Посткоїтальний цистит: профілактика та лікування запалення

Заходи боротьби з посткоїтальним циститом

Якщо звичайний цистит може виникнути у зовсім маленьких дівчаток, то посткоїтальний знайомий тільки тим, хто веде статеве життя. Захворювання проявляється відразу після завершення статевого акту або в найближчу добу після нього. Найчастіше воно діагностується у жінок з-за особливостей анатомічної будови. Посткоїтальний цистит ніколи не проходить сам по собі, хоч і носить назву «синдрому медового місяця». Для боротьби з ним буде потрібно спеціальне лікування.

Основні причини захворювання

Існує думка, що цистит – захворювання сечового міхура, викликане переохолодженням. Насправді, різі під час сечовипускання виникають у жінок після зносин з огляду одного або декількох факторів:

  • Наявність венеричного захворювання. Посткоїтальний цистит може бути викликане хламідіями, уреаплазмою, мікоплазмою, трихомонадами й іншими патогенними мікроорганізмами.
  • Проникнення мікобактерій зі слизовою піхви. Жіноча уретра коротка і при цьому має довжину всього 4 см – це сприятливе середовище для попадання і розвитку мікробів, особливо, якщо їх багато в статевих органах.
  • Перенесення кишкової палички в сечовипускальний канал. Така ситуація виникає при недостатній гігієні або повному її відсутності під час комбінування анального і вагінального сексу.
  • Тривалий або грубий статевий акт. Під час зносин на слизовій можуть з’явитися рани. Згодом компоненти сечі будуть дратувати пошкодження, чого і з’являється біль.
  • Недолік мастила. З-за тривалого натирання в уретрі утворюються мікротріщини, що викликають хворобливі відчуття.
  • Дефлорація. Іноді при пошкодженні дівочої пліви травмується і сечовипускальний канал. Слизова вже не здатна протистояти дії патогенних мікроорганізмів, а для зміцнення імунітету потрібен час.
  • Посткоитальний цистит: профилактика и лечение воспаления

    Між статевим актом і запаленням сечового міхура немає прямого причинно-наслідкового зв’язку. Хвороба завжди виникає внаслідок дії мікробів і бактерій або наявності травм.

    За темою:  Фурамаг при циститі: його властивості і особливості застосування

    Посткоїтальний цистит ніколи не передається статевим шляхом методом зараження.

    Симптоматика і діагностика посткоитального циститу

    Симптоми, що характеризують посткоїтальний цистит, неспецифічні. Після коїтусу пацієнтка може відчувати наступне:

  • Біль.
  • Прискорене або мимовільне сечовипускання.
  • Відчуття неможливості повного спорожнення в сечовому міхурі.
  • Неприємний запах виділень.
  • Підвищення температури.
  • Печіння в уретрі.
  • Слабкість.
  • Посткоитальний цистит: профилактика и лечение воспаления

    Сеча у жінок, які страждають на цистит такої форми, може змінювати відтінок. Нерідко пацієнти виявляють в ній домішки крові. З метою точної діагностики застосовується ряд методик:

  • Загальний аналіз сечі.
  • Цитоскопия.
  • Загальний аналіз крові.
  • УЗ-дослідження органів малого тазу.
  • Мазок на наявність гінекологічних захворювань.
  • Бак-посів сечі.
  • Дослідження анатомічної будови статевих органів.
  • На підставі отриманих результатів уролог призначає лікування.

    Своєчасна діагностика циститу дозволяє виключити ймовірність розвитку у жінок пієлонефриту і психологічних проблем в статевій сфері.

    Методи лікування циститу

    Лікування цієї хвороби, що виявляється після зносин, передбачає виключення провокуючих факторів. Необхідна терапія супутніх патологій, усунення інфекції та санація для обох партнерів. Якщо захворювання виникло через особливості анатомічної будови органів, потрібно транспозиція уретри. Таке лікування проводиться оперативним шляхом і полягає у висіченні залишилися цілими частин пліви, а також підняття зовнішнього отвору сечовипускального каналу.

    Посткоитальний цистит: профилактика и лечение воспаления

    Широким спектром можливостей має медикаментозна терапія. Лікування таблетками при циститі проводиться тільки під наглядом лікаря. Особливою популярністю у жінок, що зазнають цистит після завершення статевого акту, користуються наступні групи медикаментів:

  • Знеболюючі засоби.
  • Антибіотики.
  • Антимикотические засоби.
  • Противірусні препарати.
  • Також лікування припускає використання трав’яних настоїв із сечогінним і знезаражуючим ефектом. Такою дією володіють брусничне, хвощевие, журавлинні відвари та чаї. Якщо цистит діагностується у вагітних жінок, лікар призначає фітозасобів: «Канефрон», «Цистон», «Фитолизин» і «Роватинекс». Обов’язковою умовою є прийом комплексних вітамінів для зміцнення природних захисних сил організму. У народній терапії використовуються сидячі трав’яні і парові ванни, прогрівання, гімнастика, рясне питво.

    За темою:  Виразковий цистит: клінічний перебіг запалення та варіанти його лікування

    Профілактичні заходи для запобігання хвороби

    В цілях недопущення розвитку посткоитального циститу урологи радять дотримуватися кількох рекомендацій:

    Посткоитальний цистит: профилактика и лечение воспаления

  • Постійно зміцнювати імунітет.
  • Дотримуватися гігієни.
  • Спорожняти сечовий міхур до і після коїтусу.
  • Використовувати лубриканти при недостатньому виділенні природної змазки піхви.
  • Застосовувати засоби захисту від венеричних хвороб – презервативи.
  • Уникати поз, що провокують тиск на уретру.
  • Найголовнішим умовою успішного лікування і недопущення рецидиву даного захворювання є відмова від будь-якого роду зносин на час терапії.

    Будь-яку хворобу слід лікувати вчасно, інакше вона перейде в хронічну форму або викличе розвиток інших патологій. Це стосується і посткоитального циститу, який багато жінок часто запускають через брак знань і досвіду.

    З цього відео ви зможете детальніше дізнатися про циститі молодої дружини:

    MAXCACHE: 0.55MB/0.00073 sec