Хронічний цистит у жінок: симптоми і лікування
Як позбутися від хронічного циститу?
Хронічний цистит є наслідком неправильного або відсутності лікування гострої форми захворювання. Жінки схильні до цього захворювання частіше, чим чоловіки в силу своєї фізіології та особливостей будови сечостатевої системи. Цистит у чоловіків поєднується з іншими інфекційними захворюваннями органів малого тазу. Серед жіночої частини населення запалення слизової оболонки сечового міхура – одна з найпоширеніших патологій урологічного характеру.
Причини розвитку
Серед причин появи і розвитку хронічного циститу виділяють наступні:
Крім того, виділяють ряд факторів, що привертають до розвитку патології:
Класифікація
Поняття хронічного циститу включає в себе безліч подібних патологічних станів, які важливо правильно диференціювати з метою призначення ефективного лікування. Виділяють наступні види запалення слизової оболонки сечового міхура.
З причини, яка спровокувала поява циститу:
За течією поділяється на:
Гострий цистит виникає одноразово, характеризується нападом різкого болю внизу живота з дизуричними явищами і сечовим синдромом (поява в сечі білка, підвищеного вмісту лейкоцитів, еритроцитів). При періодичних появи таких нападів говорять про розвиток хронічної форми циститу. Це явище обумовлюється тим, що стінка сечового сильно змінена, мікроорганізми міцно закріпилися в ній, а для повного одужання потрібно докласти масу зусиль. Тому важливо своєчасно лікувати гострий цистит щоб уникнути його переходу в хронічну форму.
По відношенню до інших змін органів малого таза, цистит буває:
Якщо первинний цистит з’являється як самостійне захворювання, вторинний – на тлі іншої патології.
По розташуванню запалення в сечовому міхурі запалення буває таким:
Виходячи з клінічної картини, цистит ділять на:
Латентна форма характеризується незначно вираженою клінічною симптоматикою, періодичними загостреннями різної частоти.
Персистуюча форма обумовлена частими загостреннями, стертими симптомами. Крім того, спостерігаються ендоскопічні або лабораторні ознаки захворювання.
Інтерстиціальна хронічна форма проявляється стійким больовим синдромом та іншими вираженими ознаками. Ця форма є найбільш складною.
По морфологічних змін у слизовій оболонці сечового міхура виділяють наступні види запалення:
При катаральній формі хронічного циститу запалення проявляється гіперемією і набряком слизової.
При геморагічній формі реєструються ділянки пошкоджень з кровоточивістю слизової. При цьому виді циститу з’являється велика кількість еритроцитів у сечі, а сеча забарвлюється в темний або червоний відтінок.
Некротичний цистит характеризується появою на слизовій сечового міхура глибоких дефектів, що доходять до шару м’язової оболонки.
Поява горбків на підслизовому шарі міхура спостерігається при фолікулярній формі. Ці горбки піднімають слизову, надаючи їй горбистість, не пошкоджуючи її структуру.
Освіта білих або темно-багряних плівок говорить про появу фіброзного хронічного циститу. Слизова стає щільною і складчастої.
Сильний набряк спостерігається при бульозної формі.
Тривале запалення і відсутність лікування є причиною розвитку поліпозних розростань слизової. Часто поліпи виявляються у шийці сечового міхура.
При кістозній формі зазначається утворення кіст (порожнин з рідиною) під слизової сечового міхура. Це можуть бути як поодинокі, так і групові освіти.
Лужний, або інкрустують, цистит характеризується наявністю в сечі бактерій, які переробляють сечовину в луг. Продукт переробки призводить до утворення фосфату кальцію, який відкладається в стінках міхура. Ця форма відрізняється тривалістю і складністю лікування, вимагає застосування антибактеріальних препаратів.
Симптоматика
Всі види захворювання мають подібні ознаки, які проявляються з різною частотою і силою. Найбільш поширені і зрозумілі:
Хронічний цистит має специфічні ознаки, які можуть вказувати на наявність у жінок інших захворювань сечостатевої системи:
Особливість хронічної форми в тому, що перебіг захворювання неоднозначно. Виділяють два періоду:
З часом симптоми захворювання посилюються, доставляючи значний дискомфорт жінкам.
Діагностика
Встановити чіткий діагноз хронічного циститу іноді буває непросто через слабовираженних симптомів. Загальноприйняті заходи діагностики:
При зверненні до лікаря необхідна комплексна діагностика, за результатами якої призначається відповідне лікування.
Лікування
Лікування хронічного циститу залежить від характеру захворювання (запальний або бактеріальний). Дана форма захворювання передбачає відвідування уролога, гінеколога, алерголога та інших фахівців, які допоможуть поставити остаточний діагноз і призначити комплексну терапію.
На початку лікування вплив спрямований на позбавлення пацієнта від больових відчуттів. Далі за результатами діагностики призначається курс антибіотиків, протигрибкових або противірусних препаратів. У більшості випадків лікування проводиться наступними засобами:
Позбавити від хронічного циститу можна! Однак лікування займе багато часу і сил. Як правило, терапія триває від 2-3 місяців до 2-3 років.
Лікування народними засобами
Чи можна вилікувати хронічний цистит, не беручи дорогі лікарські препарати? У такому випадку на допомогу приходять рецепти народної медицини.
При вираженому хронічному циститі необхідно:
Зміцнювати імунітет слід в періоди ремісії. Для цього підійдуть імуномодулятори.
Щоб позбутися збудника циститу, знадобляться трави-антибіотики:
До числа антисептиків відносяться:
Щоб зняти запалення, використовуються рослини з обволікаючим ефектом. Ці трави сприяють рясному виділенню слизу, що покриває зсередини стінки сечового міхура. Тим самим стінки міхура захищаються від подразнення. Для цього використовуються:
Зняти біль допоможуть:
Дія цих трав необхідно підкріпити сечогінними засобами: золотушника, дягілєв, брусницею, журавлиною.
Як вилікувати хронічний цистит? Для початку вчасно звернутися до лікаря.
Ускладнення
До числа ускладнень хронічного циститу відносяться:
Своєчасне лікування запобігає розвитку ускладнень.
Профілактика
Щоб не допустити розвитку хронічного циститу, важливо ретельно лікувати гостру форму, використовуючи дієві препарати і дотримуючись дієти. При наявності супутніх захворювань органів малого тазу слід комплексно підходити до терапії. Важливо збалансовано харчуватися, уникати переохолоджень, вести здоровий спосіб життя. Говорячи про дієтичної їжі, мається на увазі виключення гострих, копчених, пряних продуктів.