Неспецифічний уретрит: причини захворювання, методи діагностики
Неспецифічна форма уретриту
Уретрит — запалення слизових оболонок сечовивідного каналу, яке діагностується у чоловіків і жінок з однаковою частотою. Це захворювання в більшості випадків викликає патогенна мікрофлора, яка потрапляє в сечостатеву систему різними шляхами. Однак існує окрема категорія уретриту, при діагностиці якої хвороботворні бактерії і віруси на слизовій уретри не виявляються. У цьому випадку урологи ставлять діагноз «неспецифічний уретрит». Його терапія дещо відрізняється від схем, що застосовуються для лікування уретриту специфічного, тобто викликаного певним переліком мікроорганізмів.
Основна небезпека цієї форми уретриту — ймовірність перетворення захворювання в більш важку для лікування форму. Хронічний уретрит неспецифічного типу відрізняється практично непомітною течією, і при відсутності своєчасно розпочатої терапії може призвести до інфікування інших ділянок сечостатевої системи, а також спровокувати серйозні патології, аж до безпліддя.
Ознаки появи неспецифічного уретриту
Уретрит цього виду завжди відрізняється від специфічного менш вираженою симптоматикою, яку нерідко приймають за дискомфорт, який виник внаслідок простудних чи інших захворювань. В цілому симптоматика неспецифічного запалення слизової уретри складається з наступних проявів:
Крім цього, при неспецифічному уретриті з’являються виділення з сечових шляхів, які можуть володіти неприємним запахом, а колір мати білий або злегка жовтуватий. При висиханні виділень, що залишилися на білизну, їх колір змінюється на жовтувато-зелений.
У чоловіків неспецифічна форма уретриту виражається додатковими симптомами. Так, під час статевого акту у них може виникнути відчутний дискомфорт у голівці статевого члена, який особливо гостро відчувається в місці відкриття уретри назовні. При зовнішньому огляді спостерігається почервоніння головки пеніса.
Подібні ознаки захворювання чоловік може виявити самостійно, в той час як у жінок, в силу їх будови сечостатевої системи, основні ознаки хвороби можуть бути прийняті за передменструальний синдром.
Причини захворювання
Спровокувати початок неспецифічного уретриту може як бактеріальний, так і вірусний фактор. При цьому збудниками хвороби можуть стати виключно кишкові палички, стрептококи, стафілококи і грибкові організми. Для здорового організму ця мікрофлора не є небезпечною, проте при настанні певних умов може статися сплеск активності.
До таких випадків належать:
Прогресування захворювання може тривати від декількох діб до декількох місяців. В цілому це залежить тільки від того, наскільки організм здатний протистояти інфекції самостійно.
Діагностика захворювання
Будь-яка форма неспецифічного уретриту, якщо має місце вірусний або бактеріальний джерело інфекції, що вимагає диференціальної діагностики.
Для постановки найбільш точного діагнозу потрібне проведення наступних досліджень:
Додатково може знадобитися ультразвукове обстеження простати (для чоловіків) і матки з придатками (для жінок).
Після отримання результатів лікар може визначити, бактеріальний, вірусний або грибковий вид інфекції присутній у пацієнта з попереднім діагнозом «неспецифічний уретрит». Залежно від цих факторів, а також від наявності супутніх факторів, лікар призначає терапію.
Лікування
Терапія неспецифічного уретриту у хронічної або гострої формі можлива тільки в комплексі. Першими препаратами, які призначаються хворому, є протимікробні або протигрибкові засоби. Найбільш ефективними при бактеріальному джерело захворювання стають антибіотики широкого спектру дії на основі тетрацикліну, азитроміцину або доксициллина.
Додатковим заходом, що збільшує шанс на швидке одужання, стає курсовий прийом імунокоректорів, а також застосування місцевих форм препаратів: промивши уретрального каналу розчином фурациліну або протигрибковими розчинами.
Додатково хворим неспецифічним уретритом рекомендується використовувати вітамінно-мінеральні комплекси, які покликані посилити імунітет та опірність організму. Непоганий ефект дає прийом сечогінних засобів на основі органіки — трав і ягід. Самими простими і доступними засобами вважається сік журавлини або морс із її плодів, а також відвар з календули, ромашки та звіробою.
Мова у відео піде про розвиток уретриту: