Уреаплазмоз лікування у жінок: препарати, вагінальні супозиторії

Уреаплазмоз: ефективне лікування у жінок медикаментозними препаратами

Часто пацієнти цікавляться у лікарів, як відбувається при діагнозі уреаплазмоз лікування у жінок, препарати яких груп при цьому використовуються. Збудником цього інфекційного хвороби є бактерія Ureaplasma, що мешкає на слизовій оболонці статевих органів. Передається вона при незахищених статевих контактах з носієм захворювання. Для успішного лікування уреаплазмозу сьогодні застосовуються антибіотики в комплексі з препаратами, дія яких спрямована на посилення імунітету, і вагінальними супозиторіями. Взаємодія цих груп ліків дозволяє жінці швидко вилікувати недугу і запобігти в подальшому його рецидиви.

Антибактеріальні засоби

Важливу роль у боротьбі з уреаплазмозом грають антибактеріальні засоби з групи макролідів, які призначаються в разі розвитку запального процесу. До них відносяться такі препарати, як Азитроміцин, Мидекамицин, Джозамицин, Еритроміцин і т. д. Відмітна особливість макролідів полягає в здатності накопичуватися в хвороботворних бактерій і руйнувати їх. Антибіотики цієї групи здатні позбавити жінку не тільки від уреаплазми, але і від інших інфекцій, що передаються при незахищеному статевому акті.

Антибіотиками-макролідами, надають на жіночий організм мінімальну токсичну дію, є Еритроміцин і Джозамицин. Ці препарати використовуються при лікуванні уреаплазмоза неускладненої форми у пацієнток всіх категорій, включаючи жінок, що знаходяться на першому триместрі вагітності. Приймати макроліди необхідно тільки по рекомендації лікаря, суворо дотримуючись призначені їм дозування та тривалість лікування. Незважаючи на відносну безпеку, Еритроміцин, Джозамицин та їх аналоги заборонено вживати при індивідуальній непереносимості організмом компонентів, що входять до їх складу, і в період лактації. З обережністю їх призначають при функціональних порушеннях в роботі печінки і нирок.

Прийом макролідів може викликати безліч побічних ефектів, серед яких:

Крім макролідів у лікуванні уреаплазми широко застосовуються антибактеріальні медикаментозні засоби, які відносяться до групи фторхінолонів (Ципрофлоксацин, Моксифлоксацин, Ципролет, Офлоксацин). Препарати цієї групи не призначають дітям і підліткам молодше 18 років, вагітним і годуючим груддю жінкам. Також не рекомендується їх пити у випадку індивідуальної непереносимості компонентів, присутніх у складі ліків. Як і макроліди, фторхінолони здатні чинити на організм побічні реакції. До них відносяться:

Макроліди та фторхінолони необхідно приймати під контролем фахівця, дотримуючись призначеної їм схеми лікування. Щоб переконатися в успішності лікування, жінці після закінчення курсу антибіотикотерапії необхідно повторно здати аналізи на уреаплазмоз.

При індивідуальній непереносимості антибіотиків групи макролідів і фторхінолонів лікувати уреаплазму у жінок прийнято препаратами на основі тетрацикліну і доксицикліну. Призначають їх рідко із-за невисокої ефективності, токсичності і великої кількості побічних реакцій на організм. Єдиною перевагою таких препаратів є низька ціна.

При запущеному уреаплазмозе лікування одним видом антибіотика може виявитися безрезультатним. У таких випадках лікар може призначити жінці одночасний прийом антибактеріальних препаратів двох груп (зазвичай макролідів і фторхінолонів).

Імуностимулятори та вагінальні супозиторії

Так як уреаплазма як правило активізується в період зниження імунітету, часто разом з антибіотиками жінкам призначають препарати, що підвищують захисні сили організму в боротьбі з недугою (Гепон, Тактивін, Метилурацил, Тималін, Аміксин).

Застосування цих ліків надає імуностимулюючу дію і підвищує ефективність антибактеріальних засобів.

Призначаються вони у вигляді таблеток або ін’єкцій і приймаються за індивідуально розробленою лікарем схемою.

Поряд з антибіотиками і імуностимуляторами жінкам при уреаплазмозе нерідко призначають вагінальні супозиторії, надають місцеву дію на інфекцію. До таких препаратів ставляться свічки Гексикон і Генферон.

Гексикон є антисептиком, створеним на основі біглюконату хлоргексидину. Призначають його у складі комплексної терапії при неускладненій формі недуги. Гексикон не відноситься до токсичних препаратів і не надає негативної дії на організм в цілому, тому лікарі його виписують навіть при вагітності і годуванні груддю.

Свічки Генферон мають иммуномоделирующим і противірусною дією. Що входить в їх склад інтерферон активно бореться з уреаплазмозом і іншими інфекціями, що передаються статевим шляхом. Генферон протипоказаний в перші місяці вагітності, у другому та третьому триместрах він призначається з обережністю.

Успішне лікування уреаплазми у жінок стає можливим лише при комплексному підході. Поєднання антибіотиків з імуностимулюючими засобами та препаратами місцевої дії дозволяють пацієнтці швидко і назавжди позбутися від недуги.