ВІЛ інфекція: ризики зараження, лікування та діагностика
Що являє собою ВІЛ-інфекція?
ВІЛ-інфекція, а іншими словами, вірус імунодефіциту людини — захворювання імунної системи, які повільно її вражає. В результаті того, що імунна система послаблюється, організм людини стає більш сприйнятливим до різних інфекційних захворювань і навіть до впливу бактерій, які ніяк не впливають на стан здорової людини.
Вперше заговорили про даної патології у 80-х роках минулого повіки, тоді кількість тих, хто заразився цією хворобою стало стрімко зростати. В даний час ліки від цієї хвороби немає, а єдиний спосіб убезпечити себе — озброїтися інформацією.
Стало відомо, що захворювання почало своє існування з держав західної Африки і поширилося по всьому континенту, США і Європі. Вперше зараження ВІЛ-інфекцією було зареєстровано в 1978 році в США у гомосексуальної пари чоловіків. І тільки через 5 років у Франції було перше офіційне наукове знайомство з вірусом імунодефіциту людини. Завдяки цьому відкриттю став відомий спосіб поширення вірусу — шляхом дотику біологічних рідин. До речі, тварини не можуть заразитися вірусом імунодефіциту. Був проведений експеримент, при якому вчені намагалися заразити мавп, в результаті чого були лише поодинокі випадки інфікування і мавпи швидко одужували від даного захворювання.
ВІЛ-інфекція є довготривалим недугою. В середньому люди з моменту зараження ВІЛ живуть ще 5-15 років. Ці цифри дуже згладжені і в основному повністю залежать від способу життя людини і прийому ліків.
Шляхи передачі та ризик зараження
У ХХ столітті було прийнято вважати, що ВІЛ-інфекція передається тільки статевим шляхом при гомосексуальному зв’язку, але в наші дні етіологія виявила нові групи ризику. Етіологія досліджує хвороби і викликають її причини. Вірус імунодефіциту передається через біологічні рідини людини:
- Заразитися через кров можна при вторинному використанні одноразових шприців і голок, що дуже поширено серед наркоманів, а також при переливанні. Зараз кров ретельно перевіряється на всі інфекції, так що ризик заразитися другим способом майже зведений до мінімуму. Загалом небезпека передачі вірусу імунодефіциту через кров приблизно дорівнює 3%.
- При статевому контакті з ВІЛ-інфекція може передаватися при будь-якому незахищеному вигляді сексу. Більшість носіїв вірусу отримали ВІЛ саме цим шляхом. Статистика показує, що ризик передачі вірусу імунодефіциту таким способом становить майже 80%.
До речі, при статевому контакті ризик зараження вірусом чоловіків, якщо ВІЛ у жінок, менше, чим можливість інфікування партнерки від ВІЛ-позитивної людини, в кілька разів, але при цьому:
- ВІЛ-позитивна жінка може передати вірус дитині під час вагітності або пологів через кров, при годуванні дитини грудним молоком. Чинник ризику становить близько 10%, саме тому всі вагітні жінки, встаючи на облік в жіночу консультацію, здають кров на ВІЛ, щоб вчасно виявити захворювання і почати прийом ліків для збереження здоров’я дитини.
- При застосуванні нестерильних приладів, наприклад голок для татуювань, пірсингу, при використанні чужих бритв також можна заразитися цією хворобою.
Вірус імунодефіциту міститься і в інших рідинах організму, наприклад у слині, сечі, секреті потових залоз, сльозах, але рівень концентрації ВІЛ-інфекції там мізерно малий і не представляє особливої небезпеки.
Зараження через предмети побуту теж не існує, адже, як відомо, вірус імунодефіциту поза тіла людини жити і розмножуватися не може.
Що відбувається в організмі?
Потрапляючи в кров, вірус імунодефіциту не відразу починає діяти. Як відомо, інфекція не може сама розмножуватися, їй для цього потрібна жива клітка організму. ВІЛ використовує в цих цілях імунну систему людини, в результаті чого елементи останньої гинуть. Це і є найстрашнішим чинником, яким небезпечний ВІЛ.
Вірус поширюється не відразу, він повільно знищує імунну систему, саме тому людина може жити кілька років, навіть не підозрюючи про настільки важкому захворюванні.
Зазвичай людина дізнається, що у нього ВІЛ-позитивний статус, коли вперше після зараження важко захворює і звертається до лікарів. Весь цей час чоловік не підозрював про хворобу і не знав, що може заразити їй інших людей, як збудник ВІЛ-інфекції наражаючи на небезпеку своїх близьких. Саме тому необхідно щорічно здавати аналізи на ВІЛ.
Ознаки
Дуже часто люди не помічають змін у своєму організмі або списують все на непрямі фактори, в той час як вірус імунодефіциту має явні показники:
Дуже важливо вміти розпізнати ці симптоми і вчасно звернутися до фахівця для призначення медикаментозного лікування, яке дозволить істотно продовжити життя.
Значно відрізняється характеристика симптомів у наркоманів, захворювання яких передалося через кров, зокрема за допомогою вдруге використаної голки.
Люди, які приймають наркотики, в рази більше схильні до важких інфекційних захворювань, так як їх пригнічує імунітет ще один фактор — наркотики і алкоголь. Тривалість їх життя з ВІЛ-інфекцією зазвичай коротке, часто стає причиною смерті туберкульоз, пневмонія, захворювання серця.
Діти, які були заражені від мами під час виношування або пологів, мають слабкий імунітет, можуть відставати в розвитку.
Діагностика та лікування
У перший місяць після зараження у людини в крові можна виявити антитіла до ВІЛ і тим самим виявити інфекцію. Здати аналізи можна абсолютно анонімно в спеціалізованій клініці. Після лабораторних досліджень йде розшифровка і, якщо тест видає позитивний результат, то кров ще раз перевіряють на наявність даної інфекції, після чого повідомляють результат. Якщо тест на ВІЛ-позитивна людина має звернутися до імунолога за призначенням препаратів для лікування захворювання.
Розшифровка аналізу на ВІЛ увазі, що якщо в крові людини є антитіла, значить, результат позитивний і пацієнт хворий на ВІЛ-інфекцією. А якщо результат негативний, це означає, що здав аналізи не заражений ВІЛ.
Лікування вірусу імунодефіциту засноване на принципі антиретровірусної терапії. Це комплексний підхід, при якому людина приймає одразу декілька препаратів, у тому числі і парентеральні, що послабляють (але не знищують вірус. Також програма зцілення за потреби включає в себе препарати для лікування новопридбаних інфекцій, наприклад грибкових, вірусних, паразитарних, до яких дуже сприйнятливий пригнічений імунітет людини. В комплекс можуть входити препарати для лікування онкології.
В цілому антиретровірусні засоби діляться на 2 категорії: перша спрямована на лікування самого ВІЛ, а друга — на усунення захворювань, викликаних ВІЛ-інфекцією.
Антиретровірусні препарати дають людям з вірусом імунодефіциту жити повноцінним життям, однак зараза може перебувати не тільки в крові, але і в лімфовузлах.
Профілактика
Багато людей панічно бояться заразитися вірусом імунодефіциту, і найчастіше марно. Адже найбільш поширені помилки полягають у тому, що недуга нібито можна підхопити при дотиках, поцілунку, здачі аналізу, на прийомі у стоматолога або при уколі забрудненою голкою на вулиці, в транспорті. Насправді ще ні одна людина не був заражений таким шляхом, що багато про що говорить.
У теорії при поцілунку можна заразитися, але для цього людям треба дуже довго цілуватися і в роті повинно бути багато кровоточивих ранок.
Найкраща профілактика для захисту від ВІЛ — це турбота про власне здоров’я, так як деякі захворювання множать ризик зараження, наприклад ерозія шийки матки, хвороби, які передаються статевим шляхом. При сексуальному контакті потрібно обов’язково користуватися презервативами. Алкоголь постаратися повністю виключити.
Необхідно якомога більше інформувати людей в школах, університетах, так як підлітки повинні знати про способи захисту від патології і чим небезпечний цей вірус.
Життя з ВІЛ
Для того щоб людина змогла провести довгу і гідне життя з вірусом імунодефіциту, потрібно засвоїти кілька правил, як жити з ВІЛ. В принципі, кожна людина повинна дотримуватися правил ЗСЖ для збереження молодості і здоров’я, але це вимога діє більш помітно у людей з деякими захворюваннями, особливо ВІЛ-інфікованих. Якщо такі пацієнти будуть дотримувати необхідні правила, то вони зможуть прожити довгу гідне життя і навіть завести дітей.
По-перше, необхідно корисне харчування, потрібно їсти більше білка. Добова норма зазвичай міститься в м’ясі, рибі, сирі, яйцях, горіхах. Потрібно споживати достатню кількість овочів і фруктів.
По-друге, лише безпечний секс. Щоб не допустити зараження партнера і виключити ураження його імунної системи, потрібно користуватися презервативами. Навіть при статевому акті між двома ВІЛ-позитивними партнерами може відбутися повторне інфікування більш потужним вірусом і поразка імунної системи збільшиться.
По-третє, фізичні вправи. Вони відмінно піднімають імунітет, знижують сприйнятливість людини до вірусів, не провокують причини захворювань. Навіть якщо робити зарядку складно або незручно, можна замінити її прогулянками на свіжому повітрі, тривалою ходьбою.
Не потрібно замикатися, важливо зберегти віру в себе і продовжувати жити повним життям: спілкуватися з людьми, зустрічатися з друзями і проводити з ними час. Багато людей з ВІЛ-інфекцією стають волонтерами, допомагаючи іншим впоратися з такою зміною у житті, зберігши позитивний погляд на світ.
Можна скористатися і методами альтернативного лікування, є спеціальні групи для занять йогою, фізіотерапія, акупунктура, траволікування, релігійний підхід. Головне — усвідомлювати, що це не привід відмовлятися від медичного втручання, необхідні препарати не замінить ніщо з перерахованого вище.
Потрібно остерігатися шахраїв, які обіцяють повне зцілення. Найчастіше вони говорять про те, що людей просто не хочуть лікувати, обмовляють на державу і медицину та пропагують своє цілющий засіб. Насправді подібні шахраї або намагаються таким чином заманити людину в секту, або витягнути побільше заощаджень. А препарати, які вони продають, в кращому випадку виявляться плацебо, а в гіршому — принесуть непоправної шкоди здоров’ю людини.
Планування сім’ї
Люди, інфіковані ВІЛ, як і всі, гідні сім’ї. В наші дні медицина зробила крок далеко вперед і були винайдені методи безпечного зачаття, при якому застосовується штучне запліднення або очищення сперми, щоб не допустити інфікування партнера. До того ж прийом препаратів жінкою, зараженої ВІЛ-інфекцією, дозволить знизити ризик захворювання дитини до 1%. Важливо налаштуватися дуже відповідально і позитивно. Дослідження лікарів показали, що вагітність не впливає на розвиток ВІЛ, жінка в положенні не піддає себе небезпеки.
Хвора дитина інфекцією чи ні, стане відомо тільки через півроку після пологів, так як немовля народжується з антитілами матері і тест у будь-якому випадку покаже позитивний результат.
Дуже важливо пильно стежити за здоров’ям дитини, регулярно робити аналізи на вірус імунодефіциту і відстежувати його показники.
Грудне вигодовування теж слід виключити, так як ризик зараження становить 15%.