Ципрофлоксацин при циститі – усуваємо причину захворювання

Лікування циститу Ципрофлоксацином – про що повинен знати кожен?

Ципрофлоксацин – антибактеріальний засіб, що відноситься до фторхинолоновой групі. Щодо застосування препарату накопичений значний клінічний досвід, в тому числі це стосується лікування циститу та інших захворювань сечостатевої системи.

 

Активність Ципрофлоксацину набагато вище, чим інших препаратів фторхинолоновой групи. Для порівняння: Норфлоксацин, який за своєю хімічною структурою спорідненим Ципрофлоксацину засобом, слабкіше його в 3-8 разів.

Висока ефективність препарату при лікуванні захворювань сечостатевої системи, в тому числі циститу, зумовлена особливостями. Засіб при пероральному застосуванні проникає в нирки досить швидко, а виділяється повільно, завдяки чому достатня лікувальна концентрація діючої речовини в організмі зберігається тривалий час. Потужні антибактеріальні властивості впливають на збудників, які є причиною захворювання.

Форми випуску

Форми випуску – пігулки та розчини, що містять гідрохлорид або лактат Ципрофлоксацину, мають такі дозування:

  • вкриті оболонкою таблетки, що містять 0,25, 0,5 або 0,75 г активної діючої речовини;
  • 0,2% розчин для інфузій у флаконах, що містить 100 або 200 мг Ципрофлоксацину. Обсяг флаконів – 50 і 100 мл;
  • 1% розчин для ін’єкцій в ампулах об’ємом 10.0 у вигляді концентрату, який підлягає розведенню.
  • Застосування Ципрофлоксацину при циститі

    Препарат володіє широким спектром антимікробної дії, успішно справляється як з грампозитивними і грамнегативними аеробними і анаеробними інфекціями, так і з хламідіями, найпростішими і мікоплазмами. Оскільки цистит – це запалення сечового міхура, в патогенезі якого лежить інфекційне початок, призначення Ципрофлоксацину дозволяє швидко впоратися з причиною захворювання.

    Доза препарату підбирається індивідуально лікарем. У тяжких випадках добова доза може збільшуватися, іноді необхідно внутрішньовенне введення Ципрофлоксацину.

    Протипоказання

  • індивідуальна непереносимість;
  • епілепсія;
  • вагітність та годування груддю;
  • псевдомембранозний коліт.
  • За темою:  Трузд передміхурової залози: як роблять?

    Препарат не можна призначати дітям та підліткам до 18 років у період формування скелета.

    Відносними протипоказаннями вважаються:

  • психічні захворювання;
  • епілептичний синдром:
  • порушення мозкового кровообігу;
  • виражений атеросклероз судин головного мозку;
  • гостра ниркова та печінкова недостатність.
  • Літнім людям Ципрофлоксацин призначається з особливою обережністю.

    Побічні дії

    Зазвичай препарат переноситься добре, побічні ефекти зустрічаються нечасто. У рідкісних випадках вони можуть проявлятися болями в області живота, блювотою або нудотою, діареєю, метеоризмом. З боку сечовивідних шляхів – порушенням сечовипускання, появою крові в сечі. Запаморочення, головні болі, підвищена стомлюваність, порушення сну, непритомність, депресія, пітливість – такі реакції можуть бути з боку центральної нервової системи.

    Ципрофлоксацин при цистите – устраняем причину заболевания

    У деяких пацієнтів знижується тиск, порушується серцевий ритм, збільшується кількість лейкоцитів в крові, знижується гемоглобін. Можуть змінюватися нюх, дотик, смакові відчуття і сприйняття кольору. Можливі алергічні реакції, починаючи від шкірного свербежу або кропив’янки і закінчуючи анафілактичним шоком.

    Про що важливо пам’ятати

    Під час лікування циститу Ципрофлоксацином важливо вживати достатню кількість рідини. На весь час лікування, плюс 2-3 дні після закінчення прийому препарату необхідно виключати контакт з ультрафіолетовим випромінюванням. Це стосується і сонячних ванн, і відвідування соляріїв.

    Лікування циститу антибіотиком несумісний з прийомом алкоголю і наркотичних речовин. Бажано не сідати за кермо і не виконувати роботи, пов’язані з підвищеною концентрацією уваги.

    Ципрофлоксацин не можна приймати одночасно з препаратами, що знижують кислотність шлункового соку і з лужними мінеральними водами – це зменшує його ефективність.

    Якщо у важких випадках пацієнт знаходиться в стаціонарі, лікар одразу помітить побічні дії та приймає заходи. Коли ж призначено лікування циститу вдома, при появі незвичних реакцій слід негайно звертатися до лікаря.

    За темою:  Профілактика сифілісу: ризик зараження в медичних установах

    Про неприпустимість самолікування

    Ципрофлоксацин – ефективний засіб для лікування циститу. І, тим не менш, призначати собі самостійно препарат не варто. Тільки лікар може правильно підібрати індивідуальну дозу з урахуванням ваги, віку та інших важливих критеріїв.

    Якщо лікування Ципрофлоксацином викликає здуття живота або діарею, пацієнту призначаються пребіотики – препарати, що відновлюють нормальну кишкову флору.

    Неправильний прийом Ципрофлоксацину може замість очікуваного результату завдати шкоди здоров’ю. Грамотно призначений терапевтом або урологом лікування – запорука швидкого одужання.

    MAXCACHE: 0.54MB/0.00073 sec