Оскома — не хвороба, а відчуття: зуби стають шорсткими, ніби вкритими плівкою, а язик і щоки стягує. Класично її «набивають» незрілими яблуками, хурмою, кислими ягодами, міцним чаєм або молодим вином.
За цим відчуттям стоять два різні механізми, і плутають їх постійно — хоча діяти в кожному випадку треба по-різному.
Терпкість: слина втратила змазку
У слині є білки, які вкривають зуби й слизову тонкою слизькою плівкою. Таніни — речовини з хурми, недостиглих фруктів, чаю, червоного вина — зв’язують ці білки й осаджують їх. Плівка на мить зникає, поверхні перестають ковзати одна по одній, і мозок читає це як шорсткість і стягування.
Нічого не пошкоджено. Слина відновлює плівку самостійно за десять-тридцять хвилин.
Кислота: емаль розм’якла
Другий механізм серйозніший. Кислота — лимонна, оцтова, з газованих напоїв, із кислих ягід — вимиває з поверхні емалі мінерали. Верхній шар на якийсь час стає м’якшим, і зуб відчувається шорстким уже не через слину, а тому що змінилася сама поверхня.
Слина повертає мінерали назад, але на це потрібні не хвилини, а години. Все, що відбувається із зубом у цей проміжок, б’є по емалі сильніше за звичайне.
Що зробити просто зараз
Прополоскати рот звичайною водою. Випити молока або з’їсти шматочок твердого сиру: казеїн відновлює білкову плівку, а кальцій із фосфатами допомагають емалі ремінералізуватися. Жувальна гумка без цукру теж працює — вона просто розганяє слину.
Головне — не чистити зуби одразу. Пів години після кислого щітка знімає розм’якшений шар емалі механічно, і саме так люди сточують зуби, старанно доглядаючи за ними. Якщо почистити хочеться, робіть це до кислого, а не після.
Сода в ролі «нейтралізатора» нічого корисного не додає до звичайної води, а лимон, щоб «перебити смак», діє рівно в протилежний бік.
Коли справа не в їжі
Оскома від кислого минає за годину-другу. Якщо ж язик пече, шорсткість тримається днями або відчуття повертається без жодного приводу, шукають іншу причину.
Рефлюкс. Найчастіша з неочевидних. Уночі кислота піднімається стравоходом до рота, людина цього не відчуває, а вранці має оскому й наліт. Емаль при цьому руйнується переважно з боку язика, тому перший, хто це помічає, — стоматолог.
Сухість у роті. Слини мало — плівка не відновлюється. Так діють десятки препаратів: антигістамінні, антидепресанти, засоби від тиску, сечогінні.
Кандидоз і глосит. Наліт, печіння, згладжена поверхня язика.
Дефіцити. Заліза, вітаміну B12, фолієвої кислоти — язик стає гладким і чутливим.
Розібратися з тим, що з цього — справа стоматолога, а за потреби ще й гастроентеролога.
Як не набивати оскому регулярно
Емаль руйнує не кількість кислого, а частота контактів. Склянка соку, випита за раз, для зубів безпечніша, ніж та сама склянка, яку п’ють ковтками півдня.
Кислі напої краще пити через трубочку й не тримати в роті. Після них — сполоснути водою. Паста з фтором і своєчасний візит до стоматолога роблять решту.
До лікаря обов’язково
Оскома, яка приходить щоранку без кислого напередодні, — привід перевіритися: так поводиться рефлюкс, коли шлунковий вміст уночі доходить до рота. Емаль від цього руйнується з внутрішнього боку зубів, де людина сама цього не бачить.
До стоматолога варто йти й тоді, коли краї передніх зубів стали напівпрозорими, з'явилася постійна чутливість до холодного або відчуття шорсткості не минає добами. Втрачену емаль не відновлюють — зупиняють подальшу втрату.