Запалення сечового міхура у чоловіків: лікування патології

Принципи лікування запалення сечового міхура у чоловіків

Запалення сечового міхура у чоловіків — досить рідкісна патологія. Анатомічні особливості осіб чоловічої статі попереджають проникнення інфекції в сечовий міхур. Довгий, извитой і вузький сечовипускальний канал є природною перешкодою на шляху мікробів. Захворювання має гострий і хронічний перебіг.

Причини

Цистит викликається бактеріальною флорою, грибками, вірусами і найпростішими організмами. Щоб лікування відбувалося в найкоротші терміни, необхідно виявити збудника. Сприяючими факторами є недостатня особиста гігієна, безладні статеві зв’язки, анальний секс, вплив агресивної мікрофлори статевої партнерки. Грає роль зниження імунітету і застійні явища в сечовому міхурі.

Також наступні ураження органів сечостатевої системи сприяють розвитку циститу:

Інфекція в сечовий міхур чоловіків може потрапити гематогенним шляхом (з током крові) з інших патологічних вогнищ. Холецистит, тонзиліт, синусит здатні привести до запалення міхура. Проте ці захворювання рідко призводять до появи циститу, у хворого повинні бути сприятливі фактори. Медичні маніпуляції з використанням інструментарію (цистоскопія, катетеризація) активують висхідний шлях проникнення інфекційного агента.

Ознаки циститу

Основні симптоми ураження сечового міхура — часте сечовипускання з різним ступенем хворобливості. Відділення сечі в деяких випадках відбувається через кожні 15 хвилин, супроводжується різями, болем в області лобка або неприємними відчуттями. Кількість відокремлюваної сечі менше звичайного, можливі імперативні позиви.

На симптоми циститу вказує зміна характеру відокремлюваної сечі. Вона стає мутною, з наявністю домішок, пластівців, має неприємний запах. При геморагічному циститі з’являються домішки крові в сечі.

Спостерігаються і загальні симптоми інфекції: слабкість, стомлюваність, в рідкісних випадках підвищення температури.

Діагностика

Діагностують цистит з допомогою лабораторних, бактеріологічних та інструментальних методів (за показаннями). На симптоми хвороби вказують зміни в аналізах сечі, видимі під мікроскопом:

Такі ж зміни в сечі спостерігаються і при хворобах нирок, для уточнення діагнозу вдаються до УЗД. Бактеріологічні методи спрямовані на виявлення патогенного мікробного агента, що викликав захворювання, і допомагають підібрати адекватне лікування.

Симптоми гострого циститу швидко розвиваються і поступово наростають, якщо лікування вчасно не призначено. Неувага пацієнта до власного здоров’я призводить до розвитку ускладнень.

Принципи лікування

Лікувати цистит починають з допомогою антибактеріальних препаратів. В ідеалі призначення антибіотика має відбуватися після посіву сечі і виявлення збудника. На практиці такі дослідження проводяться довго, а лікувати пацієнта необхідно відразу після його звернення до лікаря. Антибіотики широкого спектра є найкращим виходом із ситуації: вони діють на грампозитивні і грамнегативні мікроорганізми. Після їх призначення симптоми циститу проходять в найближчі 2-3 дні. Добре зарекомендували себе препарати з групи цефалоспоринів.

Полегшити стан пацієнта допомагають спазмолітичні засоби — Дротаверин, Папаверин. Паралельно іноді використовуються протизапальні засоби з групи нитрафуранов, призначаються також ліки на рослинній основі: Цистон, Фитолизин, — діуретики рослинного походження.

При затяжному перебігу захворювання, коли організм пацієнта погано реагує на терапію, призначають антимікробні засоби з групи фторхінолонів — Норфлоксацин, Ципрофлоксацин та їх похідні. Лікування цими препаратами продовжують протягом 1-2 тижнів.

Якщо запалення викликано специфічною мікрофлорою (гонококами, трихомонадами, хламідіями), то призначаються антибіотики, що діють на конкретного збудника, що веде до усунення статевої інфекції і циститу.

Дієта

Лікувати гостре запалення сечового міхура починають з постільного режиму. Рекомендується утримуватися від дратівливої їжі: гострих і пряних страв, копченостей, консервів, кави і алкоголю. Перевага віддається молочних страв і продуктів з сечогінною дією — кавунів, огірків. Вітається вживання великої кількості рідини у вигляді морсів, компотів з журавлини, брусниці. Продукти з сечогінною дією гальмують прикріплення бактерій до стінок міхура, також відбувається вимивання мікробів, відновлення структури слизової оболонки сечового міхура.

Ускладнення

Лікування запалення сечового міхура проводиться терапевтом, урологом або нефрологом. Самостійно ставити діагноз, призначати лікування вкрай небезпечно. Хвороба здатна переходити в хронічну форму, лікувати яку доведеться тривалий час, може ускладнюватися пієлонефрит, простатит та інші Медикаментозні засоби підбираються лікарем з урахуванням інфекційного збудника, виявити його можна за допомогою призначених досліджень.

Необґрунтоване застосування медичних засобів закінчується сумними наслідками. Інфекція з нижніх відділів сечовидільної системи проникає висхідним шляхом в тканини нирок, що призводить до розвитку пієлонефриту. Геморагічна форма циститу небезпечна утворенням згустку крові всередині міхура і закупоркою сечовивідних шляхів. Неправильно підібране лікування закінчується реінфекція і повторним запаленням міхура.