Виразки на члені: можливі захворювання і лікування

Захворювання, при яких з’являються виразки на статевому члені

Виразки на статевому члені — симптом декількох інфекційних захворювань. Ці ранки належать до вторинних морфологічних елементів, поява яких трапляється слідом за розкриттям первинних елементів.

В залежності від виду хвороби, виразки відрізняються розмірами і формою. Порівняно з ерозіями, являють собою більш глибокий дефект шкірного покриву.

Для постановки вірного діагнозу лікаря важливо оцінити первинні морфологічні дефекти. Діагностичну значимість має вміст виразок.

Генітальний герпес

Збудник генітального герпесу — вірус простого герпесу. Існує 8 різновидів хвороби, але виразки на статевих органах відзначаються при ураженні вірусами 1 і 2 типів. Герпес відноситься до інфекцій, що передаються контактно-побутовим, повітряно-крапельним і дуже рідко статевим способом. Висипання на статевих органах можуть виникати незалежно від шляху передачі інфекції.

При генітальному герпесі на статевому члені з’являються невеликі болючі пухирці. Через деякий час вони розкриваються і на їх місці з’являються маленькі виразки, які потім зникають. Іноді захворювання — безсимптомно.

Первинне зараження може відбуватися бурхливо. У цьому випадку відзначаються такі симптоми:

Під час діагностичних заходів потрібно вивчити вміст виразок або бульбашок.

Сифіліс

Виразкові ураження на статевому органі — характерна ознака розвитку сифілісу. Відноситься до венеричних хвороб, що передаються статевим шляхом. Збудник — бліда трепонема. Класифікація хвороби включає первинний, вторинний і третинний сифіліс.

При сифілісі до зони ураження відносяться шкіра, слизові оболонки, внутрішні органи і нервова система людини. Первинного сифілісу властиво виникнення твердого шанкра, який характеризується рівними краями і червоним кольором; його розміри — від 10 до 20 міліметрів.

Через декілька тижнів з’являються невеликі ранки з твердим дном. Вони можуть покриватися серозним виділенням. Найчастіше ці поразки не заподіюють больових відчуттів. Коли виразки замінює специфічна висип, це свідчить про перехід сифілісу у вторинну форму.

Для діагностики сифілісу використовуються:

Баланіт

Одна з причин появи виразок на статевому органі — гангренозний баланіт. До хвороби призводять такі чинники:

При цьому захворюванні виразками уражається головка пеніса. Вони виглядають як дрібні поглиблення, часто покриті гноєм. До іншими ознаками баланита належать підвищена температура, значне погіршення загального стану. У важкій стадії хвороби ймовірний некроз головки пеніса.

М’який шанкр

Шанкроїд — класичне захворювання, яке поширюється статевим шляхом. В Європі захворювання зустрічається рідко і більше поширене у країнах Азії, Африки, Латинської Америки.

Зараження відбувається при вагінальному, анальному або оральному статевому контакті. Ймовірність зараження від носія бацили — приблизно 50 %. Побутові зараження спостерігаються рідко і вважаються недоведеними випадками зараження статевим шляхом.

Інкубаційний період — до 10 днів. Потім на статевих органах утворюється червона пляма. Поступово пляма росте в розмірах і на його місці виникає пухирець-гнійник. Після його розтину з’являється виразка. Такі виразки відрізняються від твердих шанкрів: вони заподіюють біль, усередині них сірий або жовтий гній, а краї м’які.

Інші причини появи ранок

Виразки можуть з’являтися при хворобі Бехчета, венеричні бородавки, контагіозний молюск, лимфогранулемах.

Лікування

Лікувальні заходи спрямовані на викорінення захворювання, за якого з’явились виразки на статевому члені.

Якщо язик йде про герпесі, то повністю вилікувати захворювання не можна. Для пом’якшення симптоматики застосовуються противірусні препарати (загальної та місцевої дії), приймаються заходи для зміцнення імунної системи.

При лікуванні сифілісу призначаються антибіотики пеніцилінового ряду: бліда трепонема не має до нього стійкістю. У деяких пацієнтів спостерігається непереносимість цього антибіотика. В цьому разі призначаються препарати з групи макролідів, цефалоспоринів, тетрациклінів. Якщо лікування сифілісу розпочато вчасно, то позитивний ефект можна отримати вже через 2-3 місяці. У запущених стадіях лікувати сифіліс значно важче, і на це потрібно більше часу.

Баланіт лікується антибактеріальними препаратами і сульфаніламідами. Місцева терапія проводиться із застосуванням антисептиків. При виразково-пустульозної форми захворювання призначаються примочки або припікання з використанням розчину карболової кислоти.

При лікуванні м’якого шанкра застосовуються антибіотики (Азитроміцин, Ципрофлоксацин, Еритроміцин).