Лікування пієлонефриту при грудному вигодовуванні

Як правильно лікуватися від пієлонефриту в період лактації?

Пієлонефрит характеризується розвитком запального процесу в нирках, викликаного різними бактеріями, з ураженням чашково-мискової системи. Ця хвороба досить часто зустрічається у годуючих матерів.

 

Часто симптоми починають проявлятися через невеликий проміжок часу після пологів, коли ослаблений організм не може в повній мірі боротися зі збудниками інфекції – стрептококами, протея, ешеріхіями та ентерококами.

Розвиток хвороби може призвести до низки негативних наслідків, зокрема, до хронічної ниркової недостатності.

Як лікувати пієлонефрит годувальниці?

При появі симптомів пієлонефриту слід негайно звернутися до лікаря. Проводити самостійне лікування захворювання при грудному вигодовуванні категорично не рекомендується. По-перше, це може зашкодити здоров’ю дитини, а по-друге, утруднити лікаря подальше діагностування хвороби.

Як стаціонарне, так і амбулаторне лікування пієлонефриту відбувається за допомогою прийняття антибіотиків.

В залежності від тяжкості та перебігу захворювання, деякі призначені препарати можуть бути сумісні з грудним вигодовуванням. З цієї причини в деяких випадках цей процес доведеться на час призупинити.

Особливості лікування пієлонефриту у годуючої жінки?

Лікування хвороби у годуючої мами відбувається за такими напрямами:

  1. Стабілізація режиму. Під час гострої стадії хвороби рекомендується дотримувати постільний режим на весь період підвищеної температури. Після поліпшення стану хворої режим розширюється.
  2. Дієта. Головна її мета – зрушити реакцію сечі в лужну сторону. Для цього годуючій жінці рекомендують вживати ощелачивающие, легкозасвоювані, багаті вітамінами продукти. До них відносять сушені абрикоси, інжир, селера, буряк, морква, зелень і т. д. Також важливо включати в раціон сечогінні продукти – кабачки, кавуни, дині. Після зниження хворобливих симптомів у раціон вводять молочні продукти, яйця, а потім м’ясо і рибу. Важливо стежити за калорійністю прийнятої їжі – в день потрібно вживати не менше 2500 калорій.
За темою:  Аглютинація сперматозоїдів: причини та способи лікування

Дієта при пієлонефриті виключає вживання консервів, спецій, жирних і смажених страв.

Лечение пиелонефрита при грудном вскармливании

Під час гострої стадії захворювання рекомендується збільшити об’єм спожитої рідини до 2,5-3 літрів за добу. Рекомендують пити соки, морси, воду, чай, настої з шипшини і ягід.

  1. Антибактеріальна терапія. Для того щоб не припиняти і не переривати грудне вигодовування, лікарі намагаються призначати лікарські препарати, які в меншій мірі здатні проникати в материнське молоко:

  2. Ампіокс. Бореться з хвороботворними бактеріями в нирках і сечовому міхурі. Протипоказаний при лімфолейкозі, інфекційному мононуклеозі і чутливості до компонентів ліки;
  3. Цефобид. Препарат активний відносно великого числа мікроорганізмів. Протипоказанням є чутливість до компонентів засобу;
  4. Цефепім. Має широкий спектр дії проти більшості бактерій. Протипоказаний дітям до 2 років і людям, що мають підвищену чутливість до входять до складу компонентів. Для застосування вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово за 0,5-1 г повільно, протягом 3-5 хвилин, через кожні 12 годин. Курс лікування – 7-10 днів;
  5. Цефтибутен. Швидко всмоктується з ШКТ, має бактерицидну дію. Не призначається дітям до 6 місяців і особам з гіперчутливістю до компонентів препарату;
  6. Амоксицилін. Препарат здатний протягом короткого часу абсорбуватися з ШКТ, не руйнується в кислому середовищі шлунка. Не призначається хворим на мононуклеоз, лімфолейкоз і особам з інфекціями ШКТ;
  7. Цефазолін. Руйнує патогенні бактерії і їх клітинну стінку. Протипоказаний вагітним жінкам, дітям до 1 місяця та особам, які мають чутливість до будь-яких антибіотиків групи цефалоспоринів;
  8. Фурагін. Ефективний відносно більшості патогенних мікроорганізмів. Протипоказанням є порушення функції нирок і печінки, вагітність, вік до 1 року і підвищена чутливість до компонентів препарату.
  9. Дезінтоксикаційна терапія. Полягає у виведенні з організму годуючої жінки токсинів, які з’являються в результаті розвитку запального процесу. З метою ліквідації стану інтоксикації призначають введення гемодезу, реополіглюкіну та інших низькомолекулярних розчинів. Проводиться тільки у стаціонарі за показаннями.
  10. Прийом спазмолітичних засобів. Такі препарати спрямовані на поліпшення відтоку сечі. Зазвичай призначають Но-шпу, Папаверин, Баралгін,
    Цистенал, Авісан.
  11. Лечение пиелонефрита при грудном вскармливании

  12. Лікування рослинними засобами. Прийом рослинних препаратів повинен бути спрямований на зниження запального процесу, створення сечогінного ефекту. З рослинних засобів, що сприяють зняттю запалення, годуючим жінкам рекомендують приймати настої, відвари і морси з журавлини, шипшини, суниці, морошки, трави календули і листя меліси. З сечогінних рослинних засобів у період лактації можна вживати листя брусниці, берези і кропиви. Для зняття болю годувальниці можна готувати настої і відвари з фенхелю, петрушки, кропу і анісу.
    1. Лікування імуномодуляторами. Ці препарати чинять стимулюючий вплив на імунну систему і підвищують опірність організму. При пієлонефриті годуючим жінкам прописують Віферон, Деринат і Анаферон.
    2. Фізіотерапія. Годуючій жінці призначають електрофорез і теплові процедури. Дані методи здатні посилити кровообіг і усунути спазми гладкої мускулатури сечоводів і ниркових мисок, призначається в період одужання.
    3. Санаторно-курортне лікування. Головним компонентом лікування в санаторіях пієлонефриту є мінеральна вода, яку приймають всередину і у вигляді лікувальних ванн. Мінеральні води мають протизапальну та сечогінну ефектом, поліпшує клубочкову фільтрацію і нирковий плазмоток. Лікувальна мінеральна вода виводить сіль і зрушує реакцію сечі в лужну сторону.
    4. Протирецидивне лікування в період ремісії. В період ремісії проводиться лікування за допомогою фітотерапії. В період лактації рекомендують вживати відвари і настої з листя брусниці, кропиви, шавлії, ромашки і березових бруньок.
    5. Диспансеризація. Після проходження курсу лікування жінка повинна перебувати на диспансерному обліку протягом 1 року. Обстеження проводиться 1 раз в 2 тижні в перші два місяці після одужання, а потім 1 раз на місяць. Якщо симптоми пієлонефриту повторюються, а аналізи показують наявність запальних процесів, термін диспансерного спостереження збільшується до 3 років.

При лікуванні пієлонефриту у годуючої мами завжди слід пам’ятати, що прописувати лікарські препарати і визначати їх дозування повинен тільки лікар. Самостійне лікування може завдати непоправної шкоди і здоров’ю жінки, і здоров’ю малюка.

Поради щодо лікування пієлонефриту у годуючої жінки

При виявленні у жінки пієлонефриту в період лактації, можна скористатися порадами, які можуть істотно полегшити її стан і прискорити одужання:

За темою:  Масаж простати самостійний в домашніх умовах
  • в інтервалах між курсами лікування слід застосовувати уросептики і діуретики, наприклад, польовий хвощ, мучниці і т. д.;
  • під час лікування рекомендується пити журавлинний морс, збільшує кислотність сечі і володіє протизапальною дією;
  • 2-3 рази на день слід приймати колінно-ліктьове положення. Тривалість – 4-5 хвилин. Це положення сприяє поліпшенню відтоку сечі з сечовивідних шляхів;
  • спати годуючій мамі рекомендується на боці, протилежному до того, де розташовується хвора нирка. Це також сприяє кращому відтоку сечі;
  • контроль регулярного спорожнення кишечника. При нерегулярному спорожнення слід вводити в раціон продукти, що сприяють послабленню кишечника: чорнослив, буряк, компот із ревеню. З рослинних препаратів можна приймати кору крушини – 1 столова ложка на склянку води;
  • обмеження кухонної солі, яка затримує виведення рідини з організму.
  • Критеріями вилікування хвороби є відсутність змін в аналізі сечі і зникнення характерних симптомів.

    MAXCACHE: 0.38MB/0.00365 sec