Розрив сечового міхура: причини, симптоми, лікування

Як розпізнати ушкодження сечового міхура?

Розрив сечового міхура є рідкісним явищем, оскільки порожній орган надійно захищає корсет, який утворюють кістки тазу. Причиною ж уразливості стає випинання верхівки переповненого сечею резервуара в порожнину живота.

Проте помилково думати, що порожній орган не може бути пошкоджений. Це можливо у разі отримання серйозних травм, які супроводжуються переломами кісток тазу.

Розберемося, що ж найчастіше стає причиною травм, які симптоми пошкодження органу і які методи лікування використовуються для усунення проблеми?

Причини пошкоджень

Пошкодження сечового міхура бувають наступні:

закриті та відкриті;

ізольовані та поєднані;

внутрішньо — і позаочеревинні;

змішані.

Закриті ушкодження найчастіше виникають у результаті:

транспортних травм;

падіння людини з висоти;

прямого удару в живіт.

У цьому випадку розриву органу сприяє переповнення уриною.

Внутрибрюшинним вважається розрив сечового міхура, який виник в результаті підвищення внутрішньоміхурового тиску, передавшегося його стінок. В результаті цього сама стоншена частина органу, що знаходиться в черевній порожнині, розривається.

При переломах кісток тазу відбувається натяг лобково-міхурово зв’язок, що стає причиною внебрюшінного розриву. Травми сечового міхура у цьому випадку також можуть бути викликані впливом на його стінки гострих уламків кісток тазу.

Відкриті травми діляться на:

вогнепальні;

колото-різані;

рвано-забиті.

До подібних пошкоджень відносяться:

травми, нанесені уламками кісток тазу при переломах зі зміщенням;

випадкові травми сечового міхура, завдані в ході хірургічних операцій;

травми, отримані у результаті вогнепального поранення.

Симптоми

Закриті пошкодження

Симптомами внутрішньочеревних розривів є:

болі в животі, з спочатку в нижніх відділах, а потім поширюється по всьому животу;

здуття живота в результаті скупчення сечі в черевній порожнині;

через добу-двоє виникають симптоми перитоніту;

при частих позивах відсутнє сечовипускання;

іноді сечовипускання відбувається малими порціями, при цьому сеча забарвлена кров’ю.

За темою: Пухлина нирки: симптоми і лікування

Виникає спочатку асептичний, а потім і гнійний перитоніт.

Симптоми внебрюшного пошкодження органу:

біль над лоном;

гематурія;

болісні позиви до сечовипускання;

біль віддає в промежину, пряму кишку, статеві органи;

може розвинутися гостра затримка сечовипускання.

Відкриті пошкодження

Цей вид травм супроводжується наступними симптомами:

болем по всьому животу;

напругою м’язів передньої черевної стінки;

різким болем при пальпації живота;

нависання передньої стінки прямої кишки при проведенні ректального дослідження;

спостерігається затримка сечовипускання;

часті болісні позиви сходити в туалет, при цьому виділяється невелика кількість сечі, яка забарвлена кров’ю;

з рани виділяється урина разом з кров’ю.

При вогнепальному пораненні людина знаходиться в стані шоку, тому може не відчувати більшість перерахованих вище симптомів. В цьому разі своєчасно діагностувати розрив сечового міхура можна тільки за допомогою спеціальних урологічних досліджень.

Постановка діагнозу і лікування

Специфічними діагностичними процедурами, які проводяться для діагностики пошкодження органу, є цистоскопія цистографія. За допомогою катетера в сечовий міхур вводиться контрастна речовина. Вводити його потрібно повільно, для процедури потрібно близько 150 мл контрасту. Через пару хвилин після того, як орган наповнений, роблять рентген.

Внутрішньоочеревинне пошкодження

При розриві, який стався в області дна міхура, можливо сполучення з життєво важливими органами. Сеча, яка потрапила в черевну порожнину, може призвести до серйозних наслідків. Тому таке пошкодження усувається хірургічним шляхом: робиться розріз на передній черевній стінці і зашивається розрив сечового міхура. Катетер після операції на час залишають у сечовому міхурі, що дозволяє відновитися тканин, які були пошкоджені.

Внебрюшінное пошкодження

Якщо стався розрив дна або бічних стінок органу, сеча потрапляє в м’які тканини, які знаходяться навколо міхура. В такому випадку може проводитися катетеризація за допомогою широкого уретрального катетера. Ефект, який при цьому очікується: з міхура в сечоприймач виводиться сеча і кров. Однак, якщо катетер не допомагає спорожняти орган належним чином, хірургічне втручання не уникнути. Для повного відновлення функцій сечового міхура потрібно як мінімум 10 днів. Перед тим, як прибрати катетер, проводиться контрольна рентгенографія органу.

За темою: Камені в нирках: причини утворення сечокам'яної хвороби.

Проникаючі поранення

Коли сечовий міхур має проникаюче поранення (тобто при відкритих ушкодженнях), потрібна операція. В цьому випадку, найчастіше, пошкоджено й інші органи, що перебувають по сусідству з сечовим міхуром. Вони також потребують хірургічного лікування. При даному пошкодженні в сечовому міхурі на час залишають катетер, як і в попередніх випадках.

Сечовий катетер залишається в міхурі ще кілька тижнів після відновлення сечовипускання. Щоб уникнути ускладнень інфекційного характеру призначаються антибактеріальні препарати.

Протягом декількох місяців після операції пацієнт повинен спостерігатися у спеціаліста. При цьому доведеться здавати аналізи і проходити ряд обстежень. Тільки це допоможе уникнути неприємних сюрпризів у післяопераційному періоді.

Важливо пам’ятати, що будь-яке захворювання легше запобігти, чим лікувати. Запобігти пошкодження сечового міхура допоможуть профілактичні заходи, найголовніше з них – своєчасне його спорожнення при виникненні перших же позивів до сечовипускання.

Якщо ж розрив все-таки стався, важливо діагностувати його як можна швидше. Це допоможе уникнути важких ускладнень і відновити функцію сечового міхура протягом короткого часу.