Діагностика простатиту: як визначити захворювання

Для чого потрібна діагностика простатиту і наскільки складно виявити захворювання? При будь-якій хворобі діагностичні заходи – перший серйозний крок на шляху до одужання. Без них неможливо ані визначити ступінь ураження передміхурової залози, ні зрозуміти, які препарати або методики будуть найбільш ефективні при лікувальних заходах. Крім того, діагностика необхідна для раннього виявлення злоякісних патологій простати, рак в останні роки став значущою соціальною проблемою.

Загальні положення

Чоловікам, у яких підозрюють захворювання простати, важливо зрозуміти: постановка діагнозу можлива тільки при особистому відвідуванні лікаря-уролога і проходження ряду процедур. Саме небажання розповідати про такі чутливі проблеми і призводить до плачевних наслідків: хронічного простатиту, ДГПЗ або раку простати.

Попередній діагноз лікар ставить на підставі скарг пацієнта, результатів аналізів і найбільш яскравих симптомів простатиту чи аденоми простати. В якості підтвердження використовується ряд досліджень:

• Інструментальні методи.
• Лабораторне дослідження (сеча, кров, біопсія).

Для багатьох чоловіків актуальна діагностика простатиту в домашніх умовах, але фахівці запевняють, що за наявності симптомів можна тільки припустити наявність простатиту чи аденоми, але лікування призначається тільки тоді, коли діагностика виконана за всіма правилами і встановлено остаточний діагноз. Відчуття і припущення не є підставою для постановки діагнозу «простатит»!

Про все по порядку

Перший важливий крок для чоловіків, виявили у себе неприємні симптоми, що вказують на неполадки в сечостатевій системі – відвідування лікаря-уролога! Не варто судорожно шукати відповіді на форумах, у найпростішому випадку можна буде запідозрити наявність простатиту чи аденоми (ДГПЗ). Іноді припущення необізнаних у медицині людей заносять в такі нетрі, що чоловікові доводиться в результаті проходити лікування і в уролога, і у психотерапевта.

Як визначити простатит, головні аспекти:

• Огляд і збір анамнезу.

Збір анамнезу (історія) дозволяє лікарю визначити причину розвитку аденоми або простатиту, а також зрозуміти, в якому напрямку слід рухатися далі і яке лікування буде актуальним.

Чоловікам буде потрібно відповісти на наступні питання:

1. Коли стали помітні перші симптоми (тривалість перебігу хвороби).
2. Наявність патології сечостатевої системи.
3. Перенесені ЗПСШ.
4. Спадкові хвороби (випадки раку, аденоми, інших патологій передміхурової залози у родичів).
5. Умови роботи, харчування, проживання. Будь-які фактори, які могли спровокувати простатит.

Огляд включає в себе візуальне дослідження репродуктивних органів (мошонка, яєчка, насіннєвий канатик), виключення інфільтратів і варикоцеле. При наявності ущільнень може знадобитися біопсія.

Пальцеве ректальне дослідження – найнеприємніша для чоловіків частину діагностики, більше з-за психологічного дискомфорту. Але тільки так можна зробити простату максимально доступною для обстеження!

У нормі передміхурова залоза має форму яблука, вона еластична, рівна, при пальпації – безболісна. При наявності простатиту вона стає збільшеною, щільною і болючою, у цьому випадку лікар вважає правильним провести ранню діагностику раку, а також оцінює доцільність взяття біопсії.

• Симптоми простатиту.

Для чоловіків важливо знати перші «дзвіночки» простатиту, саме ці симптоми дозволяють лікаря-уролога запідозрити наявність захворювання. Складність точної діагностики полягає в тому, що простатит бактеріальної природи відрізняється від вірусного ураження простати, але наявність таких ознак допоможе діагностувати простатит на ранніх стадіях:

1. Загострення дає про себе знати болем і утрудненим сечовипусканням. Це говорить про те, що передміхурова залоза значно збільшилася і здавлює уретру.
2. Сексуальна дисфункція.

Найчастіше саме симптоми зниження статевої сили змушують чоловіків звернутися до лікаря і пройти всі етапи діагностики. Однак це лише первинні прояви простатиту, надалі до них приєднуються: відчуття печіння в уретрі і дискомфорт при дефекації, уретральні виділення та «плаваючі нитки» у сечі, виявляються при лабораторній діагностиці.

• Лабораторна діагностика.

Постановка діагнозу ґрунтується також на ретельних лабораторних дослідженнях, необхідних при запальному процесі в простаті, при наявності аденоми.

Необхідні дослідження:

1. Загальний аналіз сечі. Дасть лікарю повну інформацію про стан сечостатевої системи в цілому.
2. Цитологія. Проводиться аналіз сечі, зібраний методом «трехстаканной проби», необхідний для того, щоб контролювати лікування.
3. Баканаліз (бактеріологічний). Дозволяє виявити збудника при підозрі на бактеріальний простатит.
4. Дослідження матеріалів, взятих при біопсії.

Загальний і біохімічний аналіз крові теж необхідні при діагностиці простатиту, вони входять в перелік обов’язкових досліджень. У результаті буде встановлено наявність або відсутність в організмі чоловіка інфекційного чинника і встановлено, в якому стані перебувають його нирки.

• Додаткова діагностика.

В якості додаткових заходів лікар-уролог може призначити такі методи дослідження, як: спермограма, мазок з уретри, дослідження секрету простати та визначення рівня ПСА. Це необхідно, щоб отримати розгорнуту картину стану організму в цілому і простати зокрема. Визначення рівня ПСА призначають в основному чоловікам після 40-45 років, щоб виключити рак і при підозрі на наявність аденоми простати.

Якщо справа йде серйозно

Діагностика хронічного простатиту і захворювання в гострій формі – процес нескладний. Зазвичай достатньо огляду і аналізів, щоб поставити правильний діагноз і призначити лікування. Але в складних випадках, коли потрібно провести диференційну діагностику, використовують уточнюючі дослідження, що виявляють ускладнення, викликані простатитом.

• Урофлоуметрія.

Необхідна, щоб виміряти швидкість сечовипускання у чоловіків.

• УЗД або ТРУЗД.

Проводять для уточнення спірних питань, при ранньої діагностики запального процесу в простаті, раку або ДГПЗ.

• Комп’ютерна томографія.

КТ простати виконується при діагностиці злоякісних пухлин і метастазів.

Будь-яке діагностичне обстеження повинен призначити фахівець. При простатиті, щоб призначити адекватне лікування, важливо знати всі нюанси захворювання, фактори і причини патології. Для багатьох чоловіків відвідування лікаря при перших симптомах простатиту не є незаперечним фактом, саме це і призводить до хронізації гострого процесу і в подальшому до розвитку негативних наслідків. Важливо пам’ятати, що лікування початкової стадії простатиту проходить відносно швидко, тоді як хронічний процес, а тим більше ДГПЗ або злоякісне переродження простати вимагають не тільки складної діагностики, але і тривалої терапії.