Ішурія: що це і чому вона виникає

Про що говорить поява ишурии?

Ішурія — небезпечний симптом в урології, коли відсутня можливість самостійного відходження сечі, незважаючи на переповнений сечовий міхур. При цьому частішають позиви до сечовипускання або виділення сечі відбувається в малому обсязі, недостатньому для спорожнення. Кількість залишкової сечі може варіюватися від 80 мл до декількох літрів. Цей симптом виникає при багатьох захворюваннях у чоловіків, рідше-у жінок і дітей.

Різновиди ишурии

Порушення процесу відходження сечі ділять на дві форми: повну і неповну. У першому випадку, при різких позивах, незважаючи на напруження, сеча не виділяється зовсім. Пацієнтам виводять її за допомогою катетера. У другому випадку спостерігається частковий відтік сечі, але при цьому обсяг залишкової доходить до 1 л.

Затримка сечі може бути хронічною. Діагностувати її складно. Вона протікає непомітно для хворого і виявляється тільки після виникнення ускладнень, характерних при тривалому застої сечі. Зазвичай при цьому страждають нирки. Але буває і гостра затримка сечовипускання.

Можливі такі клінічні варіанти затримки сечі:

1. Гостра повна ішурія. Виникає спонтанно, супроводжується гострим болем у нижній частині живота і частими позивами до сечовипускання. При цьому відтік сечі не відбувається. Такі прояви часто плутають з анурією. Відмінність полягає в тому, що при анурії сечовий міхур порожній, сеча у нього не надходить, і як наслідок, позиви до сечовипускання відсутні зовсім.
2. Гостра неповна ішурія. Сеча виділяється в малому обсязі, недостатньому для спорожнення. Хворі скаржаться на важкість у сечовому міхурі і різкі болі.
3. Хронічна повна. Тривалий перебіг захворювання, при якому відтік сечі можливий тільки за допомогою катетера. Це може спостерігатися від одного місяця до кількох років.
4. Хронічна неповна. Сечовий міхур спорожняється лише на 15-20 % від загального обсягу, залишкову сечу виводять шляхом катетеризації.
5. Парадоксальна ішурія — сфінктер, допомагає при сечовипусканні і виштовхує сечу, втрачає свою еластичність, виникає перерозтягнення його стінок. Сеча відходить в мінімальній кількості, у вигляді крапель, часто мимоволі. Саме це і ускладнює своєчасну діагностику хвороби.

При гострих формах гостра ріжуча біль змушує хворих негайно звертатися за допомогою до фахівця. Діагностика і своєчасне лікування дозволяють уникнути ускладнень і дають гарні результати, на відміну від хронічних форм. У другому варіанті симптоматика практично відсутня, а діагноз встановлюється вже при запущених випадках, коли виникають ускладнення у вигляді уросепсису.

Причини виникнення

Розвиток хвороби можуть спровокувати багато факторів, серед них:

1. Механічні — це аденома, абсцеси різної етіології, пухлинні утворення, поліпи, травми сечовипускального каналу або його закупорка, фимози, освіта в сечовому міхурі каменів, які травмують канал при відходженні. Здавлювання сечівника іншими органами, розташованими у малому тазі при онкозахворюваннях і збільшення їх в розмірах.
2. Неврогенні (захворювання ЦНС) — характерні для пухлин, що локалізуються в головному мозку, травм спинного мозку або мієліту.
3. Функціонально-рефлекторні — післяопераційні ускладнення, при емоційному збудженні, післяродові і при тривалому постільному режимі.
4. Інтоксикація від прийому медикаментів — при тривалому вживанні снодійних або нарковмісних анальгетиків.
5. Вроджені патології.

Діагноз «ішурія» ставлять після проведених досліджень та збору анамнезу. При пальпації зони в області лобка спостерігається випинання (вибухання) з-за переповненого рідиною сечового міхура. Межі його розташування порушені. Пацієнти скаржаться на біль і стають неспокійними.

Можливі ускладнення

Діагностувати хворобу при неповної або хронічної ишурии своєчасно досить проблематично, що часто призводить до ряду серйозних ускладнень. Та й саме це стан не вважається самостійним захворюванням, а є наслідком більш серйозних проблем в організмі. Затримка сечі може призвести до тяжких наслідків:

Варто пам’ятати, що виявлення такого симптому, як ішурія, на початковому етапі підвищує шанси впоратися з проблемою раніше, чим виникнуть ускладнення. Тому не варто нехтувати своїм здоров’ям. Слід щорічно проходити планові огляди у фахівця.