Защемлення сідничного нерва: симптоми і лікування, що робити, як лікувати

Сідничний нерв, починаючись в поперековому відділі хребта, проходить, розгалужуючись, по всій довжині ноги і досягає пальців і п’яти. Защемлення сідничного нерва — це одне з часто виникають станів на тлі остеохондрозу поперекового відділу хребта.

Відсутність своєчасно вжитих заходів здатне призвести до розвитку хронічного больового синдрому і ускладнень, пов’язаних з порушеннями функції сідничного нерва.

1 Чим затискаються сідничний нерв?

Характер прояву захворювання залежить від причини, що призвела до патологічного стану сідничного нерва:

Причина	Характерні риси клінічної картини
Грижа міжхребцевого диска	Симптоми розвиваються гостро: біль супроводжується онімінням, локалізованим в зоні розгалуження сідничного нерва. Рентгенограма може відобразити зміщення хребців. Магнітно-резонансна томограма візуалізує грижове випинання міжхребцевого хрящового диска
Здавлення напруженими м’язами або набряклими м’якими тканинами	Симптоми можуть розвиватися протягом кількох днів, поступово прогресуючи. Виникнення хворобливості передує: інтенсивне фізичне навантаження, пов’язана з напругою м’язів поперекового відділу хребта; переохолодження; різке незручне рух; перебування в незручному положенні протягом тривалого періоду часу; спортивні травми легкого та середнього ступеня тяжкості Виникнення такого порушення можливо, наприклад, під час вагітності у жінок, особливо на пізніх термінах, коли навантаження на попереково-крижовий відділ прогресивно зростає
Здавлення сідничного нерва кістковим уламком при переломі тіла хребця або одного з його відростків	Характерно гострий початок, якому передує травма в поперековій області хребта. Діагноз підтверджується рентгенологічно
Здавлення метастазом	Больовий синдром, супутні йому парестезії та інша симптоматика розвиваються поступово. Припустити наявність метастазів можна, грунтуючись на анамнестичних даних. Рентгенологічний діагноз підтверджується у разі супутньої деструкції хребця або його відростків

Надання першої допомоги при переломах різних видів

2 Клініка

Основним проявом защемлення сідничного нерва є больовий синдром, локалізований у нижній частині спини, иррадиирующий в стегно і дифузно поширюється по нозі.

Характерною ознакою є одностороння локалізація хворобливості, локалізованої в нижній частині поперекового відділу хребта і сідниці, іррадіює в задню поверхню стегна.

У різні періоди розвитку захворювання характерні такі ознаки:

Біль в поперековому відділі хребта, який посилюється при рухах, кашлі, чханні або нахилі. Іррадіація больових відчуттів в ногу. Об’єктивним підтвердженням наявності больового синдрому є вимушене положення пацієнта, а також ознаки натягу (симптоми Керніга і Брудзинського).
Відчуття оніміння або появи сторонніх відчуттів (поколювання, пощипування) по ходу розгалуження сідничного нерва.
Слабкість в м’язах, що іннервуються гілками сідничного нерва.
Гіпотрофія (зменшення в обсязі) м’язів, іннервіруемих цим нервом. Цей симптом проявляється при довгостроково існуючому порушенні функції сідничного нерва і є ознакою защемлення нервового стовбура.

Вправи для хребта в домашніх умовах

3 Що робити?

Залежно від походження больового синдрому напрямки лікування можуть бути різними:

Причина защемлення	Методи лікування
Грижа міжхребцевого диска	консервативне лікування; при наявності показань до операції — хірургічне втручання
Запалення м’яких тканин внаслідок переохолодження	протизапальна терапія; міорелаксанти; вазоактивні препарати; кошти місцевоподразнюючої дії
Перелом хребця	іммобілізація; симптоматична терапія; у разі необхідності — оперативне лікування
Метастаз або доброякісна пухлина	етіотропне лікування; симптоматичні заходи; по можливості — видалення або склерозування пухлини; паліативна операція

Причини, симптоми, методи лікування та профілактики остеохондрозу

3.1 Лікування у фазі загострення остеохондрозу

Лікування в гострому періоді має бути комплексним:

що впливає на симптоми захворювання;
усуває наслідки порушень функції нерва;
по можливості, усуває причину защемлення нерва.

3.1.1 Немедикаментозні методи

Лікування даної патології здійснюється комплексно — поряд з фармакотерапією застосовуються й немедикаментозні методи лікування:

Охоронний режим. При гострого болю необхідний наступний комплекс заходів:
- постільний режим (спокій для поперекового відділу і ураженої кінцівки) аж до зниження інтенсивності больового синдрому;
- при помірно вираженій болю досить часткового обмеження рухової активності (необхідно уникати фізичного навантаження, не слід бігати і піднімати тяжкості);
- при інтенсивно вираженій болю — повний спокій протягом декількох діб (до 5 днів).
Ортопедичний режим — передбачає носіння спеціальних ортезів, призначених для іммобілізації ураженого відділу хребта. Залежно від причини защемлення нерва фахівець порекомендує напівжорсткий, що має каркас, корсет або м’який ортез (пояс).
Вплив на проекцію больового синдрому сухим теплом. Джерело тепла повинен лише не набагато перевищувати температуру тіла.
Фізіотерапія — є хорошим доповненням до медикаментозної терапії, прискорює одужання і дозволяє скоротити тривалість прийому фармацевтичних препаратів. При відсутності протипоказань фізіолікування починають після зняття гострих болів. Для впливу на патологічний осередок можуть використовуватися лікарські препарати, проникненню яких всередину тканин сприяють фізіотерапевтичні дії: анестетики (Новокаїн, Лідокаїн), протизапальні засоби (мазь з гідрокортизоном або гелі, що містять нестероїдні протизапальні речовини). В рамках даного напрямку показані; магнітотерапія, лазерна терапія, Ампліпульс, електроміостімуляция, Парафіно-озокеритні аплікації.
При відсутності протипоказань на виході з загострення застосовуються масаж і мануальна терапія.

3.1.2 Медикаментозне лікування

Фармакотерапія, покликана зняти загострення остеохондрозу, здійснюється за кількома напрямками:

Дія лікарських засобів	Назви препаратів	Примітки
Знеболюючу і протизапальну	У гострому періоді для зняття вираженого больового синдрому може бути призначений курс паравертебральних блокад — ін’єкцій з знеболюючими препаратами а також протизапальними засобами нестероїдного або гормонального походження, що здійснюються безпосередньо у паравертебральні м’язи. В домашніх умовах блокади не проводяться. Курсовий прийом нестероїдних протизапальних препаратів системної та місцевої дії на основі кетопрофену (Кетонал, Фастум гель), диклофенаку (Диклак, Диклоген, Диклоран, Вольтарен), мелоксикаму (Амелотекс, Артрозан, Моваліс), німесуліду (Нимулид, Найз, Німесил), ібупрофену (Фаспик, Долгит, Нурофен). Короткий курс глюкокортикостероїдів (Дипроспан, Амбене)	Лікарська форма та спосіб застосування (всередину в таблетках або у вигляді уколів) визначається лікарем в індивідуальному порядку і залежить від вираженості симптомів та можливостей пацієнта
Міорелаксанти	Мідокалм; Сирдалуд; Баклофен; Баклосан	Сособствуют зменшення м’язового спазму, завдяки чому зменшується інтенсивність больового синдрому
Діуретики (при вираженому запаленні показаний короткий курс)	Гідрохлортіазид; Діакарб	Сприяють виведенню з організму зайвої рідини, завдяки чому зменшується ступінь набряклості тканин
Вазоактивні, антиоксидантні, протиішемічні препарати	Трентал; Пентоксифілін; Курантил; Нікотинова кислота; Мексидол	Розширюючи периферичні кровоносні судини, ліки цієї групи покращують живлення тканин (м’яких тканин кінцівки і самого нервового стовбура), перешкоджають розвитку гіпотрофії м’язової тканини, характерною для тривалого перебігу хвороби. Відновлення мікроциркуляції — обов’язкова умова успішної боротьби з гіпотрофією тканин
Антиконвульсанти	Карбамазепін, лікарські засоби групи триптанов (Суматриптан, Зомиг, Релпакс)	Застосування показане у разі розвитку радикулопати, що характеризується наявністю нестерпних, стріляючого характеру, болів
Вітаміни	Мільгамма; Нейромультивит; Тіамін; Рибофлавін	Застосування вітамінів групи В позитивно позначається на трофике нервової тканини і нервової системи в цілому

3.2 Лікувальні заходи в період ремісії

У межприступном періоді показано систематичне заняття лікувальною гімнастикою. Регулярне виконання спеціальних комплексів вправ сприяє зміцненню паравертебральної мускулатури.

При виконанні гімнастики слід уникати різких рухів і надмірної амплітуди, що викликає больові відчуття.

Привчати м’язи до навантаження необхідно поступово.

3.3 Тактика при міжхребцевої грижі

Лікувальна тактика при грижі міжхребцевого хрящового диска визначається особливостями перебігу захворювання, розмірів грижового випинання, вираженістю симптоматики.

3.3.3 Показання до консервативної терапії

Консервативні методи лікування при міжхребцевої грижі застосовуються в наступних випадках:

невеликий розмір грижового випинання;
відсутність ризику здавлення або защемлення спинного мозку;
наявність протипоказань до хірургічного втручання (даний параметр залежить від загального стану здоров’я людини, наявності супутніх захворювань і тяжкості їх перебігу);
добре купирующийся больовий синдром.

В рамках безопераційного лікування застосовуються наступні методи:

Метод	Коментарі
Медикаментозна терапія	Лікування спрямоване на зняття болю та інших ознак запалення у вигляді набряклості і порушення функції ураженого спинномозкового сегменту. Показано використання НПЗЗ та глюкокортикостероїдів, а також велике значення має антиоксидантну дію
Фізіолікування і рефлексотерапія	Сприяють нормалізації мікроциркуляції та лімфообігу в уражених тканинах
Ортопедичний режим (носіння бандажа), мануальна терапія, тракція хребетного стовпа (сухе витягування або тракція під водою)	Сприяють запобіганню компресії нервового корінця
Консультації щодо зміни способу життя, корекції рухового режиму	Допомагають запобігти розвитку рецидивів

3.4 Показання до оперативного лікування

Показання до хірургічного втручання прийнято ділити на абсолютні і відносні.

Перші — це обставини, при яких хірургічне втручання неминуче. Операція в цих випадках потрібно негайно. До даної групи станів відносять:

Виражені порушення функцій тазових органів (так званий синдром «кінського хвоста»). Стан проявляється затримкою або почастішанням сечовипускання, змінами з боку статевих функцій, виникненням запорів.
Атрофія м’язів ураженої нижньої кінцівки, виникнення парезів, пов’язаних зі здавленням спинномозкового нервового корінця. Стан проявляється порушенням згинання і розгинання стопи.
Секвестрирование грижі, що характеризується випаданням пульпозного ядра. Секвестр обмежує нервові корінці, викликаючи різкий гострий біль.

До відносним показниками прийнято відносити неефективність (або низьку ефективність) консервативних терапевтичних заходів протягом двох місяців.

3.5 Лікування народними засобами

Фахівці по народній медицині рекомендують наступні рецепти для боротьби з защемлення сідничного нерва:

Відвар з насіння кінського каштана (дві чайні ложки лікарської сировини на 500 мл окропу). Відвар нагрівати на водяній бані протягом 15 хвилин. Далі відвар слід процідити і остудити. Приймати по 100 мл перед кожним прийомом їжі.
Настій з висушених квіток календули (дві столові ложки квіток на дві склянки окропу). Настоювати в щільно закритій ємності не менше 2 годин. Проціджений настій приймати всередину по 100 мл перед прийомом їжі — від 3 до 4 разів на добу.
Ванна з хріном. Свіже кореневище вагою 100 г подрібнити за допомогою м’ясорубки, загорнути в марлю і помістити в теплу ванну. Тривалість процедури — не більше 5 хвилин.

Лікування народними засобами має ряд переваг:

невелика кількість побічних ефектів і протипоказань;
доступність більшої частини інгредієнтів.

Проте є і негативні сторони: народні рецепти не в силах вплинути на розвиток захворювання у разі здавлення спинномозкового нервового корінця кістковим уламком, грыжевым випинанням або секвестром. У разі вираженого запального процесу таке лікування не замінить і протизапальної медикаментозної терапії.

Самостійне застосування народних засобів в домашніх умовах без попередньої діагностики здатне привести до погіршення стану внаслідок затягування патологічного процесу, особливо якщо біль викликаний механічним ушкодженням нервового стовбура. Тому така терапія повинна застосовуватися тільки за погодженням з лікуючим лікарем.

За темою: Корсет при сколіозі: показання до застосування, конструкція