Ядра окостеніння кульшових суглобів: норма і патології

Стан опорно-рухового апарату і кульшового суглоба тісно взаємопов’язані. Процес окостеніння кульшових суглобів протікає у людини поступово і завершується у віці 20 років. Вогнище утворення кісткової тканини з’являється ще в період внутрішньоутробного розвитку. У цей час у плода починає формуватися стегновий суглоб.

Якщо дитина недоношена і з’явиться на світ завчасно, до моменту пологів ядра у суглобів будуть маленькі. Дане відхилення може бути і у доношених дітей, у них теж нерідко виявляється відсутність ядер окостеніння. У більшості випадків це є патологією, що впливає на розвиток опорно-рухового апарату. Якщо ядра протягом першого року життя малюка не отримують розвитку, повноцінне функціонування у нього кульшових суглобів виявляється під загрозою.

Різновиди патологій ядер кульшового суглоба

Стан здоров’я новонародженого є основним критерієм визначення, у якому випадку повільний розвиток ядер — норма, а в якому — патологія. Якщо у дитини немає вивиху в цій області, то в цьому випадку уповільнений розвиток ядер не оцінюється як небезпечна патологія. Коли не порушено нормальне функціонування кульшових суглобів, але при цьому ядра розвиваються уповільнено, це теж не є небезпечним процесом. Коли ж у малюка порушено функціонування опорно-рухового апарату, є вивих в цій області і обидва ці явища виникли з причини відсутності ядер окостеніння, патологія є небезпечною. Вона наносить шкоду стану здоров’я дитини і порушує зростання, формування, роботу суглобів, що знаходяться в цій області.

Одразу треба уточнити: така патологія кісткових кульшових суглобів зустрічається в основному у новонароджених крихіток і у дітей, чий вік не більше року. Стан опорно-рухового апарату безпосередньо залежить від внутрішньоутробного розвитку дитини. Коли жінка перебуває на 3-5 місяці вагітності, у малюка відбувається закладка кісткової тканини, що стане основою його кінцівок. Ядра окостеніння є запорукою нормального розвитку опорно-рухової системи дитини. На момент народження малюка вони збільшуються до діаметра 3-6 міліметрів. Коли ядра окостеніння досягають даної величини, це є показником, що кістки і тканина плоду розвиваються нормально. Якщо малюк з’явиться на світ доношеною, цей факт теж позитивно вплине на подальший розвиток опорно-рухової системи.

Однак у медичній практиці зустрічається чимало випадків, коли у доношених, нормально розвивалися в материнській утробі дітей виникають проблеми розвитку кульшового зчленування. В силу ряду повністю ще не відомих науці причин такі ядра у них просто відсутні. Таке зустрічається у 3-10% малюків.

Суглоби тазу повністю формуються до 8 місяця вагітності

Тимчасова норма розвитку ядра окостеніння не є однаковою для всіх, як і деякі ознаки формування цих тканин. Нерідкі випадки, коли ядра не розвиваються у плода до 8 місяці вагітності жінки, і цей процес сповільнює закладку самих тканин. Потім у малюка без впливу яких-небудь зовнішніх факторів динамічно починає розвиватися тазостегновий суглоб.

У подібних випадках на 8 місяці вагітності ядра досягають нормального розміру, не відрізняючись за своєю структурою і формою від тих, що формувалися в інших дітей, коли їх матері перебували на 3-5 місяці вагітності. І у стані, що запізнилися в розвитку тканин в цій області не відзначається відхилень.

Фактори, що провокують осифікацію

По мірі розвитку дитини його стегновий суглоб збільшується. Подібний процес відбувається і з ядрами. Існує ряд негативних факторів, які можуть викликати затримку їх збільшення, тобто стати причиною осифікації. Необхідно зазначити: такі ж причини негативно впливають і на зростання кульшового суглоба.

Осифікацією страждає кожна друга дитина, у кого є рахіт, адже в тканинах з-за нього катастрофічно не вистачає поживних речовин. Вітаміни та мікроелементи не отримують в необхідному обсязі тканини м’язів, зв’язок, сухожиль, кісток.

При дисплазії суглобів у малюків не розлучаються ніжки

Якщо у малюка є дисплазія і при цьому страждає стегновий суглоб, вона негативно позначиться на формуванні ядер. Найчастіше вони повільно розвиваються у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні. Воно послаблює імунітет дитини і не впливає благотворно на їх тканини.

Головними симптомами дисплазії у дітей вважають:

• асиметричність шкірних складок;
• обмеження при відведенні стегна;
• симптом клацання (симптом зісковзування);
• зовнішню ротацію стегна;
• відносне укорочення кінцівки.

Стан здоров’я обох батьків нерідко є основною причиною виникають у малюка патології кульшового суглоба. Особливу роль у даному процесі відіграє здоров’я матері, яка відображається на ядрах. Як показують медичні дослідження, якщо у батьків є цукровий діабет, таке ядро у дитини буде розвиватися повільно. У такого малюка і стегновий суглоб стане формуватися значно повільніше, чим у однолітків. У подібних ситуаціях потрібно комплекс заходів, спрямованих на стимулювання та розвиток опорно-рухового апарату. Така допомога необхідна багатьом дітям, чиї батьки страждають захворюваннями щитовидної залози. Ядро у таких дітей розвивається уповільнено. Паралельно з цим процесом спостерігаються ознаки порушень обміну речовин, що стримують розвиток кульшового суглоба. Все це впливає на формування основних тканин в тазової області.

Важливим фактором, що впливає на здоров’я майбутньої дитини і розвиток у нього кульшового суглоба, є те, як протікала вагітність жінки. Ядра можуть бути відсутніми або розвиватися уповільнено при тазовому, поперечному, сідничному передлежанні плоду.

Порівняння здорового і хворого суглоба

Патології в цій області часто виникають з-за неправильного положення зростаючого малюка в материнській утробі. Ядро у плода може не почати формуватися з-за нестачі в організмі матері вітамінів Е, В і необхідних для цього процесу мікроелементів: кальцію, фосфору, йоду, заліза. Все це впливає і на розвиток малюка. Гормональні збої, багатоплідна вагітність, вірусні та інфекційні захворювання матері, наявність у неї гінекологічних проблем під час вагітності — все це причини, за яких ядро не стане розвиватися.

Важливим моментом є генетична схильність до захворювань кульшового суглоба. Низку патологій в цій області може передаватися у спадок. Передчасні пологи, несприятливі екологічні чинники також впливають на те, як формується ядро. Але, як показують наукові дослідження, в кожному п’ятому випадку таке порушення роботи обумовлена генетичними причинами.

Не менш небезпечним фактором є недорозвинення хребта і спинного мозку у матері. Це теж впливає на стан опорно-рухового апарату малюка. Підвищений тонус матки не проходить безслідно для розвитку плоду, нерідко він може спровокувати порушення у розвитку опорно-рухової системи дитини.

Гіпертонус матки в ряді випадків може стати першопричиною того, що не формується, або розвивається повільно ядро.

Перші заходи допомоги дитині

У дитини в перший рік життя стегновий суглоб повинен стабілізуватися. Шийка стегнової кістки поступово костеніє. Паралельно зміцнюється його зв’язковий апарат, відбувається централізація його головки. Вертлюжну западину повинна зменшити кут нахилу, щоб опорно-руховий апарат малюка міг нормально функціонувати.

Ядро окостеніння особливо активно формується з 4-6-го місяця життя дитини, в 5-6 років воно у малюка збільшується в середньому в 10 разів. У 14-17 років хрящ заміниться кісткою. Шийка стегна буде зростати ще до 20 років, до цього часу стегновий суглоб сформується і на місці хряща буде кістка.

Якщо він весь цей час розвивався неправильно, головка стегнової кістки не зможе утримуватися в западині кульшового суглоба, що і є ознакою дисплазії. Щоб не допустити патології в цій області, необхідно при найменшому порушенні у їх формуванні у дитини без зволікання звертатися до лікаря. Якщо кульшовий суглоб має пов’язану з розвитком ядра патологію, її виявить УЗД. Для її виявлення застосовують і методи сонографічного дослідження. Часто може знадобитися і рентгенологічне дослідження тазу. Рентгенівський знімок для цього виконується в прямій проекції. Він дає можливість лікарям отримувати максимально точну інформацію про наявність або відсутність патології.

Існують спеціальні ортопедичні пристосування для того, щоб тазостегновий суглоб у дитини розвивався нормально. Коли є затримка розвитку його головки, ортопеди призначають лікування і профілактику рахіту. В таких випадках лікарі призначають і носіння спеціальної шини. Його ефективно зміцнює електрофорез і масаж. Стабілізувати тазостегновий суглоб допомагають ванночки з морською сіллю і парафінові аплікації.

Якщо у малюка є осифікація, батькам неодмінно треба подбати, щоб у нього тазостегновий суглоб не отримав пошкоджень. Садити або ставити дитину на ніжки категорично забороняється, поки не буде укріплений і стабілізовано тазостегновий суглоб.

Профілактика для мам

Навіть якщо в сім’ї є схильність до осифікації та дисплазії кульшового суглоба, завжди є шанс поставити заслін недугу. Грамотно вживаються профілактичні заходи захистять розвивається тазостегновий суглоб плода. Все починається з харчування. В період вагітності жінка повинна отримувати всі необхідні вітаміни і мікроелементи. Вони стануть брати участь у формуванні всіх суглобів її ще не народженої дитини. При найменших ознаках авітамінозу у малюка треба одразу звертатися до лікаря. Авітаміноз, як і рахіт, негативно впливає на опорно-руховий апарат дитини.

Під час годування грудьми жінка повинна одержувати збалансоване харчування, щоб і тазостегновий суглоб малюка отримував всі необхідні мінерали і мікроелементи. Щоб опорно-руховий апарат розвивався нормально, дитина з 7 місяців повинна отримувати раціон, що складається з додаткових продуктів харчування. Для розвитку опорно-рухової системи корисні прогулянки на свіжому повітрі, масаж, зарядка, загартовування малюка. Проте всі ці процедури повинні бути узгоджені з лікарем, який допоможе підібрати комплекс заходів для розвитку кульшового суглоба.

В осінньо-зимовий період для профілактики дитині обов’язково треба буде приймати вітамін D, який необхідний для нормального його функціонування і зростання.