Вроджений гідронефроз: симптоми, лікування

Чим обумовлена поява вродженого гідронефрозу?

Гідронефроз – захворювання нирок, при якому відбувається розширення чашок і мисок через утруднення відтоку сечі. Морфологічно це проявляється патологічним розширенням системи чашок і мисок нирки, що при прогресуванні захворювання призводить до витончення і атрофії ниркової паренхіми. Також це захворювання називається гидронефротической трансформацією нирки.

 

Причини

Вроджений гідронефроз зустрічається досить рідко. Він становить менше 1% вродженої патології нирок. Це захворювання є наслідком аномалії розвитку сечовивідної системи, як підковоподібна нирка, наприклад. Такі відхилення виникають під впливом шкідливих факторів на плід під час вагітності. З допомогою ультразвукового дослідження плоду вже починаючи з 15-го тижня вагітності можна візуалізувати можливу патологію нирок.

Порушення відтоку сечі виникає через звуження верхньої частини сечоводу. Вроджений гідронефроз може бути як одностороннім, так і двостороннім. Також гідронефроз може зустрічатися при вродженому міхурово-мочеточниковом рефлюксі.

Це стан, при якому в силу зворотного перистальтики сеча потрапляє назад в сечоводи з сечового міхура, що утрудняє відтік сечі з чашково-мискової системи. Також гідронефроз може зустрічатися при мегаутерете. При цій ниркової аномалії сечовід має більш широкий просвіт, чим у нормі, а також він довше і ширше, чим у здорових дітей.

Гідронефроз у новонароджених зустрічається з однаковою частотою у дівчаток і хлопчиків. Однак, чим більше вік вагітної, тим вище ймовірність появи аномалії розвитку внутрішніх органів плоду.

Класифікація

Гідронефроз поділяють на кілька стадій в залежності від розміру збільшення нирок:

  1. При першій стадії спостерігається тільки розширення ниркової миски із збереженням функції нирок.
  2. При другій-третій стадіях нирки збільшені на 20% від початкового об’єму. Присутні морфологічні зміни: розширюється балія, стоншується стінка. Відзначається зниження функції нирки до 40%.
  3. На 4-й стадії захворювання нирка збільшена в об’ємі в два рази, на УЗД або рентгенівському знімку орган нагадує порожнину, яка поділена на камери. При цьому нирка не виконує своїх функцій.
За темою:  Прилад для масажу простати: поради з вибору

Симптоми

Вроджений гідронефроз часто протікає без клінічних проявів. При односторонньому процесі здорова нирка компенсує роботу ураженої. Гідронефроз частіше можна запідозрити після пальпаторного дослідження. При промацуванні живота в дитини мама може виявити пухлиноподібне утворення в підребер’ї.

Врожденний гидронефроз: симптоми, лечение

Також частим симптомом захворювання є гематурія або поява крові в сечі. Спочатку її кількість незначна, але при прогресуванні захворювання еритроцити можуть займати все поле зору. Гематурія – це діагностичний ознака пошкодження паренхіми нирок. Також в аналізі сечі можуть бути циліндри і білок.

Третім частим клінічним симптомом буде біль. За характером вона може нагадувати ниркові кольки. Пацієнти можуть скаржитися на тягнуть, ниючі болі в животі або попереку, більш інтенсивні в вечірні та нічні години.

Методи діагностики

Діагностика гідронефрозу можлива на допологовому етапі. Для цього проводиться пренатальне ультразвукове дослідження, яке дозволяє виявити патологію розвитку сечостатевої системи і простежити її в динаміці. За допомогою УЗД оцінюють структуру пошкодженої нирки, її розміри, стан паренхіми і сечового міхура.

Для постановки діагнозу вродженого гідронефрозу після народження одних клінічних проявів недостатньо. Лікар повинен провести комплексне обстеження пацієнта для своєчасного виявлення патології.

Лабораторні методи діагностики включають в себе загальний аналіз сечі. При ураженні ниркової паренхіми в сечі можна виявити еритроцити у великій кількості і циліндри.

Найбільш інформативними методами інструментального дослідження є рентгенографія з внутрішньовенним введенням контрасту. На знімку добре візуалізується ступінь розширення балії. Лікар проводить ряд знімків, на яких добре видно швидкість утворення сечі і темп її виведення. Для уточнення діагнозу проводять УЗД або комп’ютерну томографію.

Лікування

Лікування цієї патології буває консервативним і хірургічним. Консервативна терапія носить симптоматичний характер і призначається на ранніх стадіях захворювання. Її мета – купірувати больовий синдром, зменшити симптоматичну гіпертензію. При приєднанні інфекції призначають антибактеріальну терапію.

За темою:  Уреаплазма: симптоми та ознаки у жінок і у чоловіків

Хірургічне лікування носить радикальний характер. Лікарі проводять органозберігаючі операції на ранніх стадіях захворювання. Це дозволяє зберегти орган і відновити його функцію. Для цього проводиться пластика сечовивідних шляхів і пластику балії. Вчасно проведена операція підвищує шанси пацієнта на одужання і значно покращує якість життя.

MAXCACHE: 0.38MB/0.00464 sec