостатньо розвинені.

Є три форми такого вивиху, вони можуть переходити одна в іншу:

• вроджена дисплазія;
• підвивих;
• вивих.

Вроджений вивих характеризується тим, що в тазостегновому суглобі порушене співвідношення головки і западини. Найчастіше виникає односторонній вивих, причому у дівчаток він зустрічається практично в 5 разів частіше, чим у хлопчиків.

Причини і симптоми розвитку недуги

Причин, за якими починає розвиватися аномалія кульшового суглоба, може бути кілька:

• під час ембріогенезу порушено первинне розвиток дитини і його рухового апарату;
• нестача вітаміну В2;
• токсикоз і зміни нормального гормонального фону;
• якщо у матері були нефропатія, порушення білкового та водно-соляного балансу;
• спадкова схильність.

Розвитку вивиху стегна передують дисплазія суглоба і його підвивих. Причина проблеми в тому, що западина недостатньо розвинена або сплощена, а верхній відділ стегнової кістки відстає в своєму розвитку. В результаті відбувається поворот голівки стегна вперед. Все це призводить ще й до того, що в тазостегновому суглобі сповільнюється розвиток нервового апарату м’язів, зв’язок і м’яких тканин.

Якщо у новонародженого виявлено дисплазія кульшового суглоба, необхідно відразу ж починати її лікування. В іншому випадку після того, як дитина почне ходити, у нього може розвинутися вивих суглоба. Для виявлення зазначеної аномалії в пологовому будинку дитини обов’язково повинен оглянути ортопед.

Якщо мама при сповиванні малюка виявляє обмежену рухливість його кульшового суглоба, слід негайно звернутися до лікаря. Але не варто відразу панікувати, так як повне розведення ніг у дітей неможливо: це обумовлено тим, що м’язовий тонус підвищений. Один з яскравих симптомів наявності аномального розвитку кульшового суглоба — розбіжність сідничних складок і складок на стегнах. Ознакою зазначеного захворювання буде поява клацання, якщо голівка стегна переміщується через край западини. Це відбувається, коли ноги зігнуті і відводяться назад. Варто зазначити, що такий симптом може не бути ознакою порушень в суглобі. Він виникає при гіпотонії м’язів, що часто зустрічається у дітей на першому етапі їхнього життя. А от якщо при повороті ноги назовні вона трохи коротшає, це вказує на аномальний розвиток суглоба.

Коли дитина починає самостійно ходити, з’являються нові симптоми захворювання:

• обмежена можливість відведення ноги;
• м’язи передньої внутрішньої поверхні стегна постійно напружені;
• великий вертел стегна зміщений вгору;
• якщо дитина стане на хвору ногу і підніме здорову, то вісь тазу зміститься у бік здорової ноги;
• якщо пошкоджена одна сторона, то малюк під час ходьби буде кульгати, а якщо порушено розвиток обох суглобів, то у нього буде качина хода.
• хоча абсолютна довжина ноги залишається постійною, її відносна довжина зменшується;
• надлишкові кругові рухи, які виконуються стегном;
• якщо покласти дитину на спину і натиснути на п’яту хворої ноги, відбудеться її зміщення вгору.

Однією з ознак того, що дисплазія розвивається, буде скошеність западини суглоба, при цьому сповільнюється ядра окостеніння. На стороні ураженої захворюванням, головка стегна виявиться сплощена, а стегно зрушено у своїй верхній частині назовні і вгору.

Ступеня вивиху і діагностика хвороби

В залежності від того, наскільки виражені вивих і підвивих кульшового суглоба у новонароджених, виділяють 5 ступенів захворювання:

• бічне розташування голівки і скошена западина;
• зміщення голівки вгору до краю западини — це і є підвивих;
• головка зміщується вище западини;
• крило клубової кістки повністю закривається тінню головки;
• голівка знаходиться у верхнього краю клубової кістки.

Ступеня вивихів суглоба новонародженого

Хоча проведення рентгену можливо тільки з 4-місячного віку, при наявності симптомів аномального розвитку кульшового суглоба у дітей зробити його необхідно як можна раніше. Рентген проводять у положенні лежачи, при цьому ноги випрямляються. Особливість дослідження стегна дитини в тому, що на знімку хрящова тканина, яка покриває кістки суглоба, не відображається і немає ядер окостеніння стегна.

Оскільки проводити рентгенівське дослідження в ранньому віці не можна, щоб якомога раніше виявити аномалію розвитку кульшового суглоба і почати її лікування дитину направляють на УЗД. Таке обстеження не зашкодить малюкові, якщо йому виповнилося хоча б 2 тижні.

Методи консервативного лікування

Таке лікування треба починати, як тільки в пологовому будинку дитині буде поставлений діагноз. Призначають виконання спеціальних вправ: треба несильно згинати, обертати, відводити ноги в суглобі стегна. Треба робити до 10 таких зарядок в добу і щоразу виконувати до 20 рухів.

Батьки повинні навчитися правильно сповивати дитину, використовувати широке сповивання, при якому ноги розводять пелюшкою. Для лікування використовують шини ЦІТО або Кошля, а також подушку Фрейка. Ці пристосування дозволяють проводити центрування голівки стегна і западини. Тільки після 4 місяців дитині можна робити рентгенографію, за її результатами в тактику лікування можуть бути внесені корективи. Терапія триває, поки дитині не виповниться рік, у ортопеда він повинен періодично спостерігатися до 5 років.

Шина ЦИТО для новонароджених виправить наслідки травми

Застосування спеціальних шин при підвивиху кульшового суглоба у дітей дає можливість поступово розтягувати м’язи, які відповідають за відведення стегна убік. Але не варто сподіватися тільки на ортез — необхідно робити масаж, застосовувати фізіопроцедури. Шину можна використовувати, якщо при проведенні артрографії з контрастуванням встановлена невправленность вивиху.

Основні принципи проведення лікування:

• до 3-місячного віку необхідно використовувати широке сповивання;
• закрите вправлення з використання шини проводиться до 10 місяців;
• якщо консервативне лікування не принесло результат, необхідно оперативне втручання.

Раніше деякі фахівці проводили вправлення вивиху, при цьому використовувалися гіпсові пов’язки. Зараз такий метод лікування не застосовують, так як це часто приводить до некрозу голівки, розвитку артрозу і появи повторних вивихів.

Оперативне втручання

Якщо консервативне лікування не принесло позитивних результатів, лікар може призначити проведення операції. Показанням до хірургічного втручання є велика невідповідність складових суглоба. Операція проводиться, і якщо м’які тканини блокували вертлужную западину. Протипоказанням до такого методу лікування служить важке общесоматическое стан.

Оперативні методики, за допомогою яких проводиться лікування:

• консервативні методи з малим втручанням;
• відкрите вправлення суглоба;
• проведення відкритого вправлення і поглиблення западини;
• паліативні операції;
• позасуглобові реконструктивні втручання.

При проведенні операції обов’язково повинні дотримуватися наступні принципи: втручання в м’які тканини і хрящ — мінімальне, відновлення співвідношення поверхонь в суглобі, збільшення площі контакту. При виборі способу оперативного лікування в обов’язковому порядку враховується вік дитини. До 2 років проводять тільки просте відкрите вправлення і мінімальну артротомию. Якщо дитині ще немає 7, додатково можуть застосовувати корригирующую остеотомію стегна і відновлення його западини.

При простому вправленні січуться суглобова сумка і хрящ западини, що загорнувся. Якщо проводиться поглиблення кульшової западини, розкривають суглоб, після чого січуть змінені тканини і поглиблюють хрящ. При реконструктивних операціях за рахунок суглобової капсули формується западина. Паліативні методи лікування пов’язані з проведенням остеотомії.

Після досягнення дитиною 8 років виконання операцій утруднене, тому в основному використовується паліативне втручання, при якому проводиться корекція опороспроможності. Для того щоб асиметрія тазу зменшувалася, повинна виконуватися центрация голівки стегна. В іншому випадку хвороба буде постійно повертатися.

У період реабілітації після операції потрібно купірувати біль і поліпшити загоєння рани. Необхідна профілактика виникнення порушень кровообігу в суглобі, усувати контрактури, відновлювати роботу суглоба. Проводяться заходи, які сприяють зрощення кісткових відламків, і дитину готують до ходьбі.

Щоб реалізувати зазначені завдання, використовують лікувальну фізкультуру, масаж, парафінотерапія, електростимуляцію м’язів сідниць, електрофорез із застосуванням ангіопротекторів. В якості засобів медикаментозного лікування застосовують вітаміни, хондро — і остеопротектори. Після проведення оперативного втручання повноцінну навантаження на суглоб можна давати тільки через рік.

Якщо діагностика була проведена правильно і вчасно розпочате лікування, позбутися від вивиху кульшового суглоба можливо. При цьому повністю відновлюється анатомія зчленування і усувається ймовірність розвитку диспластичного артрозу.