Як виявити неінфекційний цистит і провести його лікування

Причини розвитку неінфекційного циститу

Неінфекційний цистит – різновид хронічного запального процесу, що вражає сечовий міхур.

Опис

Захворювання, іменоване також інтерстиціальний цистит, стартує і протікає без приєднання урогенітальних інфекцією: його розвиток не пов’язано з попаданням в орган сечостатевої системи гематогенним або лімфогенним шляхом вірусних або бактеріальних мікроорганізмів.

Для інформації! Згідно зі статистичними даними, більшість хворих інтерстиціальним циститом – представниці жіночої статі репродуктивного віку. Чисельність пацієнтів дитячого та похилого віку з цим діагнозом – мінімальна. Кількість хворих чоловіків в 10 разів менше, чим страждаючих від недуги жінок.

Захворювання носить хронічний прогресуючий характер з циклічними епізодами загострення симптомів, що чергуються тривалими періодами ремісії.

Неінфекційний цистит умовно поділяють в залежності від ймовірних провокуючих чинників, що призвели до гострих проявів симптомів на підвиди:

  • хімічний;
  • механічний;
  • лікарський;
  • алергічний;
  • токсичний;
  • аліментарний.
  • Как виявить неинфекционний цистит и провести его лечение

    Етіологічні причини

    Однозначної причини розвитку неінфекційного циститу на сьогоднішній день не встановлено. Серед ймовірних провокаторів цього виду запалення сечового міхура урологи виділяють фактори:

  • пряме зіткнення органів сечостатевої системи з їдкими хімічними агентами, що містяться в неякісних предмети жіночої гігієни та косметичної продукції;
  • прийом певних лікарських засобів, зокрема: медикаментів, що застосовуються при виконанні хіміотерапії;
  • механічні травми цього анатомічного відділу в процесі хірургічних втручань;
  • мініатюрні пошкодження цілісності органу під час виходу одиничних або множинних кристалів сечової кислоти, оксалатів і фосфатів кальцію з нирок.
  • Серед інших гіпотез про причини неінфекційного циститу:

  • імунологічна версія – неадекватна відповідь імунної системи на потрапляння чужорідних мікроорганізмів;
  • вроджена патологія, що приводить до недорозвинення слизової оболонки (дефіцит глікозаміногліканів);
  • збої в циркуляції лімфи, її недостатнє та несвоєчасне відтік з тканин;
  • ураження нервової системи не запального генезу;
  • дефекти психоемоційної сфери.
  • Как виявить неинфекционний цистит и провести его лечение

    Захворювання може маніфестувати в періоди гормональних перебудов у жінок: в менструальні дні, при вагітності, після пологової діяльності. Нерідко загострення недуги передує надмірна сексуальна активність пацієнта. Провокувати старт хвороби може прийом харчових продуктів чи напоїв, які надають подразнюючу дію на сечовивідний орган.

    За темою:  Чим небезпечний цистит під час вагітності на будь-яких термінах

    Клінічні симптоми

    У фазі загострення цього виду хронічного запального захворювання у пацієнта спостерігаються симптоми, схожі з ознаками інших форм гострого циститу:

  • прискорені, різкі, невідкладні позиви до спорожнення сечового міхура;
  • поява імперативних позивів – необхідність до подальшого сечовипускання відразу після попереднього;
  • потреба випорожнитись під час нічного відпочинку – ніктурія;
  • больовий синдром ниючого і тягнучого характеру, локалізований в нижніх відділах тазу, з можливою іррадіацією болю в бічні відділи черевної порожнини;
  • посилення хворобливих відчуттів при акті сечовипускання (особливо в кінці процесу);
  • відчуття різі та печіння при виливі сечі;
  • зниження здатності стримувати сечу;
  • переривчастий відтік изливаемого;
  • зміна забарвлення виділюваної рідини, її помутніння, наявність кров’яних включень;
  • неприродний різкий запах виділеної біологічної рідини.
  • Как виявить неинфекционний цистит и провести его лечение

    Деякі хворі висувають скарги на посилення больового синдрому під час статевого контакту – диспареунию. У окремих пацієнтів спостерігаються симптоми збою функцій травлення – систематично недостатня дефекація. Можуть фіксуватися симптоми загальної інтоксикації: швидка стомлюваність, м’язова слабкість, зниження працездатності, надмірна сонливість.

    Діагностика

    Диференціювати явище неінфекційної форми від інших видів запалень сечового міхура вдається методом виключення інших патологій. Діагноз ставлять на підставі:

  • ретельного вивчення даних анамнезу;
  • об’єктивній оцінці скарг пацієнта;
  • наявності відповідної клінічної симптоматики;
  • результатів макро — і мікроскопічних досліджень сечі;
  • даних бактеріологічного посіву;
  • відповідної цитоскопической картині;
  • гінекологічного обстеження і проведення аналізу на дисбактеріоз.
  • Лікування неінфекційного циститу

    Медикаментозне лікування обирається в індивідуальному порядку після проведення ґрунтовної діагностики і вивчення анамнезу захворювання. Фармакологічні препарати використовують як для купірування гострих симптомів, так і для запобігання їх посилення.

    Как виявить неинфекционний цистит и провести его лечение

    Класичне лікування інтерстиціального циститу включає медикаменти різних груп.

  • Спазмолітики – лікарські засоби, дія яких спрямована на послаблення спазмів м’язових тканин. З допомогою цих медикаментів вдається купірувати больовий синдром при циститі. Препарати першого вибору: ін’єкційне введення засобів з діючою речовиною Дротаверин (Drotaverini) або Папаверин (Papaverine).
  • При наявності інтенсивного больового синдрому проводять лікування нестероїдними протизапальними засобами, переважно у формі внутрішньом’язових ін’єкцій, наприклад, Диклоберл (Dicloberl).
  • Хороший терапевтичний відповідь показує тривалий прийом Пентозан полисульфата натрію (Рentosan polysulfate sodium), торгова назва – Елмирон (Elmiron). Його дія спрямована на регенерацію структури глюкозаминогликанового шару гладких м’язових волокон сечового міхура.
  • Для зниження частоти позивів до сечовипускання застосовують трициклічні антидепресанти, наприклад, амітриптилін (Amitriptylinum). Засоби цієї групи також мають аналгетичну дію, однак лікування антидепресантами повинно проходити не менше 4 місяців.
  • Як болезаспокійливий та спазмолітичних засобів призначають прийом медикаментів групи холінолітиків. Вони також усувають гіперактивність сечового міхура, позбавляють від імперативних позивів до сечовипускання і зменшують їх частоту. Добре зарекомендував себе таблетований препарат Спазмекс (Spasmex).
  • В деяких випадках доречно застосування антигістамінних засобів для усунення певних етіологічних причин (ймовірності хімічного впливу, що викликає імунну відповідь). В комплексній терапії можуть бути використані препарати другої генерації, наприклад: Перитол (Peritol).
  • В рамках патогенетичної терапії пацієнтам призначають прийом біостимуляторів і регуляторів імунних реакцій. Доцільно використання індукторів інтерферонів, наприклад, Лавомакс (Lavomax).
  • За темою:  Травматичний цистит: причини та способи усунення запалення

    Как виявить неинфекционний цистит и провести его лечение

    У числі інших методів, спрямованих на подолання неінфекційного циститу, виконують гидродистензию сечового міхура. Ця процедура виступає одночасно інформативним діагностичним методом для визначення неінфекційного циститу і ефективним способом лікування захворювання.

    Хірургічне втручання при неинфекционном циститі проводиться вкрай рідко при наявності виражених порушень резервуарних функцій сечового міхура.

    Для інформації! Якщо причиною стійкого больового симптомокомплексу є застосування деяких лікарських засобів, то базою для подолання інтерстиціального циститу виступає повна відмова від цих медикаментів.

    Прогноз

    При своєчасному проведенні комплексного лікування і усунення «провокаторів» неінфекційного циститу вдається досягти стійкої тривалої ремісії. Якщо залишити симптоми захворювання без уваги, хворий ризикує отримати більш складні соматичні недуги аж до розвитку новоутворень в сечовому міхурі.

    Профілактичні заходи

    Профілактика неінфекційного циститу включає:

  • коригування раціону та питного режиму;
  • щоденну фізичну активність;
  • Как виявить неинфекционний цистит и провести его лечение

  • суворе дотримання гігієнічних вимог;
  • своєчасну ліквідацію гострих вогнищ запалення;
  • суворий контроль над прийомом медикаментів.
  • Дієта

    Особам, схильним до захворювань сечостатевої системи, слід виключити з меню або обмежити до мінімуму:

  • овочеві соління, квашенья і маринади;
  • м’ясні і рибні продукти, приготовані методами соління, копчення, в’ялення;
  • продукцію промислового виробництва, що містить консерванти;
  • газовані напої, алкоголь;
  • вироби, у складі яких присутній кофеїн;
  • спеції і прянощі.
  • Для інформації! Крім загальновідомих «провокаторів», є й індивідуальні харчові подразники, які можна встановити тільки експериментальним шляхом на особистому досвіді.

    Как виявить неинфекционний цистит и провести его лечение

    Для запобігання рецидивів недуг слід дотримуватися вірний питний режим. Щоденний обсяг випивається рідини – близько 2 літрів. Крім очищеної негазованої води, бажано вживати свіжовіджаті соки, трав’яні чаї, журавлинний морс.

    Соки, виготовлені з цитрусових культур, можуть посилити неприємні симптоми при циститі.

    Лікувальна гімнастика

    Для попередження загострення хвороби урологи рекомендують виконувати вправи, спрямовані на зміцнення мускулатури органів тазу. Одна з відомих і ефективних методик – комплекс Кегеля. Всім особам, особливо тим, чия діяльність пов’язана з роботою в сидячому положенні, необхідно щодня влаштовувати півгодинні піші прогулянки.

    За темою:  Нудота при циститі: як правильно визначити першопричину

    Гігієна

    Щоб не допустити подразнення органів сечовидільної системи при проведенні водних процедур слід використовувати гіпоалергенні натуральні косметичні засоби. Рекомендується віддати перевагу білизні, виготовленому з натуральних матеріалів. Особливо уважно слід робити вибір продукції жіночої інтимної гігієни для критичних днів.

    Как виявить неинфекционний цистит и провести его лечение

    Рекомендації до завершення

    Особам, у яких в анамнезі спостерігалися рецидиви циститу, необхідно:

  • уникати переохолодження організму;
  • вживати своєчасних заходів для усунення гострих вірусних та бактеріальних інфекцій;
  • виконувати заходи для зміцнення імунної системи;
  • регулярно проходити огляд у стоматолога;
  • практикувати безпечні статеві контакти.
  • Додатково про інфекційному циститі буде розказано у відео:

    MAXCACHE: 0.55MB/0.00276 sec