Цитомегаловірус: що це таке, види, діагностика і лікування
Чим небезпечний цитомегаловірус і що це таке?
Люди часом не усвідомлюють, що в їх організмі вже багато років присутня той чи інший вірус. Серед останніх важливе місце займає цитомегаловірус, що це таке, слід знати кожному. Це захворювання, яке провокує певний рід герпесвірусів.
Що це таке?
Вірус цитомегаловірус цікавий, насамперед, тим, що при нормальному стані імунної системи він ніяк себе не виявляє і не завдає шкоди людині. Але в той же час ця людина — носій вірусу, який здатний передавати його іншому. Інфекція може перебувати в крові, чоловічій спермі, сечі, вагінальних виділеннях і навіть сльозах. Це, в свою чергу, значно підвищує ризик заразитися допомогою тісних контактів з носієм. Таким чином стає зрозуміло, як передається цитомегаловірус: при статевих контактах чи при глибоких поцілунки. Незважаючи на порівняно велику поширеність даного типу вірусу, лікарі не схильні відносити його до числа особливо заразних і небезпечних. Але не слід забувати і про необхідні заходи обережності.
Види і типи ЦМВ
Вчені поділяють ЦМВ на кілька основних різновидів:
У разі вродженої ЦМВ відзначається збільшення печінки і селезінки. Головна небезпека полягає в тому, що інфекція може призвести до появи жовтяниці, до крововиливу в деякі внутрішні органи, відзначаються і збої в роботі ЦНС.
У гострого цитомегаловірусу симптоматика досить схожа з симптомами ГРЗ, крім того, у ротовій порожнині з’являється наліт білого кольору, а слинні залози збільшуються.
Генералізований цитомегаловірус проявляється у формі різних запальних процесів в нирках, селезінці і підшлункової. Хвороба ускладнюється бактеріальною інфекцією. Із загальних описів необхідно відзначити деякі. Так, цитомегаловірусної інфекції особливо схильні люди з ВІЛ, які перенесли трансплантацію кісткового мозку, хворі на лейкоз. В інших випадках середня тривалість латентної стадії захворювання коливається в межах 2 місяців. Симптоми проявляються у вигляді лихоманки, болю в м’язах, загальної втомлюваності організму, іноді збільшуються лімфовузли. Якщо імунна система в порядку, то, як правило, хвороба проходить сама по собі. Це стає можливим завдяки антитілам, які організм починає виробляти.
Існують і певні відмінності перебігу захворювання залежно від статевої та вікової приналежності людини. Цитомегаловірус у чоловіків проявляється у формі:
Симптоми хвороби дають про себе знати через місяць-два після зараження. Клінічні поразки, на відміну від того ж ГРЗ, можуть супроводжувати хворого 4-6 тижнів. Хворий чоловік — ще й активний переносник вірусу, і він може залишатися такою ще у наступні 3 роки.
Деякі джерела вказують і на те, що даний тип вірусу вражає і чоловічу сечостатеву систему. Хворі можуть скаржитися на наявність неприємних відчуттів під час сечовипускання.
Якщо імунітет вкрай низький, це може призвести до серйозного ураження внутрішніх органів. У деяких випадках діагностується пневмонія, енцефаліт і міокардит. Якщо чоловіча імунна система функціонує нормально, захворювання, як правило, протікає без яскравих проявів. Гостра форма цитомегаловірусу виникає при природженому або придбаному імунодефіциті.
Цитомегаловірус у жінок часто супроводжується наявністю субфебрильної температури, болем у суглобах, загальним занепадом сил. Іноді спостерігається збільшення селезінки і печінки. Особливо неприємно, якщо вірус вражає матку і статеві залози, все це супроводжується патологічними піхвовими виділеннями. Якщо імунітет вкрай низький, це може призвести до того, що будуть захоплені всі внутрішні органи. Таке явище можливе при наявності у хворої Сніду або онкологічних захворювань. Однак головні ускладнення безпосередньо пов’язані з процесом вагітності і годування.
Цитомегаловірус у новонароджених може виникнути внаслідок внутрішньоутробного зараження через плаценту. Інфікування на терміні до 12 тижнів — це велика ймовірність загибелі плоду на більш пізніх строках — це високий ризик порушень його розвитку. У дитячому віці цитомегаловірус може спровокувати різке зниження гемоглобіну, зміна складу крові. Важкі форми впливають на правильність роботи ЦНС. Можливі й різні ураження слуху і зору.
На наявність цієї інфекції може вказувати рясна висипка на тілі новонародженого, яка виникає протягом декількох годин або діб) з моменту появи його на світло. Якщо у матері на момент народження дитини діагностували гостру форму даної інфекції, то проводиться аналіз на предмет наявності антитіл до цитомегаловірусу. Такі аналізи проводяться вже протягом перших місяців, а то і тижнів життя дитини. Новонародженим потрібно перебувати під пильною увагою фахівців, щоб вже на ранніх етапах виявити симптоматику і призначити відповідний курс лікування. Вроджена цитомегаловірусна інфекція небезпечна ще тим, що здатна спровокувати затримку в розвитку, проблеми з формуванням деяких органів почуттів і щелепи.
Розібравшись з тим, чим небезпечний цитомегаловірус для людини, слід поговорити про лікування і профілактики.
Діагностика та лікування
Діагностика проводиться за допомогою декількох різних досліджень. За допомогою посіву можна виявити наявність/відсутність вірусу в слині, спермі, крові або сечі. Крім того, за допомогою даного методу можна визначити, наскільки вірус активний.
За допомогою світлової мікроскопії виявляються гігантські клітини цитомегаловірусу, у яких специфічний тип внутрішньоядерних включень. Наступний метод діагностики — це імуноферментний аналіз (ІФА). Він дозволяє виявити специфічні антитіла до цитомегаловірусу. Потрібно додати, що такий метод дослідження виключається раніше при діагностованому імунодефіциті. При такому стані людського організму антитіла до цитомегаловірусу вироблятися ніяк не можуть. За допомогою даного виду дослідження визначається і авідність антитіл до вірусу, тобто міцність їх зв’язування з частинками вірусу.
Проводиться і дослідження ДНК. Тканини обстежуються для знаходження ДНК вірусу. Таким чином вдається отримати інформацію про наявність (відсутність) даного типу вірусу в організмі, але не про його активності.
Сучасна діагностика — це завжди комплексне застосування декількох методів дослідження, оскільки використання лише одного виключає правильність та об’єктивність постановки остаточного діагнозу.
Необхідно пояснити, що результат аналізу «цитомегаловірус позитивний» (IgG) — це ще не привід для відчаю і надмірного занепокоєння. Це означає, що людина володіє імунітетом до вірусу і може бути його переносником. Згідно з останніми дослідженнями, близько 90% людей носять його в своєму організмі. З деякою натяжкою можна констатувати, що цитомегаловірус позитивний — це скоріше норма, чим виняток. Правда, якщо такий аналіз виявлений у жінки, яка збирається стати матір’ю, то в цьому випадку потрібно неухильно дотримуватися всіх рекомендацій фахівців.
В наш час окремого виду лікування саме цитомегаловірусу не існує.
Якщо імунна система працює нормально, а сам вірус неактивний, то лікування проводити не потрібно.
Лікувати лише у випадках наявності у людини гепатиту, проблем зі слухом чи зором, пневмонії, енцефаліту. Для лікування використовуються препарати типу Виферон у вигляді свічок і деякі інші противірусні засоби. Дозування і тривалість застосування визначає лікар в кожному випадку індивідуально. Правда, останнім часом ведуться досить серйозні дослідження на предмет боротьби з даним типом вірусу за допомогою гліциризинової кислоти. Її видобувають з кореня солодки. Перевірка на ефективність подібних препаратів — справа скорого майбутнього. У деяких випадках лікарями призначаються медикаменти типу Циклоферона або Поліоксидонію. Однак їх противірусна активність досі не доведена.
Профілактичні рекомендації
Із загальних профілактичних рекомендацій людям можна порадити неухильне дотримання правил особистої та громадської гігієни. Насамперед, не користуватися чужими рушниками, бритвами, гребінцями, зубними щітками і т. п. Приходячи з вулиці, мити руки і регулярно здійснювати лазневі процедури. Не менш важлива і впорядкована статеве життя. Часта зміна партнерів, незахищений секс значно підвищують шанси підхопити такий вірус. Категорично забороняється займатися самолікуванням і використовувати на свій страх і ризик якісь новомодні розрекламовані препарати.
Майбутнім мамам у період вагітності слід регулярно здавати всі потрібні аналізи, намагатися уникати частого перебування в місцях великого скупчення людей. Крім того, необхідно постійно зміцнювати свій імунітет, вживаючи в їжу якомога більше свіжих овочів і фруктів, давати собі нехай невеликі, але регулярні фізичні навантаження. Не допускати переохолоджень і намагатися не переносити на ногах різні простудні захворювання, щоб не послаблювати захисні сили організму.