Ципрофлоксацин при циститі – усуваємо причину захворювання
Лікування циститу Ципрофлоксацином – про що повинен знати кожен?
Ципрофлоксацин – антибактеріальний засіб, що відноситься до фторхинолоновой групі. Щодо застосування препарату накопичений значний клінічний досвід, в тому числі це стосується лікування циститу та інших захворювань сечостатевої системи.
Активність Ципрофлоксацину набагато вище, чим інших препаратів фторхинолоновой групи. Для порівняння: Норфлоксацин, який за своєю хімічною структурою спорідненим Ципрофлоксацину засобом, слабкіше його в 3-8 разів.
Висока ефективність препарату при лікуванні захворювань сечостатевої системи, в тому числі циститу, зумовлена особливостями. Засіб при пероральному застосуванні проникає в нирки досить швидко, а виділяється повільно, завдяки чому достатня лікувальна концентрація діючої речовини в організмі зберігається тривалий час. Потужні антибактеріальні властивості впливають на збудників, які є причиною захворювання.
Форми випуску
Форми випуску – пігулки та розчини, що містять гідрохлорид або лактат Ципрофлоксацину, мають такі дозування:
Застосування Ципрофлоксацину при циститі
Препарат володіє широким спектром антимікробної дії, успішно справляється як з грампозитивними і грамнегативними аеробними і анаеробними інфекціями, так і з хламідіями, найпростішими і мікоплазмами. Оскільки цистит – це запалення сечового міхура, в патогенезі якого лежить інфекційне початок, призначення Ципрофлоксацину дозволяє швидко впоратися з причиною захворювання.
Доза препарату підбирається індивідуально лікарем. У тяжких випадках добова доза може збільшуватися, іноді необхідно внутрішньовенне введення Ципрофлоксацину.
Протипоказання
Препарат не можна призначати дітям та підліткам до 18 років у період формування скелета.
Відносними протипоказаннями вважаються:
Літнім людям Ципрофлоксацин призначається з особливою обережністю.
Побічні дії
Зазвичай препарат переноситься добре, побічні ефекти зустрічаються нечасто. У рідкісних випадках вони можуть проявлятися болями в області живота, блювотою або нудотою, діареєю, метеоризмом. З боку сечовивідних шляхів – порушенням сечовипускання, появою крові в сечі. Запаморочення, головні болі, підвищена стомлюваність, порушення сну, непритомність, депресія, пітливість – такі реакції можуть бути з боку центральної нервової системи.
У деяких пацієнтів знижується тиск, порушується серцевий ритм, збільшується кількість лейкоцитів в крові, знижується гемоглобін. Можуть змінюватися нюх, дотик, смакові відчуття і сприйняття кольору. Можливі алергічні реакції, починаючи від шкірного свербежу або кропив’янки і закінчуючи анафілактичним шоком.
Про що важливо пам’ятати
Під час лікування циститу Ципрофлоксацином важливо вживати достатню кількість рідини. На весь час лікування, плюс 2-3 дні після закінчення прийому препарату необхідно виключати контакт з ультрафіолетовим випромінюванням. Це стосується і сонячних ванн, і відвідування соляріїв.
Лікування циститу антибіотиком несумісний з прийомом алкоголю і наркотичних речовин. Бажано не сідати за кермо і не виконувати роботи, пов’язані з підвищеною концентрацією уваги.
Ципрофлоксацин не можна приймати одночасно з препаратами, що знижують кислотність шлункового соку і з лужними мінеральними водами – це зменшує його ефективність.
Якщо у важких випадках пацієнт знаходиться в стаціонарі, лікар одразу помітить побічні дії та приймає заходи. Коли ж призначено лікування циститу вдома, при появі незвичних реакцій слід негайно звертатися до лікаря.
Про неприпустимість самолікування
Ципрофлоксацин – ефективний засіб для лікування циститу. І, тим не менш, призначати собі самостійно препарат не варто. Тільки лікар може правильно підібрати індивідуальну дозу з урахуванням ваги, віку та інших важливих критеріїв.
Якщо лікування Ципрофлоксацином викликає здуття живота або діарею, пацієнту призначаються пребіотики – препарати, що відновлюють нормальну кишкову флору.
Неправильний прийом Ципрофлоксацину може замість очікуваного результату завдати шкоди здоров’ю. Грамотно призначений терапевтом або урологом лікування – запорука швидкого одужання.