Нирки під час вагітності: захворювання і їх лікування

Хвороби нирок під час вагітності

Нирки під час вагітності відчувають підвищене навантаження. У зв’язку з цим в період виношування дитини жінка піддається підвищеному ризику розвитку ниркових патологій.

Причини змін в сечовидільної системи

1. Змінюються показники в гормональному балансі (зростання продукування прогестерону, хоріонічного гонадотропіну, глюкокортикоїдів).
2. Ниркові зв’язки стають слабшими, що призводить до патологічної рухливості цих органів.
3. Топографоанатомічні взаємовідношення зазнають зміни через зростання матки і її правостороннього зміщення. В наслідок цього права нирка піддається здавлення.
4. Починаючи з 2 триместру вагітності, зменшується тонус і скорочення сечоводів.

Хвороби сечовидільної системи

При вагітності часто зустрічаються такі захворювання сечовивідної системи:

Патології сечовидільної системи у вагітної несуть підвищений ризик ускладнень не тільки для майбутньої матері, але і для її плоду.

Можливі ускладнення:

Пієлонефрит

При пієлонефриті інфекція вражає чашково-мискову систему. Поширення захворювання здійснюється одним із двох способів:

Збуджують хвороба синьогнійна паличка, гриби Candida, стафілокок, кишкова паличка, протей.

Під час вагітності пієлонефрит здатний проявитися як в гострій формі (якщо це перший прояв хвороби), так і в хронічній. Зазвичай патологія дає про себе знати в певні часові терміни: з 12 по 14, з 24 по 28, 32 з 34 та з 39 по 40 тижня. Часто пієлонефрит виявляється незабаром після народження дитини.

Ознаки гострої форми захворювання:

Хронічна форма хвороби характеризується слабкою вираженістю симптомів. Іноді фіксуються біль тягнучого характеру в попереку. Однак під час загострення хронічної стадії ознаки хвороби схожі на симптоматику гострого пієлонефриту.

Діагностика:

1. Загальноклінічний аналіз крові. При патології відзначається зростання числа лейкоцитів, паличкоядерних нейтрофілів, швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), зниження рівня гемоглобіну.
2. Біохімічний аналіз крові. При тяжкому перебігу захворювання відзначається зростання креатиніну і сечовини.
3. Загальноклінічний аналіз сечі. Пієлонефриту притаманний зростання показника лейкоцитів, виявлення бактерій і білка, а також ймовірне — еритроцитів.
4. Аналіз сечі по Нечипоренко. Зазвичай зростає рівень лейкоцитів.
5. Аналіз сечі за Зимницьким. Можливе погіршення концентраційної здатності нирок.
6. Ультразвукове дослідження нирок.

Схема лікування залежить від ступеня небезпеки, якій піддається вагітна жінка. Існує 3 ступеня ризику:

1. Пієлонефрит проявив себе вперше і протікає без ускладнень.
2. Неускладнений перебіг хвороби у хронічній формі.
3. У жінки є лише одна нирка або пієлонефрит має ускладнений перебіг.

Третя стадія і збереження вагітності несумісні, оскільки небезпека для життя вагітної занадто велика.

При лікуванні пієлонефриту особлива увага приділяється режиму харчування і пиття:

Призначаються наступні групи препаратів:

Також рекомендується фізіотерапія. При необхідності вагітної проводиться катетеризація сечоводів.

Гломерулонефрит

Являє собою захворювання інфекційно-алергічного походження. Гломерулонефрит вражає клубочковий апарат нирок. Джерело інфекції — гемолітичний стрептокок. Зазвичай хвороба виявляється у 2 або 3 тиждень після перенесеної скарлатини, ангіни або бешихи. Гломерулонефрит може розвиватися як у гострій, так і в хронічній формі. Для гострої форми хвороби і для загострення хронічного гломерулонефриту характерні такі ознаки:

Діагностика:

1. Загальноклінічний аналіз крові. Виявляється зростання лейкоцитів та еозинофілів. Відзначається зниження рівня тромбоцитів.
2. Коагулограма венозної крові. Характерно скорочення протромбінового часу і зростання протромбінового індексу.
3. Біохімічний аналіз крові. Зростають показники креатиніну, сечовини, гамма-глобулінів.
4. Загальноклінічний аналіз сечі. Скорочується кількість урини, зростає відносна щільність, виявляється білок, гематурія. Колір сечі — аж до червоного.
5. Імунологічні дослідження. Характерний зростання показників імуноглобулінів A і M. Відзначається збільшення циркулюючих імунних комплексів, підвищення титру антитіл до антигенів гемолітичного стрептокока.

Якщо гломерулонефрит розвивається в гострій формі, лікарі наполягають на перериванні вагітності, незалежно від терміну гестації. Протипоказано збереження вагітності та при загостренні хронічної стадії хвороби (при вираженому зростанні АТ і порушеною нирковою функціональності).

Терапія гломерулонефриту поєднується з підбором продуктів, в яких є достатня кількість вітамінів. Виключення з раціону підлягає солоне, копчене, гостре і жирне. Призначаються фізіотерапевтичні процедури.

Лікарська терапія при гломерулонефриті:

Сечокам’яна хвороба

При сечокам’яної хвороби в нирках і інших органах мочевиделітельной системи утворюються конкременти. Особливе значення у виникненні патології мають інфекційні процеси. Наприклад, 8 з 10 випадків пієлонефриту мають ускладнення у вигляді сечокам’яної хвороби. Нирки при вагітності характеризуються зміною уродинаміки, що також провокує розвиток патології.

Сечокам’яної хвороби притаманні три характерні симптоми:

Можлива ниркова коліка. Больові відчуття при кольці стають нестерпними, і хворі змушені приймати позицію, дещо пом’якшує симптом — лежачи на боці, коліна спрямовані до ліктів.

Складності діагностичних заходів при вагітності диктуються неможливістю комплексного обстеження. Наприклад, вагітним жінкам протипоказані рентгенологічні дослідження.

Постановка діагнозу проводиться виходячи з наступних даних:

Хірургічне лікування сечокам’яної хвороби у період вагітності можливо лише в екстраординарних ситуаціях:

Зазвичай терапевтичні процедури полягають в купировании коліки і зняття болів за рахунок застосування спазмолітиків.

Безсимптомна бактеріурія

Якщо в урині вагітної виявляється певний рівень мікроорганізмів і відсутні клінічні ознаки, язик може йти про безсимптомної бактеріурії. Рівень мікроорганізмів, що перевищує норму: відзначається ріст на живильних середовищах 100 тисяч на мілілітр урини в двох аналізах.

Діагностика вагітної жінки в цьому випадку потрібна для дослідження її організму на захворювання органів сечовиділення:

Профілактичні заходи щодо запобігання інфекційних ускладнень складаються у прийомі антибактеріальних засобів.

Профілактика хвороб сечовидільної системи