Вроджений гідронефроз: симптоми, лікування

Чим обумовлена поява вродженого гідронефрозу?

Гідронефроз – захворювання нирок, при якому відбувається розширення чашок і мисок через утруднення відтоку сечі. Морфологічно це проявляється патологічним розширенням системи чашок і мисок нирки, що при прогресуванні захворювання призводить до витончення і атрофії ниркової паренхіми. Також це захворювання називається гидронефротической трансформацією нирки.

 

Причини

Вроджений гідронефроз зустрічається досить рідко. Він становить менше 1% вродженої патології нирок. Це захворювання є наслідком аномалії розвитку сечовивідної системи, як підковоподібна нирка, наприклад. Такі відхилення виникають під впливом шкідливих факторів на плід під час вагітності. З допомогою ультразвукового дослідження плоду вже починаючи з 15-го тижня вагітності можна візуалізувати можливу патологію нирок.

Порушення відтоку сечі виникає через звуження верхньої частини сечоводу. Вроджений гідронефроз може бути як одностороннім, так і двостороннім. Також гідронефроз може зустрічатися при вродженому міхурово-мочеточниковом рефлюксі.

Це стан, при якому в силу зворотного перистальтики сеча потрапляє назад в сечоводи з сечового міхура, що утрудняє відтік сечі з чашково-мискової системи. Також гідронефроз може зустрічатися при мегаутерете. При цій ниркової аномалії сечовід має більш широкий просвіт, чим у нормі, а також він довше і ширше, чим у здорових дітей.

Гідронефроз у новонароджених зустрічається з однаковою частотою у дівчаток і хлопчиків. Однак, чим більше вік вагітної, тим вище ймовірність появи аномалії розвитку внутрішніх органів плоду.

Класифікація

Гідронефроз поділяють на кілька стадій в залежності від розміру збільшення нирок:

  1. При першій стадії спостерігається тільки розширення ниркової миски із збереженням функції нирок.
  2. При другій-третій стадіях нирки збільшені на 20% від початкового об’єму. Присутні морфологічні зміни: розширюється балія, стоншується стінка. Відзначається зниження функції нирки до 40%.
  3. На 4-й стадії захворювання нирка збільшена в об’ємі в два рази, на УЗД або рентгенівському знімку орган нагадує порожнину, яка поділена на камери. При цьому нирка не виконує своїх функцій.
За темою:  Парафімоз: що треба знати про цю хворобу?

Симптоми

Вроджений гідронефроз часто протікає без клінічних проявів. При односторонньому процесі здорова нирка компенсує роботу ураженої. Гідронефроз частіше можна запідозрити після пальпаторного дослідження. При промацуванні живота в дитини мама може виявити пухлиноподібне утворення в підребер’ї.

Врожденний гидронефроз: симптоми, лечение

Також частим симптомом захворювання є гематурія або поява крові в сечі. Спочатку її кількість незначна, але при прогресуванні захворювання еритроцити можуть займати все поле зору. Гематурія – це діагностичний ознака пошкодження паренхіми нирок. Також в аналізі сечі можуть бути циліндри і білок.

Третім частим клінічним симптомом буде біль. За характером вона може нагадувати ниркові кольки. Пацієнти можуть скаржитися на тягнуть, ниючі болі в животі або попереку, більш інтенсивні в вечірні та нічні години.

Методи діагностики

Діагностика гідронефрозу можлива на допологовому етапі. Для цього проводиться пренатальне ультразвукове дослідження, яке дозволяє виявити патологію розвитку сечостатевої системи і простежити її в динаміці. За допомогою УЗД оцінюють структуру пошкодженої нирки, її розміри, стан паренхіми і сечового міхура.

Для постановки діагнозу вродженого гідронефрозу після народження одних клінічних проявів недостатньо. Лікар повинен провести комплексне обстеження пацієнта для своєчасного виявлення патології.

Лабораторні методи діагностики включають в себе загальний аналіз сечі. При ураженні ниркової паренхіми в сечі можна виявити еритроцити у великій кількості і циліндри.

Найбільш інформативними методами інструментального дослідження є рентгенографія з внутрішньовенним введенням контрасту. На знімку добре візуалізується ступінь розширення балії. Лікар проводить ряд знімків, на яких добре видно швидкість утворення сечі і темп її виведення. Для уточнення діагнозу проводять УЗД або комп’ютерну томографію.

Лікування

Лікування цієї патології буває консервативним і хірургічним. Консервативна терапія носить симптоматичний характер і призначається на ранніх стадіях захворювання. Її мета – купірувати больовий синдром, зменшити симптоматичну гіпертензію. При приєднанні інфекції призначають антибактеріальну терапію.

За темою:  Лейкоплакія сечового міхура небезпечна

Хірургічне лікування носить радикальний характер. Лікарі проводять органозберігаючі операції на ранніх стадіях захворювання. Це дозволяє зберегти орган і відновити його функцію. Для цього проводиться пластика сечовивідних шляхів і пластику балії. Вчасно проведена операція підвищує шанси пацієнта на одужання і значно покращує якість життя.

MAXCACHE: 0.53MB/0.00111 sec