Епідидиміт: причини, симптоми, лікування

Особливості прояву та лікування запалення придатка яєчка

Епідидиміт є захворюванням, яке характеризується запаленням придатка яєчка. Це захворювання проявляється у двох формах: гострою або хронічною. Розвивається у чоловіків незалежно від віку. Гострий епідидиміт або його хронічна форма часто призводить до запалення самого яєчка, і якщо не зайнятися лікуванням вчасно, то можуть виникнути ускладнення, навіть чоловіче безпліддя. Тому не рекомендується його лікувати в домашніх умовах.

 

Причини

Причин, які призводять до розвитку даного захворювання, кілька:

  1. Інфекція, у тому числі і та, яка передається статевим шляхом, наприклад хламідіоз або гонорея. Також в результаті хронічної бактеріальної інфекції віддалених органів, яка проникає в придатки через струм крові. Ще інфекція потрапляє в придатки по уретрі, якщо, наприклад, катетер довго знаходиться в сечовипускальному каналі, то можна підхопити кишкову паличку.
  2. Перенесений у дитячому віці вірусний паротит.
  3. Уретрит і простатит.
  4. Аденома простати, коли порушується відтік сечі і створюються сприятливі умови для того, щоб бактерії розмножувалися і потрапляли в придаток.
  5. Гострий епідидиміт виникає із-за травми мошонки (після тупих ударів по ній).
  6. Причиною захворювання може бути грибок (кандидозна інфекція).
  7. Туберкульоз також є причиною хвороби, так як він може вражати і придаток яєчка. Якщо у людини виявили рак простати, аденому передміхурової залози, звуження сечовипускального каналу, то це все може бути причиною епідидиміту.
  8. Захворювання розвивається внаслідок медичних маніпуляцій, які проводяться через уретру.
  9. Прийом лікарських препаратів.

Симптоми

Гострий орхоепидидимит характеризують температура тіла до 40 градусів, різкі болі в області яєчка, які посилюються при русі, на запальній ділянці мошонки виникає набряк. Біль може розповсюджуватися в пах, промежину, поясницю.

За темою:  Народні засоби при сечокам'яній хворобі

Якщо не лікувати гострий епідидиміт, то хвороба може переходити в хронічну форму. В певній області після даного захворювання виникає рубець. Крім цього при несвоєчасному лікуванні або його відсутності можливий розвиток чоловічого безпліддя та інші ускладнення, наприклад, нагноєння придатка і яєчка.

Хронічний епідидиміт виникає в результаті занедбаності гострого запалення придатка яєчка. Коли людина вражений хронічним епидидимитом, то в стадії ремісії симптоми відсутні. Коли захворювання загострюється, його супроводжують неприємні відчуття в області мошонки. У хворих з’являються ущільнення, іноді збільшується придаток яєчка. Епідидиміт в хронічній формі призводить до появи безпліддя.

Діагностика

Перед тим, як лікувати епідидиміт, лікар спочатку проводить аналіз анамнезу, з’ясовує, коли саме з’явилася біль в мошонці, і не було до цього травм. Можливо, раніше були запальні захворювання сечостатевої системи. Лікар уточнює, лікувався хворий від цього, хворів на туберкульоз сам або контактував з хворим на туберкульоз.

Крім цього робляться й інші дослідження, щоб поставити діагноз гострий епідидиміт:

  1. Лікар оглядає мошонку, робить пальпацію передміхурової залози. Робиться це через пряму кишку.
  2. Проводиться мікроскопія урологічного мазка і бактеріологічний посів цього ж мазка і визначається наявність чутливості у збудника до антибіотиків.
  3. Аналіз сечі трехстаканним методом. Спочатку пацієнт мочиться в один стакан (з цього склянки потім роблять пробу сечі, яка ілюструє процеси в нирках або сечовипускальному каналі). Потім мочиться в іншу склянку, після чого роблять масаж простати і він збирає сечу в третій стакан. З цього склянки визначають процеси в передміхуровій залозі. Порції збираються в процесі одного сечовипускання.
  4. Проводиться аналіз сечі і крові.
  5. Потрібне проведення УЗД передміхурової залози, мошонки і сечового міхура.

Крім цього, перевіряють наявність інфекції, що передається статевим шляхом. Для цього беруть кров з метою визначення наявності антитіл. З цією ж метою проводиться ПЛР-діагностика (метод побудований на виявленні чужорідної ДНК).

За темою:  Бактеріальна молочниця: причини, види, профілактика і лікування

Лікування

Якщо захворювання у чоловіка розвивається без будь-яких ускладнень, то лікування проводиться амбулаторно. Основа лікування – усунення причини захворювання в комбінації з усуненням симптомів. Лікування епідидиміту комплексне і включає в себе:

  • постільний режим;
  • лікувальну дієту (рекомендується виключити дратівливі продукти харчування: гостру їжу і пити багато рідини);
  • використання спеціальної пов’язки (суспензория);
  • прийом антибактеріальних, протизапальних, жарознижуючих, імуностимулюючих препаратів;
  • прийом глюкокортикостероїдів при неінфекційної етіології захворювання, які знімають набряк з придатка яєчка, попереджають застійні явища;
  • лікування захворювань, які передаються статевим шляхом.
  • Якщо почати використовувати антибіотики (азитроміцин, цефтріаксон, триметоприм, ципрофлоксацин) вчасно та в правильних дозах, то лікування виявиться результативним і симптоми зникнуть. Пам’ятайте, що робити це в домашніх умовах самостійно не можна. Препарати і дозування призначає лікар на підставі отриманих результатів аналізів.

    Якщо гострий епідидиміт протікає легко і симптоми не погіршуються, то хворому призначаються таблетки. При наявності ускладнень призначаються ін’єкції.

    У деяких випадках (при середній і високій тяжкості епідидиміту, при відсутності результату консервативного лікування) потрібне оперативне втручання. При цьому проводять розріз шкіри мошонки і оболонок придатка яєчка. При наявності гною придаток видаляють.

    При хронічній формі лікування аналогічне, однак більш тривалий, і поєднується з фізіотерапевтичними процедурами. Складність і серйозність даної форми епідидиміту полягає в тому, що симптоми під час ремісії не з’являються, а значить, медична допомога не надають. Це призводить до атрофічних змін придатка і яєчка і гормональної недостатності. Результат таких змін в організмі чоловіка – безпліддя.

    Лікування епідидиміту в домашніх умовах не допускається, оскільки дане захворювання чревате серйозними ускладненнями.

    Профілактика

    Профілактичними заходами є:

  • лікування інфекційних та запальних захворювань сечостатевої системи чоловіка, причому робити це в домашніх умовах категорично заборонено;
  • лікування та інших інфекційних захворювань, які сечостатеву систему не торкнулися, бажано при появі перших симптомів, щоб уникнути неприємних наслідків (грип, ангіна, пневмонія);
  • використання презервативів, відмова від безладної статевого життя;
  • підтримка чоловіком особистої гігієни;
  • попередження травм мошонки;
  • уникнення переохолодження;
  • відвідування уролога мінімум раз на рік.
  • За темою:  Лікування раку передміхурової залози 3 ступеня: які шанси?

    Не менш важливо чоловікові піклуватися про свій імунітет, адже міцна імунна система є запорукою здоров’я.

    При появі перших же симптомів рекомендується негайно звертатися до лікаря, оскільки дане захворювання чревате серйозними наслідками (хронічний епідидиміт призводить до безпліддя).

    MAXCACHE: 0.53MB/0.00114 sec