Хламідіоз у жінок: причини, симптоми, лікування і наслідки

Симптоми та лікування хламідіозу в жінок

Що таке хламідіоз у жінок, як він проявляється і лікується? Захворювання викликається паразитами-хламідіями. Якщо відсутнє лікування патології, то з’являється хронічний хламідіоз у жінок, провокуючи велику кількість порушень в діяльності статевих органів.

Причини

Збудниками захворювання є хламідії. Коли вони потрапляють в організм, то далеко не в кожному випадку одразу починають проявляти себе, але якщо послаблюється імунітет, то починається їх масове розмноження і паразитична діяльність.

Як буде розвиватися хламідія трахоматіс у жінок, залежить від шляху попадання бактерії. Варто розглянути причини появи захворювання:

1. Статева зв’язок — така причина зараження є найбільш поширеною. Запальний процес починається з піхвової слизової оболонки, потім буде передаватися по матковій трубі, що може привести до безпліддя, далі просувається по каналу сечовипускання. Необхідно відзначити, що хламідія трахоматіс може передаватися не тільки через вагінальний секс, але і оральний і анальний. Крім того, від типу статевого контакту залежатиме локалізація і вогнище інфікування.
2. Спадковість — передається інфікування від матері до дитини при пологах. Якщо родовий шлях матері інфікований, то є ризик зараження дитини при народженні. У малюків у такому разі з’являється легеневе інфікування або кон’юнктивіт. Крім того, у жінок при вагітності також є ризик зараження дитини, однак таке відбувається нечасто.
3. Побутовий контакт — потрапляння інфекції можливе за допомогою застосування заражених предметів побуту, наприклад, чуже рушник, одяг, кришка унітазу і пр.
4. Повітряно-крапельний шлях — таке зараження відбувається вкрай рідко, коли у людини є хламідійна пневмонія. Хламідія трахоматіс передається за допомогою слини.

Основною причиною для передачі інфікування є незахищений статевий контакт. Переважно захворювання починає проявляти свої симптоми через 2-3 тижні після зараження.

Симптоми

Світовою спільнотою визнано, що хламідіоз у жінок є серйозною проблемою, він має досить велику кількість ускладнень, характеризується труднощами у діагностиці та лікуванні.

Особливістю хламідій є те, що вони можуть себе ніяк не проявляти, тобто захворювання має безсимптомний перебіг іноді протягом багатьох років при рідкісних загостреннях, які швидко забуваються, коли стихають ознаки. У такому разі говорять про латентній формі патології. Однак при наявності хладимиоза жінка являє собою джерело інфікування і входить в групу ризику при плануванні вагітності.

Підступністю даного внутрішньоклітинного паразитарного мікроорганізму є те, що часто ознаки захворювання не з’являються, поки воно не ускладниться іншими патологіями.

Симптоми хламідіозу:

1. Виділення слизового характеру з жовтуватим відтінком.
2. Запах виділень дуже гострий і неприємний.
3. З’являється печіння та свербіж.

Рідше може з’явитися больовий синдром, що локалізується в нижній частині живота, підвищення температури тіла. У деяких випадках підозрюється захворювання, якщо присутні ознаки ектопії, що супроводжує хронічній формі хламідіозу.

Лікування

Лікування захворювання призначається з урахуванням складності клінічних проявів хламідіозу. Поряд з цим відсутня певна схема терапії, так як враховуються рівень імунного захисту, супутні хвороби і стан кишкової мікрофлори.

Досить часто застосовуються антибіотики, так як вони мають широкий спектр дії при великій кількості типів інфікування, зокрема при хламідіозі. Так як хламідії у жінок ведуть паразитарну діяльність усередині клітини, то і вибір конкретного антибіотика буде обмежений тільки антимікробними препаратами, які знищують інфікування всередині клітин. Переважно виписуються макроліди, тетрацикліни, фторхінолони. При призначенні обов’язково враховується наявність інших видів інфікування, так як антибіотик повинен бути максимально ефективним. Крім того, призначаються протимікробні препарати в таблетках, наприклад, Флуконазол або Пімафуцин, для проведення комплексного лікування, так як нерідко хламідіоз викликає грибкове ураження.

Важливе значення в ефективності лікування має застосування імуномодуляторів у разі хронічної або гострої форми захворювання. Сюди можна віднести такі препарати, як Метилурацил, Віферон, Тималін та ін. Вони потрібні для підвищення вироблення антитіл, підвищення резистентності організму до різного роду інфікування, скорочення термінів одужання і зменшення побічних ефектів від прийому інших медикаментів.

Не менш важлива і вітамінотерапія при хламідіозі у жінок. Проводиться таке лікування не менше 2 місяців.

Після проведення основного антибіотичної лікування призначаються медикаменти, щоб поліпшити травлення і нормалізувати кишкову мікрофлору. Рекомендуються ферментні препарати, гепатопротектори, пробіотики та бактеріофаги. До ферментним препаратам відносяться: Креон, Фестал, Панкреатин. До гепатопротекторам — Ессливер Форте, Ессенціале Форте. До пробіотиків — Лактобактерин і Біфідумбактерин. До бактеріофагів — Интести-бактеріофаг, Колифаг та ін.

Комплексне лікування передбачає проведення фізіотерапевтичних процедур. Так, призначається магнітотерапія, іонофорез, магнітолазер, електрофорез з лікарськими препаратами. Для забезпечення місцевого впливу застосовуються тампони, вагінальні та ректальні супозиторії, а також мікроклізми.

Протягом лікування, яке триває близько 2 місяців, жінка повинна відмовитися від прийому алкогольних напоїв, гострих страв, кондитерської продукції.

Крім того, варто виключити будь-які статеві контакти і надмірні фізичні навантаження.

Наслідки

Щоб не з’явилися наслідки хламідіозу у жінок, потрібно своєчасне звернення до фахівця і проведення адекватного лікування. З метою профілактики рекомендовано відвідування гінеколога раз на півроку навіть при відчутті повного здоров’я.

Поряд з можливим безсимптомним перебігом захворювання воно легко перетікає в запущену хронічну форму. Тому можливо, що з’являться такі наслідки хламідіозу:

1. Уретрит — запалення сечовипускальний канал.
2. Безпліддя.
3. Геморагічний цистит.
4. Запалення маткової шийки.
5. Ендометрит — запальний процес в ендометрії.
6. Перехід патології на печінку.
7. Запалення прямої кишки.
8. Синдром Рейтера.
9. Запальний процес бартолінових залоз.
10. Хронічний больовий синдром, що локалізується в малому тазу.

Поразка паразитарними мікроорганізмами може супроводжуватися головним болем, тривалою лихоманкою, збільшенням прилеглих лімфовузлів. Протягом періоду паразитування хламідій в організмі імунна система послаблюється, що робить людину більш схильною інфекцій, наприклад, ВІЛ.

Не варто сподіватися, що якщо ви змогли вилікуватися від захворювання в перший раз, то стаєте невразливими до нього. Імунітету до хламідій немає, тобто цілком можливе повторне зараження.