Гострий пієлонефрит: симптоми та особливості лікування

Лікування первинного і вторинного гострого пієлонефриту

Гострий пієлонефрит – гостре неспецифічне запалення нирок, при якому переважно уражаються чашково-мискова система і ниркові тканини. Зазвичай воно протікає як інфекційне захворювання з вираженою інтоксикацією організму. Недуга вражає людей різного віку, але частіше гострим пієлонефритом хворіють діти і молоді жінки.

 

Причини

Гострий пієлонефрит викликають деякі мікроорганізми, які живуть в організмі людини або потрапляють туди ззовні. Збудниками захворювання є синьогнійна паличка, стафілокок, ентерокок, протей, кишкова паличка, деякі віруси, гриби і мікоплазми. Поява гострого пієлонефриту можливо тільки в тому випадку, якщо організм людини був «схильний» до розвитку інфекції.

Цьому сприяє зниження захисних властивостей імунітету в результаті:

  • затяжних запальних процесів;
  • хронічних захворювань (цукровий діабет, тонзиліт);
  • ускладненого внутрішньоутробного розвитку у дітей;
  • гінекологічних захворювань у жінок;
  • травм нирок і сечових шляхів;
  • різних аномалій – звуження сечовипускального каналу, аденоми передміхурової залози, каменів у нирках та ін;
  • гормональних розладів;
  • хронічного перевтоми;
  • сечовідного рефлюксу;
  • тяжких захворювань печінки;
  • гіповітамінозу;
  • ускладненої вагітності та оперативних втручань у жінок.
  • Види захворювання та стадії його розвитку

    У медичній практиці виділяють первинний і вторинний гострий пієлонефрит. Останнім завжди передують раніше перенесені захворювання сечовивідних шляхів і нирок. Первинний пієлонефрит розвивається на тлі повного здоров’я органів. Однак у більшості випадків організм пацієнтів піддавався короткочасним порушенням уродинаміки, невловимим для звичайних методів дослідження.

    Гострий пієлонефрит може розвиватися як серозне і гнійне запалення. Остання стадія спостерігається у 1/3 пацієнтів. Загострення і важкі форми гнійного пієлонефриту протікають у вигляді абсцесу, карбункула або гнійничкові пієлонефриту.

    Первинний пієлонефрит

    Симптоми

    Даний вид захворювання починає розвиватися після проникнення збудника з током крові в нирку з вогнищ інфекції. Симптоми гострого пієлонефриту:

    За темою:  Камені в жовчному міхурі: лікування та профілактика
  • підвищення температури;
  • тупий постійний біль в області попереку і підребер’ї;
  • головний біль;
  • озноб;
  • загальне нездужання;
  • блювання;
  • прискорене серцебиття;
  • сухий язик;
  • нудота;
  • болі в м’язах;
  • рясне потовиділення.
  • У більшості випадків у пацієнтів спостерігається позитивний синдром Пастернацького – болю при постукуванні в області попереку. Із-за рясного потовиділення кількість виділюваної сечі скорочується. Особливо яскраво виражені ознаки захворювання у новонароджених дітей. Вони порушені, у більшості випадків спостерігається блювота, висока температура і менінгеальні симптоми. Діти старшого віку скаржаться на хворобливість при сечовипусканні і постійний головний біль.
    Острий пиелонефрит: симптоми и особенности лечения

    Найчастіше раннє розпізнавання первинного гострого пієлонефриту ускладнене тим, що за своїм клінічним проявам він дуже схожий на інші інфекційні захворювання. Якщо кількість лейкоцитів крові в нормі, то недуга діагностується як грип, холецистит, черевний тиф і ін При характерних симптомів (біль в попереку, підвищення температури та ін) встановлення діагнозу не викликає серйозних труднощів.

    Діагностика

    Первинний гострий пієлонефрит діагностується за допомогою наступних досліджень:

    1. Бактеріологічний аналіз (посів сечі). В результаті цього дослідження лікарі з’ясовують характер мікрофлори, підраховують кількість мікроорганізмів в 1 мл сечі. Наприклад, сеча здорової людини містить від 2 до 10 мікроорганізмів, тоді як у хворого цей показник збільшується в сотні тисяч разів. Бактеріологічне дослідження у жінок за допомогою катетеризації неприпустимо, так як під час установки катетера відбувається інфікування сечового міхура.
    2. Лабораторні методи. За допомогою таких досліджень виявляють лейкоцитурию, протеїнурію і бактериурию, визначають їхній ступінь і кількість активних лейкоцитів.
    3. Загальний аналіз сечі вказує на підвищений вміст лейкоцитів, прискорення ШОЕ і зсув лейкоцитарної формули вліво.

    Лікування

    При зверненнях до лікаря на ранніх стадіях захворювання, лікування гострого пієлонефриту – консервативне. Найчастіше пацієнта госпіталізують у стаціонар. Рекомендації лікарів при лікуванні:

    За темою:  Ліки при запаленні сечового міхура у жінок: класифікація

  • рясне питво (2-2,5 літра на добу);
  • постільний режим;
  • вживання багатих вуглеводами страв (сирі й варені овочі, пудинги та ін) і кисломолочних продуктів (кефір, сир);
  • прийом антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранів, фторхінолонів, цефалоспоринів в залежності від чутливості збудника до тих чи інших препаратів (Уросульфан, Бісептол, Фурагін, Фурадонін, Цефуроксим та ін);
  • при ускладненнях і несприятливому лікуванні (множинних карбункулах, гнойничковом пієлонефриті) пацієнту призначають оперативне лікування – видалення частини нирки, розтин гнійників та ін.
  • Щоб уникнути появи стійкості збудників інфекції до активних компонентів препарату, лікарські засоби міняють щотижня. Після усунення всіх симптомів захворювання пацієнту призначається детальний аналіз сечі і крові. Як показує практика, в 25% випадків у пацієнтів з епізодом гострого пієлонефриту через кілька років діагностують хронічну форму захворювання.

    Вторинний пієлонефрит

    Симптоми

    Пієлонефрит даного типу відрізняється від попереднього вираженістю проявів. Найчастіше вторинний пієлонефрит розвивається на тлі аденоми простати, каменів у нирках, аномалії сечових шляхів, вагітності у жінок. Пацієнти скаржаться на наступні симптоми:

  • підвищена температура;
  • загальна слабкість;
  • тахікардія;
  • спрага;
  • головний біль;
  • приступ ниркової кольки на тлі каменів у нирках;
  • гострий інтенсивний біль в області попереку і в підребер’ї.
  • Острий пиелонефрит: симптоми и особенности лечения
    При огляді у пацієнта можна намацати збільшену нирку. Болючі відчуття супроводжують хворого при промацуванні в підребер’ї. При постукуванні по попереку у пацієнта виникає гостра і різкий біль.

    Діагностика

    Лікар проводить огляд пацієнта, аналізує скарги і симптоми,опитує його з метою з’ясувати, переносив раніше хворий простатит, уретрит, травми сечовипускання і т. п. Для підтвердження діагнозу пацієнту призначаються:

  • лабораторні методи дослідження;
  • імунохімічний аналіз сечі;
  • хромоцистоскопія;
  • рентгенологічні методи дослідження;
  • УЗД нирок;
  • ретроградна уретеропиелография.
  • Лікування

    Головне завдання терапії – нормалізація пасажу нирки (проходження сечі по сечовипускальному тракту). Якщо вторинний гострий пієлонефрит був викликаний закупоркою сечоводу каменем, то застосовують катетеризацію. Відновлення нормального відтоку сечі стимулює самостійне відходження каменю. При несприятливому перебігу лікування або при загостренні захворювання пацієнту призначають операцію – камінь видаляється хірургічним шляхом. Загальні симптоми усувають за допомогою антибактеріальної терапії. При гнійних формах запалення призначають дренування нирки, видалення її капсули, у випадку з гнійним розплавленням видаляють частину нирки або навіть весь орган.

    За темою:  Болить спина в області нирок — неприємний симптом багатьох хвороб

    MAXCACHE: 0.38MB/0.00597 sec