Рак сечового міхура: причини, симптоми, лікування

Особливості перебігу та лікування раку сечового міхура

Сечовий міхур найбільш схильний до розвитку онкологічних захворювань серед органів сечостатевої системи. Близько третини всіх випадків раку сечостатевих органів припадає саме на сечовий міхур, причому частіше у чоловіків. У групу ризику входять люди, чий вік сягнув позначки 45 років. Розвиватися рак сечового міхура може на стінці органу або на його слизової. При занедбаності захворювання можлива поява метастаз на прилеглих органах (передміхурова залоза, матка, пряма кишка) або на віддалених (кістки, головний мозок).

 

Причини

Виділити конкретні причини, які призводять до появи раку сечового міхура, складно. Існують провокуючі фактори, які сприяють появі новоутворення. Основними є:

  1. Шкідливі звички, більшою мірою куріння. Якщо вірити статистиці, то у пацієнтів-курців рак сечового міхура зустрічається у три рази частіше. Пов’язаний такий феномен з наявністю в тютюні шкідливих сполук, серед яких є і канцерогени.
  2. Тривалий взаємодію з хімічними речовинами. До канцерогенним речовинам відносяться барвники, розчинники, бензол та інші подібні. Тому в групу ризику входять працівники хімічної промисловості і ті, хто працює у галузі будівництва і щодня контактує з цими речовинами.
  3. Цистит. Дане захворювання, пов’язане із запаленням сечового міхура. Ризик розвитку збільшується з кожним епізодом загострення.
  4. Радіотерапія. При наявності раку матки або яєчників використовується, як правило, цей метод лікування. Опромінення може призвести до розвитку раку сечового міхура.
  5. Генетична схильність. Фактор спадковості не має великого впливу на розвиток захворювання. Незважаючи на це, скидати його з рахунків не можна, оскільки є випадки, коли рак сечового міхура передається з покоління в покоління. Також у чоловіків це захворювання зустрічається частіше.

Крім цього розвитку раку можуть передувати доброякісні епітеліальні пухлини.

Симптоми

Симптоматика раку зазначеного органу включає в себе головний ознака захворювання – гематурію. Виражається цей симптом наявністю домішок крові в сечі. З’являється першим у більшості випадків захворювань, причому несподівано. Характер домішки особливий, який вказує на наявність пухлини саме в сечовому міхурі: значний, однак не червоподібний, має колір іржі. При наявності інфекції в органі можуть виникнути болі при сечовипусканні. Цей головний симптом, який вказує на пухлину сечового міхура.

За темою:  Дроблення каменів у нирках: сучасні методики

Присутні й інші симптоми раку:

  • порушення функцій сечовипускання, які проявляються учащенностью процесу, наявністю больових відчуттів, особливо у чоловіків;
  • больовий синдром, який локалізується в області малого тазу або бічних відділах живота в стані спокою та під час фізичних навантажень;
  • погіршення загального самопочуття, постійний занепад сил, втрата апетиту, розлади сну внаслідок надходження у кров продуктів розпаду пухлини.
  • При ігноруванні симптомів можливо появи ускладнень, таких як гідронефроз нирки (розширення мисок) і пієлонефрит.

    Види раку

    Пухлина сечового міхура може бути трьох видів:

  • переходноклеточная, або уроепителиальная карцинома, вражає спочатку клітини епітелію сечового міхура;
  • сквамозна клітинна, або плоскоклітинна карцинома, розвивається в результаті тривалого інфекційного процесу в сечовому міхурі;
  • аденокарцинома: починає розвиток пухлини у залозистих клітинах сечового міхура, які вистилають стінки органу і відповідають за секрецію слизу.
  • Крім цього існує класифікація, в основі якої лежить глибина проникнення в тканині пухлини:

  • поверхневий рак сечового міхура: новоутворення знаходиться в межах слизової оболонки;
  • інвазивна форма раку передбачає поширення пухлини на м’язовий шар і сусідні тканини.
  • Останній вид більш агресивний і саме під час розвитку цієї форми можуть з’являтися метастази. Симптоми раку сечового міхура не зможуть вказати на форму захворювання.

    Стадії

    Рак мочевого пузиря: причини, симптоми, лечение

    Виділяють 4 стадії розвитку:

  • рання стадія, яка означає поширеність новоутворення в межах слизової оболонки;
  • проростання клітин пухлини в м’язову тканину органу;
  • поширеність пухлини в жирову тканину, в поверхневу стінку органу;
  • проростання пухлини в сусідні до сечового міхура органи.
  • Методи діагностики

    При появі перших симптомів і підозр на розвиток раку рекомендується негайно звернутися до онкоурологу. Цей лікар проведе ряд діагностичних процедур, на підставі результатів яких поставить діагноз і призначить оптимальне лікування раку сечового міхура.

    За темою:  Ромашка при молочниці: відвар для спринцювання і ванночок

    Методами діагностики є:

  • аналіз сечі з метою визначення наявності еритроцитів, які можуть говорити про наявність кров’янистих виділень в рідині;
  • цитологія сечі: даний метод дозволяє виявити наявність клітин раку в сечі (ефективність методу залежить від стадії раку, чим захворювання менш запущено, тим менше чутливість цитології сечі до пухлини);
  • цистоскопія: дослідження поверхні сечового міхура шляхом використання спеціального оптичного апарату, який вводиться через уретру і збільшує отримується зображення в 10 разів (проводиться під місцевою анестезією, інформативність дослідження дуже висока);
  • біопсія (проводиться поряд з цистоскопией): при виявленні підозрілих ділянок поверхні сечового міхура береться зразок її тканини і вивчається на предмет присутності ракових клітин в організмі;
  • бимануальная пальпація: метод неефективний на ранніх стадіях захворювання;
  • ультразвукове дослідження: пухлина на моніторі під час дослідження видно при досягненні певного розміру;
  • комп’ютерна або позитронно-емісійна томографія: може визначити ступінь поширеності пухлини і її розміри на будь-якій стадії.
  • Лікування

    Вибір методу лікування ґрунтується на стадії захворювання, його поширеності та вигляді.

    Хіміотерапія

    Рак мочевого пузиря: причини, симптоми, лечение

    При постановці діагнозу на ранніх стадіях допускається лікування місцевої хіміотерапією. Лікування пухлини сечового міхура зазначеним методом полягає у введенні в організм спеціальних хімічних препаратів, основна дія яких – блокування розповсюдження ракових клітин в організмі.

    В залежності від стадії захворювання хіміотерапія може використовуватися як самостійний метод лікування, так і як доповнення до хірургічного способу усунення захворювання. Пам’ятайте: рак сечового міхура можна вилікувати.

    Хірургічний метод

    У випадку поширеності пухлини на сусідні органи, а також при прогресуванні симптомів такий метод є єдино можливим.

    В залежності від стадії захворювання можливо видалення пухлини без порушення структури самого ураженого органу. Проте при прогресуванні захворювання потрібне видалення сечового міхура порожниною. Під час проведення операції другого типу можливі два варіанти усунення наслідків:

    За темою:  Синдром подразненого сечового міхура – ознаки, лікування
  • формування імплантату, який візьме на себе функції сечового міхура, кишкової тканини;
  • виведення сечоводів на шкіру.
  • Крім цього, лікар може прийняти рішення у видаленні і прилеглих органів: простати у чоловіків, матки, передньої стінки піхви у жінок.

    Променева терапія

    Даний метод використовується в якості профілактичного для попередження появи метастаз або рецидивів захворювання.

    Крім цього променева терапія в комбінації з хіміотерапією використовується у разі неоперабельності пацієнта. Це знижує інтенсивність больових відчуттів хворого.

    Рак сечового міхура лікується і щепленням БЦЖ. Однак даний метод можна використовувати лише при наявності неінвазивної форми захворювання. Застосовується і у якості профілактичного засобу з метою попередження появи рецидивів у разі використання радикальних методів лікування.

    Лікування раку сечового міхура народними засобами неприпустимо.

    Прогноз і профілактика

    Прогноз лікування залежить від стадії раку, своєчасності постановки діагнозу, характеру проведеного лікування. Найкращі результати досягаються при комбінуванні методів.

    Основними профілактичними заходами є:

  • контроль за періодичністю та безпекою контактів з хімічними речовинами;
  • відмова від шкідливих звичок;
  • вживання необхідної кількості рідини;
  • дотримання правил після лікування та використання медикаментів з цією метою, наприклад, проведення щеплення БЦЖ.
  • Важливо виявити рак сечового міхура на ранній стадії, оскільки від цього залежить успішність лікування, тому при появі підозри про наявність цього захворювання потрібно негайно звертатися до онколога.

    MAXCACHE: 0.54MB/0.00131 sec