Забій пальця на нозі: що робити в домашніх умовах, як відрізнити від перелому

Забій пальця ноги – це один з найбільш поширених видів побутової травми. Він являє собою механічне порушення м’яких тканин — шкіри, підшкірної клітковини, оточуючих м’язів (трубчасті кістки фаланг при цьому не страждають) і відноситься до категорії легких пошкоджень. Але наслідки ускладненого забиття бувають серйозними. Він може супроводжуватися розривом сухожиль, відривом їх від місця прикріплення, зривом нігтьової пластинки. Також не завжди вдається правильно розпізнати вид ушкодження, оскільки симптоматика забиття та закритого перелому дуже схожа. У всіх цих випадках необхідна кваліфікована медична допомога.

1 Клінічна картина

Пальці ніг мають розгалужену сітку дрібних судин і дуже чутливі, оскільки навантаження на них під час стояння і ходьби велика. Забій цієї зони є болючим, так як сильний набряк тканин і внутрішня кровотеча ведуть до здавлення нервових закінчень. Щільна шкіра на стопах сприяє створенню ділянок значного місцевого напруги при запаленні і набряку і посилення больового синдрому.

Забій пальця на нозі – це найчастіше наслідок падіння важкого предмета або удару носком про тверду поверхню. За статистикою, більше інших страждають мізинець і великий палець. Якщо вплив було сильним, то структура м’яких тканин може бути серйозно порушена. Існує ряд ознак, завжди супроводжує таке порушення:

  • різкий больовий синдром;
  • сильний набряк, гематома, іноді розповсюджується на тканини стопи;
  • якщо уражений ніготь, то можливо його відшарування;
  • зниження чутливості і рухливості пальця;
  • подногтевая гематома формує ділянку високого тиску, з-за чого больові відчуття в цій області ще більш інтенсивними.

Надання першої допомоги при переломах різних видів

1.1 Класифікація ударів

В залежності від сили травматичної дії, отриманих пошкоджень і виду необхідної медичної допомоги виділяють 4 типи ударів. Кожен являє собою певну ступінь ураження:

  • Забій першого ступеня характеризується невеликими пошкодженнями. На шкірі практично не спостерігається почервоніння, набряк відсутній, рухова функція не порушена. Після ходьби відчувається біль, яка проходить після відпочинку. Показані холодні компреси на ділянку забитого місця і застосування протизапальних мазей.
  • Забій другого ступеня передбачає наявність набряку та сильного болю. Область ураження має синюшний колір. Рух пальця обмежено і болісно. Біль посилюється в нічний час. Симптоми зберігаються протягом 4-5 днів, після чого поступово відходять. При відсутності ускладнень цукрового діабету немає.
  • Область удару третього ступеня обширна. Вона зачіпає шкірний покрив та прилеглі м’язи. Набряк захоплює тканина ступні. Больовий синдром настільки сильний, що рух пальцем неможливо.
  • Забій четвертого ступеня зберігає ту ж симптоматику, але можуть приєднуватися вивихи і тріщини кісток фаланг. Больовий синдром знімається застосуванням анестетических препаратів. Таку форму удару рекомендовано лікувати в умовах стаціонару.
За темою:  Масаж шийно-комірцевої зони: техніка масажу

Вправи для хребта в домашніх умовах

2 Як відрізнити забій від перелому

По клінічній картині сильний забій пальця нагадує закритий перелом, при якому відбувається порушення цілісності кісток фаланги. Дізнатися характер пошкодження складно через наявність загальних симптомів: біль, почервоніння пальця, синця, набряк, що поширюється на стопу, збільшення температури тіла в місці травми, зниження або повної відсутності рухливості.

Визначити перелом можна, якщо набряк і гематома з’являються відразу після ушкодження (при порушенні м’яких тканин це відбувається через декілька годин). Також зламаний палець повністю втрачає здатність рухатися самостійно (при ударі така можливість знижена, але залишається).

Найбільш точно диференціювати ці стани вдасться за допомогою наступного тесту: обережно постукують по верхівці пальця у напрямку стопи. Якщо він зламаний, то при осьовому простукуванні в місці деформації кістки буде відчуватися сильна біль. Якщо кістка ціла, то такі відчуття будуть відсутні.

Існує також група ознак, наявність яких вказує на перелом:

  • при обмацуванні є відчуття, що кістка деформована;
  • зламаний палець коротший здорового на іншій нозі;
  • палець має патологічну рухливість при одночасної неможливості здійснювати ним руху;
  • візуально видно деформація кістки;
  • при обмацуванні відчувається крепітація (скрип) відламків;
  • після надання медичної допомоги набряк не зменшується;
  • болючість посилюється з плином часу.

У будь-якому випадку при сильній травмі пальця достовірно відрізнити забій від перелому можна тільки після рентгенографії. Необхідно звернення до травматолога для диференціальної діагностики, консультації і призначення терапії.

Причини, симптоми, методи лікування та профілактики остеохондрозу

3 Перша медична допомога

Для лікування забиття першої та другої ступеня буде достатньо заходів з надання першої допомоги. Надалі загоєння пройде швидко. Удари третьої і четвертої ступені вимагають спеціального лікування — амбулаторного або в умовах стаціонару.

За темою:  Пояс із верблюжої шерсті для попереку: призначення та застосування

Основні дії, які необхідно зробити одразу після травми:

  • На місце ураження треба покласти холодний компрес. Це допоможе звузити пошкоджені судини, зупинити кровотечу та запобігти наростання набряку.
  • Невеликі ранки і садна слід обробити йодом.
  • Якщо зачеплена нігтьова пластина, то місце пошкодження потрібно промити і накласти легку пов’язку, щоб запобігти подальше інфікування.
  • Кінцівку слід тримати в піднесеному стані.
  • При сильному больовому синдромі хворому показані препарати для зняття болю (Німесил, Анальгін).

Лікування ударів першої та другої ступеня проводять у домашніх умовах, застосовуючи спеціальні протизапальні мазі і креми (Ібупрофен, Вольтарен, Индовазин, Троксевазин). Для дитини підійде мазь «Рятівник» на рослинній основі. Пацієнту рекомендується на декілька днів обмежити ходьбу, щоб дати спокій хворому пальця. Потерпілого із травмою третьої і четвертої ступеня слід доставити до травматолога для проведення рентгена пошкодженого пальця в двох проекціях і визначення подальшої тактики лікування.

4 Лікування

В лікувальному закладі пацієнта з травмою пальця ноги надають таку допомогу:

  • розтин підшкірних і подногтевых гематом для видалення накопиченої крові;
  • виправлення пошкодженої нігтьової пластини (при необхідності);
  • накладення дезінфікуючої пов’язки;
  • призначення курсу медикаментозної терапії для прискорення регенеруючих процесів (Кетопрофен, Моваліс, вітаміни групи В);
  • визначення необхідних методів фізіотерапії (УВЧ-прогрівання, магнітотерапія, електрофорез).

При сильному ударі може знадобитися накладення гіпсової пов’язки для стабілізації уражених фаланг. Потерпілому рекомендують менше наступати на хвору ногу і при можливості піднімати кінцівку.

4.1 Засоби народної медицини

При лікуванні удару в домашніх умовах можна використовувати народні засоби. Вони за короткий час ефективно прибирають набряк і запалення, зменшують больові відчуття:

  • Спиртовий компрес. Шматок марлі або широкого бинта потрібно змочити в розведеному спирті, накласти на хворий палець. Зверху його слід обернути целофановим пакетом і теплим шарфом. Компрес потрібно тримати півгодини. Процедуру рекомендується повторювати 3 рази на день протягом 5-7 днів.
  • Компрес з листя капусти і подорожника. Листя рослини потрібно подрібнити і нанести отриману кашку на ділянку забитого місця. Слід накрити засіб целофановою плівкою і залишити на 1 годину. Компрес необхідно повторювати 2 рази на день протягом тижня.
  • Ванни з відварів лікувальних трав (полину, ромашки, звіробою). Їх рекомендується робити 2-3 рази в день протягом 5 днів.
  • Настоянка з кореня лопуха. 200 г подрібненої рослини потрібно настояти 400 мг спирту або горілки протягом доби. Отриманою рідиною слід розтирати зону удару кожен день протягом 5 днів або тижнів.
За темою:  Шийний синдром: симптоми, лікування, профілактика

5 Висновок

Якщо не лікувати забій пальця, можуть розвинутися серйозні ускладнення. Найбільш поширені з них гнійні запалення, артрити, остеомієліти. Лікувати такі захворювання набагато складніше.

Необхідно якомога раніше звернутися до лікаря, оскільки тільки він може провести якісну диференціальну діагностику і призначити адекватну терапію.