Аналіз на цитомегаловірус: опис, показання, діагностика

Як і в яких випадках проводиться аналіз на цитомегаловірус?

Аналіз на цитомегаловірус проводиться вагітним жінкам, людям, яким показана операція з трансплантації органів, і тим, у кого є СНІД. Імуноглобуліни класу G є показником того, що в організмі є або була інфекція, в результаті чого виробилися антитіла до неї. Показники IgG можуть відрізнятися в залежності від лабораторій, обладнання і методу дослідження.

Опис

Цитомегаловірус — це вірус з розряду герпес-вірусів 5-го типу. Найбільш небезпечний цей вірус при виношуванні дитини, особливо первинне зараження ним в перший триместр вагітності. Потрапляючи в організм вагітної жінки, вірус може проникнути до плоду і викликати серйозні патології його розвитку. Народжені діти у інфікованих жінок часто мають великі висипання, гальмують у розвитку, аж до розумової відсталості, мають проблеми із зором. Обстеження на цитомегаловірус зараз проводять всім без винятку жінкам, які стають на облік по вагітності.

Обстежитися на ТОРЧ-інфекції необхідно в період планування вагітності, під час виношування дитини всім, особливо тим, у кого є вірус герпесу, який проявляється дуже часто.

Цитомегаловірус, потрапляючи в організм, вражає:

Заразитися вірусом можна через слину (під час поцілунку), при статевому контакті, при переливанні крові, від матері до дитини під час виношування або вигодовування. Симптоми хвороби проявляються через 2 тижні після інфікування у вигляді загальної слабкості, нудоти, підйому температури і т. д. У людей з гарним імунітетом симптоматика може бути слабовираженная або повністю відсутнім.

Свідчення

Цитомегаловірус дуже підступний як своїм безсимптомним перебігом, так і можливими неприємними наслідками. Саме тому так важливо проводити своєчасну діагностику інфекції, щоб уникнути можливих порушень в організмі.

Аналіз на цитомегаловірус призначається:

Аналіз може бути призначений дітям, які мають пневмонію з нестандартним проявом, жінкам, які не можуть виносити дитину. Якщо у людини часто виникають простудні захворювання, теж має сенс здати аналіз на цитомегаловірус.

Діагностика

Діагностика цитомегаловірусу полягає у первісному збір біологічного матеріалу: крові, мокротиння, сечі, біоптату. Також можна виявити цитомегаловірус в мазку або інших виділеннях людини. В якості методів діагностики використовується ПЛР, посів біологічного матеріалу, наявність антитіл до ЦМВ в організмі досліджуваного людини.

Наявність антитіл до цитомегаловірусу можна виявити в крові у людини через невеликий проміжок часу після інфікування. Саме тому в більшості випадків захворювання протікає безсимптомно, що пояснюється зупинкою розвитку вірусу імунними клітинами. Антитіла, одного разу з’явилися в організмі у відповідь на вірус, зберігаються там на все життя. Виявити IgG можна в гострій стадії захворювання при прихованому перебігу. Наявність імуноглобулінів IgM може свідчити про інфекцію в гострій стадії або про первинному попаданні її в організм.

Виявивши в умовах лабораторії антитіла IgG у крові, необхідно постійно контролювати їх рівень, щоб мати можливість стежити за протікає процесом в організмі. При збільшенні титру антитіл в кілька разів, можна говорити про підвищення активності в організмі цитомегаловірусу. Якщо антитіла виявлені не будуть, то це свідчить про відсутність вірусу в організмі і високої небезпеки у разі потрапляння від носія інфекції.

Аналіз на цитомегаловірус проводять повторно навіть у тому випадку, якщо є антитіла до нього, оскільки в результаті приєднання серйозної інфекції (наприклад, ВІЛ) вірус може активно проявитися і призвести до різних порушень в організмі.

Метод дослідження ПЛР

ПЛР, або полімеразна ланцюгова реакція, — це самий ефективний метод дослідження різних інфекцій, у тому числі і цитомегаловірусу.

З допомогою даної методики можна ідентифікувати збудників різних інфекцій на підставі їх РНК або ДНК в біологічних матеріалах, узятих у пацієнта.

Проводять діагностику наступним чином:

За допомогою аналізів ПЛР можна виявити збудника, що потрапив в організм, його кількість, простежити його розвиток.

Для діагностики за допомогою ПЛР береться різний біологічний матеріал, як правило, це мазки із статевих органів або сечівника, урина, рідше кров (при підозрі на гепатит С або ВІЛ). Жінкам рекомендується проводити процедуру після закінчення менструальних виділень.

Розшифровка

Розшифрувати аналіз на цитомегаловірус можна за допомогою показників імуноглобулінів (антитіл), вироблення яких відбувається незабаром після інфікування. Як правило, захисна система організму виробляє 2 види імуноглобулінів, таких як IgG і IgM. Якщо IgG є, то це свідчить про наявність вірусу в організмі, але перебування його знаходиться в ремиссионной або латентній стадії. Якщо ж імуноглобуліни G перевищені у багато разів, то це говорить про активацію вірусу. При виявленні IgM можна припускати, що інфекція потрапила в організм перший раз і, можливо, знаходиться в рецидивуючої стадії.

Розшифровка аналізів містить титр (визначення) антитіл IgG. Оскільки антитіла цієї групи можуть проявлятися в аналізі як у разі перенесеного захворювання, так і при його активації, то аналіз проводять кілька разів. Для отримання більш точних результатів проводять аналіз на імуноглобуліни групи IgM.

Результати аналізу на цитомегаловірус та їх розшифровка:

1. При позитивному IgG і негативному IgM можна говорити про перенесене раніше захворювання й виробленню антитіл. Як далі буде вести себе вірус в організмі, буде залежати від імунних функцій останнього.
2. LgG — і IgM-. Такий показник свідчать про відсутність антитіл до вірусу, що зберігає ймовірність первинного інфікування.
3. При позитивних показниках антитіл обох груп необхідно термінове проведення лікування вірусу, оскільки цей результат говорить про його вторинної активації в організмі.
4. LgM+ IgG-. Цей результат є ознакою первинного потрапляння вірусу, що вимагає комплексної терапії та утримання від планування і зачаття дитини до вироблення антитіл.

Точну діагностику і правильне лікування підкаже лікар. Щоб не пропустити появу вірусу в організмі, необхідно проводити профілактичну здачу аналізів не менш чим 1 раз на рік і відповідально підходити до планування народження малюка.