Цитомегаловірус: симптоми, причини і лікування

Цитомегаловірус: характерні симптоми і лікування

Цитомегаловірус, симптоми якого можуть проявитися не відразу, є вірусним інфікуванням, широко поширеним серед дітей та дорослих на всій земній кулі. Заразитися вірусом можна за допомогою близького фізичного контакту, наприклад, з-за поцілунку. Цитомегаловірус передається від матері до дитини під час пологів або годування груддю. Така проблема досить актуальна, тому варто дізнатися про неї більш докладно.

Причини

Інфікування цитомегаловірусом відбувається за рахунок використання речей, заражених вірусом, у разі переливання крові, статевого зв’язку, вагітності, повітряно-крапельним шляхом. Таким чином, вірус може бути присутнім в слині, виділеннях, крові, спермі і грудному молоці. Однак ознаки цитомегаловірусу виявляються не відразу після зараження. Це пояснюється тим, що вірус має інкубаційний період у кілька місяців, тобто симптоматика захворювання буде проявлятися не відразу. Після закінчення цього терміну різко з’являються відразу кілька ознак, механізм може бути запущений переохолодженням або сильним стресом.

Щодо причин появи вірусу, то його повсюдна поширеність, так як зараження відбувається за рахунок тісного контакту з інфікованою людиною. Так, вірус потрапляє в зовнішнє середовище завдяки різним біологічних рідин. Шляхи передачі розрізняються в залежності від контакту: повітряно-капельний, харчовий, статевий.

Зараження дітей відбувається за рахунок споживання грудного молока або через плаценту. Якщо плід заражений цією інфекцією, то цілком можливо розвиток вродженої цитомегалії. Необхідно відзначити, що якщо хоч раз людина заразилася вірусом, то повністю позбавитися від нього не вийде ніколи, тобто людина залишиться назавжди носієм.

Симптоми

У лікарській практиці визначені 3 можливих варіанти, які характеризують перебіг захворювання, що й буде визначати його симптоматику. Таким чином, цитомегаловірус може протікати з наступними характеристиками:

1. Цитомегаловирусное інфікування, яке проявляється в нормальному стані і характеризує діяльність імунної системи. Триває латентний період буде близько 2 місяців. Симптоми у жінок і чоловіків полягають у появі пропасниці, больового синдрому в м’язах і загальної слабкості. Крім того, можливе збільшення лімфатичних вузлів. Часто в терапії немає необхідності, так як організм виробляє антитіла до цього вірусу. Однак вірус може бути і в неактивному стані.
2. Цитомегаловирусное інфікування, яке проявляє себе при ослабленні стану системи імунітету. У такому випадку говорять про нереалізований типі, особливості якого і будуть визначати перебіг захворювання. До симптоматику хвороби можна віднести ураження підшлункової залози, легеневої системи, нирок, печінки і сітківки очей. Поряд з особливостями стану імунної системи інфікування часто з’являється у ВІЛ хворих, після трансплантування внутрішніх органів або кісткового мозку або у пацієнтів, які страждають від пухлин, утворених кровотворні клітини.
3. Вроджене цитомегаловирусное інфікування. Прояви такого захворювання полягатимуть у внутрішньоутробному зараженні без викидня. Симптоматика даного типу захворювання характеризується недоношеністю, з-за чого з’являється відставання в розвитку, патології пов’язані з формуванням слуху, щелеп і зору. Крім того, збільшується селезінка, печінка і нирки та інші органи.

Лікування

Поряд з тим, що організм часто самостійно справляється з цитомегаловірусом, лікування захворювання засноване на ослабленні симптоматики та зменшення дискомфорту хворого. Щоб знизити температуру, яка характерна для будь-якого типу захворювання, застосовується простий Парацетамол. Аспірин не рекомендовано використовувати, так як він має велику кількість побічних ефектів, які пов’язані з вірусною етіологією хвороби. Хороші рекомендації мають Анальгін і Амідопірин, однак їх приймають тільки після лікарської рекомендації.

Щоб полегшити симптоматику цитомегаловірусної ангіни, хворому призначають полоскання горла і розчини для інгаляцій. Щоб знизити больовий синдром, можна використовувати Тантум-Верде, а зняти набряклість слизової носової допоможе Навизин, Нафтизин і Санорин.

Для новонароджених при боротьбі з цитомегаловірусом потрібне проведення деяких терапевтичних заходів, а саме:

1. НВЧ і електрофорез на грудну клітку.
2. Санація трахеобронхіального дерева.
3. Інгаляції кисню при «вологих» легких.
4. Гірчичники на грудну клітку.

Якщо цитомегаловірус пошкодив слизові очей, то призначають очні краплі, які спрямовані на зняття запалення сітківки. Переважно для цього застосовуються спеціальні антисептичні засоби і Тетрациклін в крапельної формі.

В деяких випадках лікар може призначити використання препаратів з противірусною дією. Найчастіше застосовуються Панавир, Ганцикловір і Фоскарнет.

Кожен з препаратів має велику кількість небезпечних наслідків використання, і тому їх самостійний прийом категорично заборонений.

Дозування повинні регулюватися з урахуванням фізіологічного стану пацієнта або стадії вагітності, а також вікової категорії хворого.

Головним моментом є те, що переважна частина ознак цитомегаловирусного інфікування нешкідлива і проявляється протягом малого строку. Варто пам’ятати, що просте підвищення температури і наявність запального процесу є нормальною реакцією організму, коли в нього проникає вірус. Тому не варто безконтрольно збивати температуру або капати в ніс краплі. Краще перетерпіти такий стан декілька днів, після чого відбудеться швидке одужання, чим вести боротьбу з інфікуванням протягом декількох тижнів. І тільки в тому випадку, коли симптоматика і ускладнення цитамегаловирусного інфікування набувають важкий характер, варто проводити лікування.