Показання до видалення жовчного міхура з камінням, види операції

Чи варто відмовлятися від операції з видалення жовчного міхура?

Якщо у людини спостерігаються такі симптоми, як кольки під правим ребром, здуття живота, гіркота в роті і деякі інші, після діагностики лікар може поставити діагноз жовчнокам’яна хвороба. Інтернет-джерела пропонують безліч методів, як вивести камені з жовчного міхура і позбутися від них назавжди, використовуючи народні рецепти. Але робити цього не варто, так як в деяких випадках при такої хвороби показано видалення жовчного міхура.

Хірурги сходяться на думці, що навіть хворих з безсимптомним камненосительством варто оперувати, так як хвороба може гостро проявитися і призвести до серйозних, іноді летальних наслідків. Деякі ускладнення – хронічний холецистит, наявність свищів у жовчному міхурі або холецистит, симулює пухлина – протікають без клінічних проявів, що в перспективі призводить до ракових пухлин. З цих міркувань рекомендовано повне видалення жовчного міхура, якщо в ньому є камені.

Показання до видалення

Жовчний міхур впливає на злагоджену роботу людського організму лише при відсутності патологічних змін у ньому. В іншому випадку орган перетворюється в хронічний резервуар інфекції, з’являється больовий синдром, порушується функція підшлункової залози, і хворого починають турбувати неприємні симптоми.

Холецистектомія (повне видалення цього органу) проводиться в наступних випадках:

1. Холедохолітіаз. Форма жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ), при якій конкременти (камені) утворюються в просвіті загального протоки. Він небезпечний розвитком таких ускладнень: запалення проток, їх закупорка з порушенням відтоку жовчі, біліарний панкреатит. В ході холецистектомії хірург додатково санує жовчні протоки. При цьому дренажі залишають на тривалий час.
2. Обструкція жовчних шляхів. Холецистектомія призначається, якщо діагностована закупорка жовчних шляхів або протоки, який веде в дванадцятипалу кишку.
3. Гострий холецистит. При відсутності лікування хвороба призводить до летального результату менш чим в 5% випадків. У решти хворих залишається ризик розвитку ускладнень: гнійне запалення очеревини, сепсис, перфорація і некроз стінок жовчного міхура, формування внутрішньочеревних абсцесів. Якщо захворювання виникло на тлі вже наявної жовчнокам’яної хвороби, лікар може прийняти рішення про термінову операції.
4. Симптоми ЖКБ. Абсолютне показання до холецистектомії – напади жовчної кольки при діагностованій ЖКБ. Операція рекомендована при прояві «малих» симптомів хвороби: гіркота в роті, ниючі болі в підребер’ї праворуч, відчуття важкості після їжі, локалізоване в тій же області.
5. Безсимптомна ЖКБ. В основному холецистектомію в даному випадку проводять із-за ризику розвитку злоякісної пухлини, але відсоток такого результату малий – менше 2%. Багато хворих ЖКХ живуть з каменями в жовчному міхурі до 20 років, тож літнім людям при виявленні конкрементів у цьому органі операцію не призначають. Показаннями для його видалення при безсимптомному перебігу ЖКХ стають наступні:
6. поєднана операція, проведена з приводу ожиріння;
7. конкременти в жовчному міхурі більше 2,5 см;
8. гемолітична анемія;
9. передбачувана тривалість життя хворого 20 років і більше.

Операція при безсимптомних каменях не проводиться, якщо у пацієнта поставлений діагноз цироз печінки або цукровий діабет, а також після проведеної трансплантації органів.

10. Кальциноз. Це абсолютне показання до холецистектомії. Являє собою звапніння стінок органу та має ризик розвитку злоякісної пухлини – 25%.
11. Гострий запальний процес. Розвиваючись в жовчному міхурі, він викликає порушення стінки цього органу і поруч розташованих тканин. Причинами такого стану стають конкременти, які опускаються і закривають жовчні протоки.
12. Поліпи жовчного міхура. Холецистектомія обов’язкова при виявленні поліпів, виявлених на тлі ЖКБ. Операцію проводять і в тому разі, якщо такі утворення мають судинну ніжку або розмір більше 1 см. Це говорить про високий ризик малігнізації поліпів в пухлину (до 33%).
13. Перфорація жовчного міхура. До цього можуть приводити:
14. злоякісні пухлини;
15. важкі травми живота;
16. системні захворювання;
17. хвороби жовчного міхура, що протікають хронічно;
18. червоний вовчак.
19. Холестероз. Даний стан характеризують відкладенням холестерину на стінках органу, і на тлі ЖКБ є показанням до втручання, якщо порушена функція жовчного міхура. Холецистектомію проводять і тим пацієнтам, у яких діагностовано ЖКБ, але вони проживають у віддалених районах, де відсутня можливість надання екстреної допомоги при різкому погіршенні стану. Лікарі рекомендують видаляти жовчний міхур тим камненосителям, які часто подорожують і можуть опинитися в ситуації, коли потрібна невідкладна операція, але можливості її провести не буде. Після оперативного видалення органу в 95% випадків симптоматика жовчнокам’яної хвороби зникає.

Методики холецистектомії

Є 3 підходи до видалення жовчного міхура, які з однаковою частотою використовуються хірургами:

1. Традиційний відкритий. Застосовується у випадках, коли орган інфікований, запалений або в його порожнини є конкременти великих розмірів. Для втручання використовують стандартний хірургічний інструмент, скальпелем роблять розріз у правій підреберній зоні (15 сантиметрів). Тканини і м’язи, що відводять назад, печінка зміщують, щоб забезпечити доступ до жовчного міхура. З нього вирізують артерії, міхурово протоки, судини, тільки після цього видаляють сам орган. Обов’язкова процедура – перевірка загального жовчного протоку для виявлення в ньому конкрементів. Пацієнту ставлять дренажну трубку, яку через кілька днів після операції видаляють. Розріз в очеревині зашивають.
2. Миниинвазивний відкритий. Методика ідентична попередньому способу проведення операції, але всі маніпуляції виконують через міні-розріз в очеревині (область правого підребер’я), який має довжину менше 7 див. Це дозволяє при традиційному втручання мінімізувати травмування передньої черевної стінки. Терміни відновлення хворих після миниинвазивной операції довше, чим після лапароскопії, але коротше, чим після традиційного відкритого способу оперування.
3. Лапароскопічний. Лапароскопічним доступом можна провести дві різні операції на міхурі:
4. повне видалення органу;
5. видалення каменів з жовчного міхура.

Лапароскопія органу – це ендоскопічне втручання, що проводиться через 4 міні-розрізу в області очеревини. Проколи мають діаметр не більше 1 см, тому після втручання рубці залишаються непомітними. Через розрізи за допомогою спеціального насоса подають вуглекислий газ, що дозволяє створити вільний простір для проведення операції. Після введення в очеревину троакарів і лапароскопа (відеокамери з мініатюрним ліхтариком) хірург бачить орган на екрані, що дозволяє йому безпомилково провести хірургічні маніпуляції. При проведенні лапароскопії спочатку перетинають лазерним променем міхурову протоку і артерію. Потім відокремлюють жовчний міхур лазером від печінки, подібні маніпуляції виконують через троакар. В російських клініках для лапароскопії використовують лазер (апарат високоенергетичного випромінювання) та лазерну установку «ІРЕ Плюс». Така апаратура дозволяє знизити відсоток післяопераційних ускладнень, зменшити кількість пошкодженої тканини і стимулювати клітини до відновлення. Видалення конкрементів відбувається за рахунок їх дроблення лазером, потім їх дрібні частинки виходять за желчевиводящим протоках. Однак якщо каменів в порожнині органа багато, то їх видаляти недоцільно, так як жовчний міхур вже патологічно змінений. Тому проводиться лапароскопія з повним видаленням міхура. Якщо поставлена мета позбутися від дрібних каменів, то їх дроблення не обов’язково. Для цього застосовується литолическая терапія за допомогою ліків на основі урсодезоксихолевої кислоти – Урсофальк, Урсосан. Після курсу лікування камені стають дрібними і мимоволі виходять з міхура.

Протипоказання до лапароскопічного втручання

Відкрита холецистектомія виконується практично всім пацієнтам за життєвими показаннями. Лапароскопія має абсолютні і відносні протипоказання. Категорично заборонено проводити операцію, якщо у пацієнта:

Відносними протипоказаннями, коли при деяких обставинах лікар приймає рішення про операції, є:

У медичній практиці нерідкі випадки, коли лапароскопію доводиться припиняти і невідкладно проводити відкриту холецистектомію.

Харчування і відновлення після холецистектомії

Щоб мінімізувати можливі післяопераційні наслідки, перший час на життєдіяльність пацієнта накладають певні обмеження. Перші півроку після холецистектомії не можна піднімати тяжкості вагою понад 2 кг Обов’язкові щоденні піші прогулянки, легка гімнастика, але не можна виконувати вправи з залученням преса.

Обов’язкова корекція харчування, яка передбачає:

1. Рясне питво.
2. Виняток спиртовмісних напоїв. Під особливою забороною пиво, так як воно сильно ускладнює роботу печінки та підшлункової залози.
3. Дробове харчування – 6 разів на день.
4. Виняток холестеринсодержащих продуктів на 1 місяць, потім їх вміст у раціоні допускається в мінімальній кількості.

Відновлення після холецистектомії вимагає мінімальної медикаментозної терапії. Прооперованого можуть призначити анальгетики та спазмолітики для зняття больового синдрому. Обов’язковий прийом медикаментів на основі урсодеоксихолевой кислоти, які запобігають можливість розвитку микрохолелитиаза і покращують літогенність жовчі. Хірург розповість, як доглядати за ранами, так як при різних методиках холецистектомії мається на увазі різний догляд за швами.

Виконуючи всі рекомендації і призначення лікаря, залишається лише невелика ймовірність виникнення ускладнень з боку ран, супутніх каменів, желчеістеченія і т. п. Тому при будь-якому погіршенні стану після проведеної холецистектомії варто терміново звернутися до лікаря.