Вторинний сифіліс: причини, симптоми і ознаки

Причини, симптоми і лікування вторинного сифілісу

Вторинний сифіліс являє собою наступну стадію розвитку хвороби. Активізація представленого етапу відбувається через 2-5 місяців після зараження. При розвитку патології відбувається поширення бактерій блідої трепонеми — основного збудника. При вторинному сифілісі симптоми вкрай різноманітні, що ускладнює проведення діагностичних заходів.

 

Причини

Причини, в результаті яких відбувається вторинне ураження, пов’язані з патологічної діяльністю бактерії блідої трепонеми. Подібні мікроорганізми протягом тривалого часу можуть зберігатися, при цьому маючи захист від антибіотиків і антитіл пацієнта. Це пов’язано з укладенням бактерії у фагосомах, що має вельми неприємні наслідки. Крім отримання такого захисту, фагосома стримує трепонем від поширення по всьому організму. В результаті хвороба протікає в прихованому фазі.

Чутливість бактерій підвищується, якщо вона знаходиться поза організмом. В результаті трепонема володіє чутливістю до висихання, прямих сонячних променів, хімічних речовин і термічній обробці. Вірулентність бактерії зберігається і на предметах домашнього побуту, але до повного висихання названого організму. Низькі температури не призводять до загибелі трепонем.

Вторинний характер патології вказує на подальший розвиток хвороби, так як збудник вже знаходиться в тілі пацієнта. Патогенні мікроорганізми поширюються по організму хворого, проникаючи в лімфатичні і кровоносні судини. В результаті з’являється лімфаденопатія, дифузні і локалізовані ураження шкірних покривів і внутрішніх органів.

Симптоми

Ураження слизових оболонок і покровів шкіри має свої особливості в кожному випадку. Існують кілька типів захворювання, які і визначають характер ознак. Першою формою у цьому списку є вторинний свіжий сифіліс. Вона починає розвиватися після первинного виду патології. Захворювання може тривати кілька місяців. При розвитку у пацієнта на шкірі з’являється дрібна висипка.

Крім того, виділяється вторинний рецидивний сифіліс, при якому утворюються рецидиви. На представленому етапі відбувається чергування прихованих і відкритих фаз хвороби, при яких сифіліс себе проявляє і згасає. Після завершення представленого етапу прояви виникають знову. Ситуація ускладнюється наявністю прихованої форми вторинного сифілісу. У більшості випадків пацієнти приймають прояви цього типу за ознаки первинної форми, яка не була повністю усунена.

Симптоми вторинного сифілісу мають наступні особливості:

  1. Лущення шкірних покривів відсутня.
  2. Відсутній свербіж і болючість уражених ділянок.
  3. Прояви можуть зникати самостійно і без виникнення рубців.
  4. Елементи мають розрізнений характер, а форма висипань кругла.
  5. Висип має червоний відтінок. У рідкісних випадках — темний або червоний колір.
  6. Елементи висипань щільні.
За темою:  Генітальний герпес при вагітності: опис, симптоми і лікування

Ознаки

До ознаками вторинного сифілісу відносяться висипання на шкірних покривах. Ці елементи характеризуються великою різноманітністю. Висип на шкірі та інші симптоми представлені наступними проявами:

  1. Еритематозний ангіною.
  2. Сифілітичної лейкодерма.
  3. Анальними кондиломами.
  4. Долонно-підошовним характером сіфіліда.
  5. Папулезним сифилидом.
  6. Розеолезним сифилидом.
  7. Облисінням сифілітичного характеру.

Вторинний період сифілісу часто представлений розеолезним сифилидом. Такий ознака вказує на активне поширення блідої спірохети по організму інфікованої людини. Розеола характеризується невеликим плямою, що вказує на розвиток запальної реакції. Пляма має блідо-рожевий або рожевий відтінок, форма часто овальна або кругла, але контури нечіткі. Діаметр подібного освіти не перевищує 1,5 див. Виникнення розеол спостерігається через збій в роботі кровоносної системи.

Для рецидиву патології характерні висипання на шкірі у вигляді папульозного сіфіліда. Новоутворення представлено вузликом, який володіє круглою формою. Для папули характерна еластична консистенція в поєднанні з щільністю. Освіта на початку розвитку має гладку поверхню, але через деякий час з’являється шорсткість. Подібне лущення призводить до появи комірця Биетта — виникнення на краях облямівки.

З’являється папула в будь-яких місцях, але частіше її виявляють на поверхні долонь або на шкірі геніталій. Поява представленого типу сіфіліда відбувається хвилями, за яких освіта зникає і з’являється знову.

Висип при вторинному сифілісі представлена різновидом папульозного сіфіліда — долонно-підошовної формою. Виникають схожі на мозолі вузлики, які володіють різними відтінками: бурим, пурпурні або яскраво-червоним кольором. Поверхня теж може бути різною — гладкою або шорсткою. На початковому етапі освіта характеризується цілісністю, але в процесі розвитку тріскається або починає лущитися. З цієї причини папула часто не помічається пацієнтами, так як подібне прояв робить її схожою на мозоль.

Вторичний сифилис: причини, симптоми и признаки

Іноді в ділянці анального отвору з’являється вегетуючих папула, яка може об’єднуватися з іншими новоутвореннями. Для подібних папул характерний білий наліт і роговий шар. У більшості випадків саме представлений ознака сприяє визначенню вторинного сифілісу.

При зараження сифілісом і розвитку наступного етапу з’являється намисто Венери — сифілітична лейкодерма. Виникнення ознаки відбувається через 4-6 місяців після зараження. В результаті на шиї з’являються знебарвлені плями. Хворобливі відчуття і дискомфорт відсутня, однак висипання можуть зберігатися на поверхні протягом декількох років.

Розеоли можуть виникнути на слизових оболонках порожнини рота, що вказує на розвиток сифілітичної ангіни. Глотка пацієнта набуває червоний відтінок, а розеоли мають чіткі обриси. На стадії рецидиву подібні прояви можуть бути єдиними ознаками, що вказують на розвиток сифілісу у хворого. Іноді у пацієнтів виникає осиплість, присутній ураження голосових зв’язок, що призводить до зміни тембру голосу.

За темою:  Чим небезпечний цистит: ускладнення захворювання

Випадання волосся теж зустрічається часто. Характер випадання представлений локальними змінами або ураженнями, що зачіпають великі ділянки. Яскравим проявом патології є вид облисіння. Діагностувати подібний ознака досить легко. Що стосується дифузного облисіння, то аналіз цього стану є вкрай складним, так як ознака притаманний багатьом хворобам.

Діагностика

Вторинний сифіліс необхідно виявляти своєчасно. Для виявлення патології проводять лабораторні дослідження і використовують різноманітні методи. Під час діагностики застосовують такі способи виявлення патології:

  1. Реакцію пасивної гемаглютинації.
  2. Реакцію імунофлуоресценції.
  3. Микрореакцию преципітації.
  4. Дослідження в темному полі.
  5. Реакцію Вассермана.
  6. Імуноферментний аналіз.

Для дослідження в темному полі застосовують мікроскоп, який дозволяє лікарям проводити спостереження за живими мікроорганізмами. З допомогою микрореакции преципітації можна виявити антитіла, які виробляються організмом хворого для боротьби з розвитком і проникненням блідої трепонеми в інші ділянки організму.

Щоб виключити хибнопозитивні результати діагностики, спрямованої на виявлення сифілісу, використовують реакцію імунофлуоресценції. Зафіксувати сифіліс можна за допомогою реакції пасивної гемаглютинації. Аналіз дозволяє визначити стадії патології.

Визначення статевих інфекцій можливо за допомогою імуноферментного аналізу. Є велика кількість модифікацій подібного дослідження, що дозволяє отримати точний результат. Що стосується реакції Вассермана, то подібне дослідження поступово замінюється більш новими методиками.

Вторичний сифилис: причини, симптоми и признаки

Якщо вторинний сифіліс має зовнішні прояви, то застосовують диференціальну діагностику. Подібна тактика може застосовуватися у випадках, коли у пацієнта є наступні хвороби і прояви:

  1. Лишай.
  2. Кір.
  3. Краснуха.
  4. Плямиста токсикодермія.
  5. Плями від укусів.
  6. Рожевий лишай.
  7. Намисто Венери.

Лікування

Лікування вторинного сифілісу являє собою комплекс заходів і методик, спрямованих на всебічний вплив. Крім того, пацієнтові потрібно спостерігатися у спеціаліста. Під час терапії застосовують антибактеріальні засоби, призначення яких відбувається курсом. Тривалість застосування таких ліків може досягати 3 тижнів.

Лікування проводиться за допомогою антибіотичних препаратів пеніцилінового ряду. Це пов’язано з сприйнятливістю збудника хвороби до названої категорії ліків. Усунути вторинний сифіліс можна, але для цього потрібно чітко слідувати вказівкам лікаря і часто спостерігатися у спеціаліста.

Під час терапії використовуються уколи, які вводять внутрішньом’язово через кожні 3 години. У деяких випадках може призначатися домашня терапія, однак більшість ситуацій потребує лікування в умовах стаціонару.

За темою:  Інстиляція сечового міхура: показання до процедури та її переваги

Крім названих засобів, лікар може призначати лікування з допомогою ультрафіолетового опромінення, біогенних стимуляторів і імуностимуляторів. На період лікування фахівець може виписати вітаміни. Пацієнтам потрібно звертати увагу, що самостійне лікування повністю заборонено, так як це призведе до погіршення стану і подальшого розвитку хвороби. Набирає популярність терапія, що виконується за допомогою одного уколу. Вторинний тип патології не може усуватися так швидко, так як лікування являє собою тривалий і трудомісткий процес.

Особливо патологія небезпечна для жінок, що знаходяться в цікавому положенні. Захворювання може передатися дитині з імовірністю 100%, так як дослідження показали, що народження здорового малюка при наявності вторинного сифілісу у матері практично неможливо. Хвороба сильно позначиться і на перебігу вагітності, так як велика ймовірність переривання. Тому потрібно спостерігатися у спеціаліста частіше, слідувати його вказівкам.

Профілактика вторинної форми полягає у своєчасному виявленні і лікуванні первинного типу недуги. Потрібно приділяти багато уваги власному здоров’ю і піклуватися про захисні механізми організму. Уникнути появи та розвитку сифілісу можна, якщо не мати випадкових статевих контактів, запобігати та усувати виниклі хвороби своєчасно. Легше попередити появу патології, чим потім займатися усуненням захворювання, так як для цього буде потрібно витратити багато часу і зусиль.

Таким чином, вторинний характер сифілісу є наступним етапом розвитку патології.

При появі ознак хвороби потрібно негайно звернутися за медичною допомогою.

В іншому випадку патологія перейде на наступний етап розвитку, який є більш небезпечним для здоров’я і життя хворого. Забороняється лікувати сифіліс самостійно, так як це призводить до погіршення перебігу недуги, виробленню патогенними бактеріями захисту від антибіотиків і зниження шансів на одужання.

MAXCACHE: 0.54MB/0.03492 sec